Плата за сучасні технології: чи безпечні станції мобільного зв’язку в Україні

Сьогодні операторів мобільного зв’язку держава не контролює

Смертельна небезпека загрожує життю ваших дітей та онуків. Таке попередження з’явилося наприкінці минулого року на Митниці. Його автор застерігав про те, що хвилі нової станції мобільного зв’язку вбиватимуть усе живе на подвір’ях та квартирах. Громадське: Черкаси дізналося, чи шкідливі такі базові станції. 

У страху – очі великі. Через незнання та нерозуміння технічних особливостей люди часто накручують себе, каже головний спеціаліст управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в області Максим Осадчий. Раніше ця структура контролювала встановлення та роботу станцій мобільного зв’язку.

«У нас був випадок у селі Мошни. Там була базова станція. Місцеві жителі прислали скаргу, тож ми виїхали на місце разом із представником оператора. Люди зібралися. Ледь не з сокирами на нас кидалися. В усіх проблеми – хто скаржиться на те, що бджоли мруть, хто – на хвороби. А представник оператора відкриває станцію і каже людям: «дивіться – у нас усе вимкнуто, живлення не підключене». Станція навіть не працювала, а люди самі себе накрутили», – говорить Максим Осадчий.

У період 2007-2010 років у Санітарно-епідеміологічну службу активно надсилали скарги на станції мобільного зв’язку. Саме тоді їх почали активно зводити. За словами Максима Осадчого, найбільш «агресивними» були Сміла і Умань. На той момент санепідемслужбу залучали до проєктування, розміщення чи експлуатації вишок. Сьогодні Держпродспоживслужба вже не має повноважень контролювати, тож не знає, скільки таких станції і як вони працюють.

Яке випромінювання дозволене?

Попередні державні санітарні норми визначали максимальний рівень електромагнітного випромінювання на рівні 2,5 мкВт/см² . У 2017 році гранично допустимий поріг підняли до 10 мкВт/см²  – відповідно до європейських норм. У цьому ж рішенні МОЗ скасувало санітарні паспорти, які раніше оператори повинні були отримувати для кожної базової станції.

«Є чинні санітарні норми. У них визначені вимоги до мобільних станцій. Але повністю відсутній контроль. Бо всі базові станції відносять до низького ступеня ризику. Тому наша служба має право перевіряти такі об’єкти раз на п’ять років. Ми не можемо самостійно піти на перевірку, якщо вона не планова. Звісно, якщо надходить скарга, реагуємо. Але на перевірку нам має дати дозвіл Міністерство охорони здоров’я. Проте ще жодного разу МОЗ не дало дозвіл на перевірку таких об’єктів. Поки що вони не реагують на наші запити», – говорить Максим Осадчий.

Якщо станцію ставлять без фундаменту і немає несучих конструкцій, як от на дахах будівель, то на її встановлення навіть не потрібно отримувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції. Проєкт розробляє організація, яка встановлює станцію. По суті це тимчасова конструкція на об’єкті. Все це встановлюють за кілька днів.

 «Щоб провести виміри, треба знати параметри базової станції: потужність, кути нахилу антени, відстань до житла. Це впливає на формування електромагнітної обстановки. Без цих даних нічого не можна сказати. Раніше їх вказували у санітарному паспорті, а тепер – у проєктній документації на базову станцію. Але доступу до неї у нас немає. Якщо дійде до перевірки, ми можемо затребувати ті чи ті документи. Але знову ж таки потрібен дозвіл МОЗу», – додає Максим Осадчий.

Утім провести виміри у нас навряд зможуть, навіть якщо буде дозвіл. Максим Осадчий каже, раніше на всю область був єдиний прилад в лабораторному центрі. Сьогодні виміри ніхто не замовляє, тож прилад не повіряють. Раніше його частіше застосовували, бо були планові дослідження. На це виділяли гроші.

То наскільки безпечні станції?

Якщо говорити про безпеку людей, то за словами Максима Осадчого, базові станції мобільного зв’язку сьогодні можна будувати де завгодно, обмежень немає. Це навіть можуть бути навчальні заклади. Якщо частота, потужність, висота, дальність житла і кути нахилу антени не мають відхилень від норми, тоді хвилюватися не варто. До прикладу, безпечна відстань від базової станції мобільного зв’язку залежно від її технічних параметрів може коливатися від 50 до 200 метрів.

Якщо ж люди все одно занепокоєні та проти встановлення антени, тоді можна тиснути на власника будівлі чи території.

«Мобільні оператори ніколи не побудуються на тій чи іншій будівлі, якщо не буде згоди власника. Вони розміщуються на підставі договору оренди. Якщо власник розірве цей договір, вони одразу підуть», – додає Максим Осадчий.

Утім сьогодні базові станції не завжди можна розпізнати, бо їх маскують під фасади будівель чи покрівлю. Їх можна ховати у ліхтарні стовпи та рекламні щити. У Києві така станція – у фонтані.

На запит Громадського: Черкаси в Інституті громадського здоров’я ім. Марзєєва Національної академії медичних наук України відповіли, що довготривале опромінення електромагнітним полем, що перевищує рівень 2,5 мкВт/см², може викликати порушення з боку нервової, серцево-судинної, імунної та ендокринної систем організму. А тривале використання мобільного телефону може призвести до втоми, головного болю, послаблення пам’яті, підвищення дратливості, погіршення зору, швидкої зміні настрою, а також може стимулювати та ускладнювати хвороби різного типу.