Що варто знати, якщо вас зупиняють працівники військкомату
В Україні триває призовна кампанія до кінця червня, яка, як і в попередні роки, не проходить гладко. Призовники скаржаться на свавілля з боку військкоматів, тоді як військові вказують на проблеми в місцевому самоврядуванні та серед роботодавців.
Затримання біля роботи
Вранці 28 травня біля місця роботи на Сергія (ім’я змінено) та його колег чекали військовослужбовці. Вони представилися і попросили назватися. Тим, хто підпадав під призовний вік, пропонували проїхати до військкомату для подальшого роз’яснення.
“Я відмовився їхати. Просив пояснити, на якій підставі мене забирають, ще й без документів. Вони взяли мене попід руки і посадили до машини. Повезли до військкомату, де склали нову справу, оскільки мої документи були в районному військкоматі, і направили на медичну комісію. У кого були проблеми зі здоров’ям, повідомляли лікарям, і ті робили помітки олівцем про потребу у дообстеженні. Ми думали, що в кінці дня нам дадуть направлення на додаткові обстеження, але нам сказали, що всі здорові, і вручили бойові повістки на відправлення в армію”, – розповідає черкащанин.
Сергія та його колег тримали увесь день у казармі. Він двічі викликав поліцію, але ніхто не приїхав. Юристи з роботи намагалися допомогти, але безуспішно.
“Я поїхав до свого районного військкомату, там пройшов комісію і отримав направлення в лікарню в Черкасах. Підтвердив діагноз, лікувався близько тижня. Пройшов медкомісію, де мене “списали”. Під час перебування в лікарні, військові перевіряли, чи я справді лікуюсь, і штурмували лікарів”, – додає він.
Порушення прав
Подібну ситуацію описує клієнт Андрія Вовка, студент черкаського вишу, якого силоміць забрали з місця навчання і тримали у призовному пункті проти волі. Юрист називає це грубим порушенням конституційних прав.
“Затримання і утримання особи без її згоди можливе лише за рішенням суду. Людину можуть затримати лише за кримінальне правопорушення, і то на місці злочину або безпосередньо після нього. Жоден військовослужбовець не має права зупиняти чи затримувати цивільну особу. Це можуть робити лише правоохоронні органи. Військова служба правопорядку має право перевіряти документи військовослужбовців, але не цивільних осіб”, – пояснює Вовк.
Він додає, що жодна особа не зобов’язана носити із собою паспорт або інший документ, що підтверджує особу, а також представлятися чи показувати документи.
“У разі порушення ваших прав, ви маєте право звернутися до поліції, військової прокуратури або військової служби правопорядку”, – додає юрист.
Як проходить призов
Згідно з указом Президента Порошенка, з 1 квітня по 30 червня в усіх областях України триває призов на строкову військову службу. Наступна хвиля – з 1 жовтня по 31 грудня 2019 року.
Призивають придатних за станом здоров’я чоловіків віком від 20 до 27 років. Українці 18-19 років можуть служити на контрактній основі за власним бажанням.
Термін служби – 18 місяців для тих, хто не має вищої освіти, і 12 місяців для випускників вузів.
Призовники служать у військових частинах на мирній території і не відправляються в зону проведення операції Об’єднаних сил.
Отримавши повістку, громадянин зобов’язаний прибути до призовної дільниці у вказаний термін. Неотримання повістки не є підставою для ігнорування призову. Після оголошення про початок нового призову, військовозобов’язані мають 10 днів для явки до військкомату.
Поважними причинами неявки є лише форс-мажорні ситуації: хвороба, смерть близького родича або стихійне лихо.
Призовники, які змінили місце проживання, зобов’язані в семиденний термін з’явитися до військового комісаріату за новим місцем проживання.
Рейди на призовників на Черкащині
Цього призову мають призвати майже 700 строковиків із Черкащини. Вони служитимуть у ЗСУ, Державній прикордонній службі та Нацгвардії по всій Україні, зокрема у Харкові, Дніпрі та Києві.
Заступник військового комісара Черкаської області Олег Захаренко називає дії своїх підлеглих “оповіщенням на медичну комісію”.
“Нікого за руки не хапаємо. Якщо призовник відмовляється спілкуватися, ми його не доганяємо”, – пояснює Захаренко.
Проте він визнає, що рейди на підприємства області таки проводилися через неорганізований військовий облік на місцях.
“Керівництво саботує справу. Вони відповідають, що оповістили працівників, але мають видавати накази по підприємству для явки у військкомат”, – додає Захаренко.
Думка експерта
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що рейди не потрібні, якщо закони “Про військовий обов’язок і військову службу” і “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку” виконуються належним чином. За постановку на облік відповідають місцеві органи влади, правоохоронні органи і роботодавці.
“Все починається з повістки. Її можна вручити особисто або родичам першої лінії. Якщо людина не прийшла після отримання повістки, настає кримінальна відповідальність. Електронний реєстр мобілізаційного ресурсу спростив би цей процес”, – пояснює Жданов.
Експерт визнає, що законодавство виконується вибірково, створюючи напругу в суспільстві. Верховна Рада не поспішає вирішувати це питання.
“Проблема наростатиме, бо люди уникають служби через низьку зарплату і небезпеку в зоні ООС. Це ставлення держави до своєї армії. Хто не хоче годувати свою армію, годуватиме чужу”, – резюмує Жданов.