Піратський контент: чому це погано та як з ним борються в Європі?

Зараз Україна є інтернет-піратом №1 в Європі

Ми звикли платити за їжу, одяг та інші матеріальні речі. Однак якщо мова йде про нематеріальне – музику, фільми, електронні книги та програми, – ми шукаємо можливості за це не платити. Тому що не вважаємо це крадіжкою. У цій програмі ми поговоримо про інтернет-піратство в Україні, про те, як з ним борються в Європі та що ми можемо зробити з ним тут.

«За даними Міжнародного альянсу з інтелектуальної власності, Україна є піратом №1 в Європі. І на підставі цього торгове представництво США внесло Україну до списку «301». Це так званий список країн, в яких зафіксовано найбільше порушення авторських прав саме в мережі інтернет. Сюди увійшли такі країни, як Чілі, В’єтнам, Китай, Росія», – розповідає завідувачка кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Наталя Попова.

Одна з причин, чому Україна є піратом №1 в Європі, – це те, що українці вважають: заплативши за доступ до інтернету, вони оплатили і контент. За даними соціологічного дослідження, проведеного у 2018 році компанією Gemius, близько 60% українців не готові платити за легальний контент, і лише 14% готові це робити.

Черкащанин Сергій Костенко розповідає, що в Україні нині немає такого ресурсу, який би задовольнив його попит на фільми – щоб стрічки виходили одразу після показу в кінотеатрі та були перекладені українською. А платити за легальні сервіси на кшталт Megogo.net він не бачить сенсу, бо там малий асортимент фільмів.

Сергій Костенко

«З музикою і книгами немає таких проблем, адже є магазини, є видавці. Є онлайн-постачальники, де ти можеш купити музику і книги за доступними цінами. Поки ж немає постачальника фільмів, який оперативно надавав до них доступ та за помірну ціну», – каже Сергій Костенко.

Черкащанка Наталія Рибалка раніше слухала музику у соцмережі Вконтакте. Однак останнім часом оформила підписку на Google Play Music.

Наталія Рибалка

«Я розрізняю використання контенту для освітніх цілей, але ящко ви не платите за цю інформацію, поважайте автора і посилайтеся на нього. В сім’ї ми користуємося торент-трекером «Гуртом». Я підтримую коштами цей торент, щоб вони могли придбати права на переклад фільмів та серіалів українською», – зізнається Наталія Рибалка.

На думку завідувачки кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Наталії Попової, Україна повинна на державному рівні займатися просвітницькою кампанією – роз’яснювати людям, що таке авторські права та яку вони несуть відповідальність за їхнє порушення.

Завідувачка кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Наталія Попова

«2014 року за наказом міністерства було скасовано інтелектуальну власність як обов’язковий предмет, який викладався у всіх вузах на всіх факультетах. Це крок назад. Враховуючи ту ситуацію, яка склалася в нашій країні, вважаю, що предмет інтелектуальної власності потрібно викладати не тільки в університетах, а й у школі», – каже вона.

Українське законодавство порівняно з європейським досить лояльне. Відповідно до статті 176 Кримінального Кодексу України за порушення авторських прав передбачено штраф від 3500 до 17 000 гривень, якщо автор доведе, що ви завдали йому великих збитків. Якщо він доведе, що ви завдали йому збитків в особливо великих розмірах, вам світить від 17 до 34 тисяч гривень штрафу.

Найгучнішими історіями покарання за інтернет-піратство стало закриття онлайн-ресурсів FS.UA та EX.UA у 2016 році. Власника ресурсу FS.UA Андрія Комличенка заарештували, суд призначив йому заставу у 5 мільйонів гривень – на суму завданих збитків.

За даними Кіберполіції, у 2018 році відкрито більше 100 кримінальних проваджень за порушення авторських прав. Однак реальних вироків поки немає. У Черкаській області порушили більше 30 кримінальних проваджень і одній особі повідомили про підозру.

Виконувач обов’язків начальника відділу протидії кіберзлочинам Черкаської області Андрій Тютенко

«Працівники Слобожанської кіберполіції виявили у мешканця Сміли серверне обладнання, на якому були аудіовізуальні твори. Їх він ретранслював на одному з нелегальних онлайн-кінотеатрів. Всі речові докази вилучили під час обшуку, по ним зараз проводять комплекс експертиз в межах порушених кримінальних проваджень», – повідомив нам виконувач обов’язків начальника відділу протидії кіберзлочинам Черкаської області Андрій Тютенко.

Олена Астахова кілька років живе в Німеччині. Говорить, що відразу після приїзду туди її попередили: за порушення авторських прав суворо каратимуть:

«Нам пояснили, що будь-яке скачування картинок, музики, фільмів, ігор чи програм є забороненими. Через певний час моєму колезі прийшов лист, що за кожну пісню він має заплатити 400 євро штрафу. Коли приїхала в Німеччину, я передплатила собі Netflix за 30 євро на місяць, щоб дивитися фільми, серіали. І в мене стоїть на телефоні iTunes, тому плачу за музику 10 євро на місяць. І навіть якщо ти захочеш подивитися фільми з території Німеччини, тебе одразу попереджають, що це заборонено, або можеш встановити собі VPN. Але це загалом не працює. VPN не можна обходити, тому це те саме порушення правил. Ти намагаєшся через певні правила обійти систему і тому це карається вдвічі більше. Тоді яка різниця, платити собі за фільм чи за VPN для того, щоб порушувати закон?».

Щодо європейської практики, то наприклад, у Великобританії пішли не шляхом підвищення покарань, а просвіти. Там на електронні скриньки розсилають листи, де роз’яснюють, що таке авторське право і яке покарання чекає на людину, яка буде порушувати авторські права та використовуватиме піратський контент.

Доцент кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Віктор Іващенко

«Щодо угоди про Асоціацію з ЄС, в принципі вона не є для нашого законодавства новим явищем, вона деталізує ті міжнародні договори, які Україна вже підписала, це угода TRIPS, це Бернська конвенція, але деякі зміни є. Вони стосуються фотографічних творів: охороняється оригінальний фотографічний твір. Але це зміни більше термінологічного характеру. Щодо конкретних змін, то, наприклд, щодо комп’ютерної програми угода про Асоціацію ЄС вводить положення, що право роботодавця як на комп’ютерну програму є першочерговим, якщо включено це в контракті. В нашому законодавстві зазначено, що права (стаття 409 Цивільного кодексу) на об’єкт створений за трудовим договором реалізується спільно з роботодавцем», – пояснює доцент кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Віктор Іващенко.

Отже, щоб побороти піратство в Україні, необхідна низка заходів: просвіта населення, реальні покарання за порушення прав та створення умов для зручного легального споживання контенту.