Posted in

Піратський контент: чому це небезпечно та як з ним борються в Європі?

На даний момент Україна лідирує в Європі за рівнем інтернет-піратства

Ми звикли платити за їжу, одяг та інші матеріальні речі, але коли справа доходить до нематеріального – музики, фільмів, електронних книг та програм – багато хто шукає способи отримати це безкоштовно. Це не завжди сприймається як крадіжка. У цій статті ми розглянемо проблему інтернет-піратства в Україні, дії європейських країн у боротьбі з ним і можливі рішення для нашої країни.

«Згідно з даними Міжнародного альянсу з інтелектуальної власності, Україна є піратом №1 у Європі. На основі цього торгове представництво США включило Україну до списку «301». Це список країн з найбільшими порушеннями авторських прав в Інтернеті, в який також потрапили Чилі, В’єтнам, Китай і Росія», — повідомляє завідувачка кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Наталія Попова.

Одна з причин високих показників інтернет-піратства в Україні полягає в тому, що багато українців вважають, що оплата за доступ до Інтернету охоплює і контент. Соціологічне дослідження компанії Gemius 2018 року показало, що близько 60% українців не готові платити за легальний контент, а лише 14% готові це робити.

Сергій Костенко з Черкас зазначає, що в Україні немає ресурсів, які б відповідали його вимогам до фільмів – щоб новинки виходили одразу після прем’єри в кінотеатрах і були перекладені українською. Тому він не бачить сенсу платити за легальні сервіси на кшталт Megogo.net, оскільки асортимент там дуже обмежений.

Сергій Костенко
«Щодо музики і книг проблем немає, адже є магазини та онлайн-платформи, де можна придбати музику та книги за доступними цінами. Однак наразі немає платформи для фільмів, яка б надавала доступ до новинок швидко та за розумною ціною», — говорить Сергій Костенко.

Наталія Рибалка з Черкас раніше слухала музику через соціальну мережу ВКонтакте, але тепер оформляє підписку на Google Play Music.

Наталія Рибалка
«Я розумію різницю між використанням контенту для особистих цілей і комерційним використанням. Якщо ви не платите за інформацію, поважайте автора і вказуйте на джерело. У нашій родині ми користуємося торрент-трекером «Гуртом» і я підтримую його фінансово, щоб вони могли придбати права на український переклад фільмів і серіалів», — зізнається Наталія Рибалка.

Завідувачка кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету Наталія Попова вважає, що Україні потрібно активно проводити просвітницькі кампанії на державному рівні — пояснювати людям, що таке авторські права та яку відповідальність вони несуть за їхнє порушення.

Наталія Попова
«У 2014 році було скасовано обов’язкове викладання інтелектуальної власності в університетах. Це крок назад. З огляду на ситуацію в нашій країні, вважаю, що предмет інтелектуальної власності слід викладати не тільки в університетах, а й у школах», — говорить вона.

Українське законодавство порівняно з європейським є доволі м’яким. За порушення авторських прав відповідно до статті 176 Кримінального Кодексу України передбачено штраф від 3500 до 17 000 гривень, якщо автор доведе значні збитки. Якщо шкода буде визнана особливо великою, штраф може скласти від 17 до 34 тисяч гривень.

Найгучнішими випадками покарання за інтернет-піратство стали закриття ресурсів FS.UA та EX.UA у 2016 році. Власник FS.UA Андрій Комличенко був арештований, суд призначив йому заставу у 5 мільйонів гривень — розмір завданих збитків.

За даними Кіберполіції, у 2018 році було відкрито більше 100 кримінальних проваджень за порушення авторських прав, але реальних вироків ще не було. В Черкаській області порушено понад 30 кримінальних справ і одній особі вже повідомлено про підозру.

Андрій Тютенко, виконуючий обов’язки начальника відділу протидії кіберзлочинам Черкаської області
«Співробітники Слобожанської кіберполіції виявили у мешканця Сміли серверне обладнання, на якому зберігалися аудіовізуальні твори. Він транслював їх на одному з нелегальних онлайн-кінотеатрів. Речові докази були вилучені під час обшуку, і зараз проводяться експертизи в рамках кримінальних проваджень», — повідомляє Андрій Тютенко.

Олена Астахова, яка вже кілька років живе в Німеччині, зазначає, що після переїзду її одразу попередили про суворе покарання за порушення авторських прав:

«Нам пояснили, що будь-яке скачування картинок, музики, фільмів, ігор або програм є забороненим. Мого колеги оштрафували на 400 євро за кожну пісню. Я оформляю підписки на Netflix і iTunes, щоб легально дивитися фільми та слухати музику. Навіть якщо спробувати використовувати VPN для обходу географічних обмежень, це вважається порушенням правил і карається ще суворіше», — розповідає Олена Астахова.

У Великобританії для боротьби з піратством застосовують просвітницькі кампанії. На електронні адреси користувачів розсилають інформаційні листи, в яких роз’яснюється, що таке авторське право і які наслідки чекають на порушників.

Віктор Іващенко, доцент кафедри інтелектуальної власності Черкаського національного університету
«Угода про асоціацію з ЄС, хоча і не є новим явищем для нашого законодавства, вносить деякі зміни до міжнародних договорів, які Україна вже підписала, такі як угода TRIPS та Бернська конвенція. Зокрема, угода уточнює охорону оригінальних фотографічних творів і права на комп’ютерні програми. В нашому законодавстві також вказано, що права на об’єкт, створений за трудовим договором, реалізуються спільно з роботодавцем», — пояснює Віктор Іващенко.

Щоб ефективно боротися з піратством в Україні, необхідно вжити ряд заходів: проводити просвітницькі кампанії, запроваджувати реальні покарання за порушення прав і створити умови для зручного легального доступу до контенту.