Posted in

Солодке життя: як Угода про асоціацію з ЄС вплине на бджолярів

Україна є однією з провідних країн-виробників меду у світі. У 2017 році наша держава експортувала близько 68 тисяч тонн меду на суму понад 130 мільйонів доларів. У рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна зобов’язалася ввести європейські стандарти для меду до кінця 2019 року. Ми дізналися, які зміни чекають на бджолярів.

«Україна зобов’язалася адаптуватися до Директиви Ради ЄС №110 від 2001 року, яка стосується меду. Ці зміни не вплинуть на процес виробництва меду, але позначаться на його маркуванні. Відповідний наказ Міністерства аграрної політики внесе більше ясності для споживачів щодо якості меду. Нині державні стандарти є добровільними, але нові вимоги будуть обов’язковими для всіх виробників», — пояснює Ольга Трофімцева, заступниця міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції.

Впровадження європейських стандартів дозволить українським пасічникам розширити ринок збуту. Міністерство аграрної політики встановить вимоги до термінології, маркування і характеристик меду, включаючи класифікацію за походженням і способом виробництва, а також склад продукту.

«Нове регулювання в основному повторює чинні вимоги, але вводить нові категорії, зокрема фільтрований мед, з якого видаляється пилок. Це змінить ситуацію для пасічників, які хочуть продавати свій мед. Вимоги будуть однаковими для внутрішнього ринку та експорту», — додає Ольга Трофімцева.

Фільтрований мед буде чітко визначений для захисту споживачів. За новими стандартами, на етикетках буде зазначено, що цей мед не містить пилку і не має антибіотиків.

Пасічник Олександр Кобзар зазначає, що антибіотики можуть потрапляти до меду через обробку полів хімічними речовинами. «Бджоли збирають мед з квітів, оброблених хімікатами, і ніхто не попереджає бджолярів про це. Фермери інформують про обробку, але ми не можемо закрити бджіл на кілька днів. В Україні немає розвиненої культури співпраці з фермерськими господарствами, як, наприклад, у США, де фермери підтримують бджолярів і використовують менш шкідливі препарати», — розповідає Кобзар.

Введення європейських вимог сприятиме підвищенню якості меду на внутрішньому ринку та створенню системи контролю за його безпечністю. Термін «мед» зможе застосовуватися лише до продукту, що відповідає всім стандартам якості, а процедура експорту меду до ЄС стане легшою.

На сьогодні 67 українських підприємств мають право експортувати мед до Європейського Союзу, з яких два знаходяться на Черкащині. Одне з них, завод «Beehive», розташований у селі Чорнявка Черкаського району. Завод займається закупівлею, переробкою і експортом меду до ЄС та США.

«Ми переробляємо натуральний мед без додавання сторонніх речовин. Наші процеси включають нагрівання, гомогенізацію та фасування меду. Щомісяця ми виготовляємо 300 тонн меду. Основні ринки збуту — Німеччина, Італія, Іспанія та Данія», — розповідає головний технолог заводу «Beehive» Катерина Лапа.

Сировину для заводу постачають з Луганської, Кіровоградської, Тернопільської, Черкаської, Харківської та Чернігівської областей.

«Ми здійснюємо потрійний контроль сировини: попереднє дослідження перед закупівлею, вторинну перевірку на підприємстві і третій контроль готової продукції. Результати підтверджуються лабораторіями в Німеччині», — додає керівниця відділу контролю «Beehive» Інна Аксьоненко.

Міністерство аграрної політики та продовольства має на меті не лише впровадження європейських стандартів, а й оновлення медового сектора. Для виходу на ринки збуту українські виробники повинні об’єднуватися в спілки або кооперативи.

«Формування бренду меду є важливим завданням. Багато українських аграрних продуктів мають високий попит за кордоном, але часто їх продають як сировину. Створення бренду меду буде наступним кроком після впровадження європейських стандартів», — підкреслює Ольга Трофімцева.

З новими стандартами мед стане зрозумілішим європейцям, що дозволить українському меду вважатися безпечним та якісним продуктом. Це створить можливість для України не тільки постачати мед як сировину, але й експортувати його під власними брендами. І можливо, в майбутньому український мед буде представлений у супермаркетах Європи з маркуванням «Made in Ukraine».