Солодке життя: що змінить для бджолярів Угода про асоціацію з ЄС

Словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості

Україна – один з найбільших світових виробників меду. У 2017-му році наша країна експортувала майже 68 тисяч тонн солодкого продукту на суму більше, ніж 130 мільйонів доларів. У рамках Угоди про асоціацію Україна має запровадити до кінця 2019 року європейські вимоги до меду. Що зміниться для бджолярів, з’ясовувало Громадське.

«Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації Директиви Ради ЄС №110 від 2001 року щодо меду. Вона не вплине на виробництво меду, але позначиться на його маркуванні і стосуватиметься більше сторони споживача. Відповідний наказ Міністерства аграрної політики внесе більше ясності для споживача, більше впевненості, в тому, який мед він буде купувати. Державні стандарти, які діють зараз, є добровільними. Вимоги, які встановить Міністерство, будуть обов’язковими для всіх виробників», – розповідає заступниця міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Заступниця міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева

Завдяки введенню європейських вимог наші пасічники зможуть відразу формувати для себе більш широкий ринок збуту. Міністерство аграрної політики має встановити вимоги щодо термінології, маркування, і основних характеристик меду. Це стосується класифікації меду за походженням та способом виробництва, а також його складу.

«Вимоги до меду майже не відрізняються від тих, які діють на сьогодні. Єдина відмінність  – класифікація продукту за процесом виробництва. До існуючих у ДСТУ стільникового, центрифужного та пресованого буде додано фільтрований мед. Це той мед, з якого видаляється пилок. Тобто, зміна стосуватиметься лише пасічників, які хочуть продавати свій мед. Ці вимоги будуть однаковими як для внутрішнього ринку, так і для експорту», – пояснює Ольга Трофімцева

Поняття «фільтрований мед» вводиться саме для того, щоб захистити споживачів від омани. Завдяки обов’язковим вимогам європейської Директиви покупець точно знатиме: якщо на банці написано «фільтрований мед», визначити, з яких видів рослин його було зібрано, неможливо. Також продукт не повинен містити антибіотиків.

Потрапляння антибіотиків до меду – не вина бджолярів. Про це говорить пасічник Олександр Кобзар.

Пасічник Олександр Кобзар

«Антибіотики потрапляють у мед через обробку полів хімікатами. Бджола працює на інстинктах – вона збирає мед і несе його у вулик, а чим кроплять рослини, ніхто бджолярів не інформує. Фермери пишуть оголошення, коли вони будуть окроплювати поля, але ми не можемо закрити своїх бджіл на кілька днів у вулику. Вони цього не витримають. Хоча на сьогодні є багато нехімічних препаратів для окроплення рослин, які не шкодять бджолам. При цьому ми, пасічники, запилюємо поля. Завозиш пасіку до поля – і одразу урожай збільшується на 30%. Наприклад, у США фермери допомагають бджолярам і намагаються не окроплювати поля хімічними препаратами. І завдяки бджолам їхні прибутки зростають на мільйони доларів. В Україні такої культури у фермерів немає», – зауважує Олександр Кобзар.

Запровадження європейських вимог сприятиме підвищенню якості меду на внутрішньому ринку. Буде створена система контролю за його безпечністю та якістю. Словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості. А процедура експорту меду до ЄС стане простішою.

Експортувати мед до ЄС з України мають право 67 підприємств, на Черкащині таких – два. Зокрема, торік у вересні в селі Чорнявка, що в Черкаському районі, запрацював завод «Beehive». Він закуповує, переробляє та експортує мед до країн ЄС і США.

«Ми переробляємо натуральний мед, проте це не означає, що ми щось в нього додаємо. Ми займаємося його фасовкою. Мед нагрівається, піддається гомогенізації (перемішуванню) та фасується в тару. За місяць на лініях розливу ми виготовляємо 300 тонн меду. Основними країнами, куди ми експортуємо наш продукт, є Німеччина, Італія, Іспанія і Данія», – розповідає головний технолог підприємства «Beehive» Катерина Лапа.

Головний технолог підприємства «Beehive» Катерина Лапа

Сировину на завод привозять з Луганської, Кіровоградської, Тернопільської, Черкаської, Харківської та Чернігівської областей.

«На підприємстві здійснюють потрійний контроль сировини. Спочатку ми проводимо попереднє дослідження ще до моменту закупки і завезення меду на підприємство, згідно з вимогами специфікації. Вона прописана в контракті з постачальником. Вже на підприємстві ми здійснюємо вторинну перевірку. Третій контроль – це перевірка готової продукції. Результати наших досліджень підтверджують лабораторії в Німеччині», – додає керівниця відділу контролю підприємства «Beehive» Інна Аксьоненко.

Керівниця відділу контролю підприємства «Beehive» Інна Аксьоненко

Для Міністерства аграрної політики та продовольства метою є не лише адаптація нашого законодавства у галузі бджільництва у галузі стандартів, а й оновлення самого медового сектору. Адже, щоб виробникам меду виходити на ринки збуду, необхідно об’єднуватися у спілки або кооперативи.

«Формування бренду – це комплексне завдання. Зараз чимало українських аграрних продуктів, з одного боку, користуються великим попитом за кордоном, а з іншого боку, їх купують як сировину або напівсировину для виготовлення готового продукту. І потім продаються в упаковці, де немає маркування, наприклад, що це мед з України. Створення бренду меду – це наступний крок після впровадження європейських стандартів», – зазначає Ольга Трофімцева.

Нові стандарти українського меду стануть більш зрозумілі європейцям, ніж пострадянські. А це означає, що український мед буде вважатися у Європі безпечним та надійним. Тоді буде шанс, що за кілька років Україна почне експортувати мед не як сировину, а як продукцію під власними брендами. І в будь-якому європейському супермаркеті можна буде купити баночку нашого меду, де буде вказано «Made in Ukraine».