Пояснюємо, чому у кращому випадку їх лише збирають і зберігають на складах до кращих часів
Марганець, нікель, цинк, кобальт, титан. Ці елементи, що містяться у звичайних батарейках, забруднюють ґрунт, воду та живі організми. Свідомі споживачі давно знають про це, тому відносять небезпечні відходи до спеціальних пунктів збору з надією врятувати планету. Проте в Україні батарейки не переробляють. У кращому випадку їх зберігають на складах, у гіршому – вони опиняються на смітниках. Чому батарейки здають, але не утилізують.
Як поводяться з батарейками у Черкасах
У Черкасах небезпечні відходи від містян почали приймати ще у 2012 році. Тоді місто було одним з перших в Україні. У 2017 році перший стаціонарний контейнер встановили біля будівлі міської ради. За рік по тому місту подарувала ще два контейнери французька компанія.
Контейнерів могло б бути більше, якби депутати не економили на охороні довкілля. Щороку на збір та утилізацію небезпечних відходів у місті виділяють близько 90 тисяч гривень. Про це повідомляє начальник відділу екології міськради Володимир Гусаченко.
Пункти збору відходів у Черкасах
«Цього року планували встановити ще два великі стаціонарні контейнери та 15 маленьких на 50 літрів у школах. На це потрібно було 50 тисяч гривень. Проте депутати не затвердили такі витрати з міського бюджету. Відмову не обґрунтували», – зазначає Володимир Гусаченко.
Головний еколог міста каже, що запит від населення є, але відділ екології змушений працювати з тими коштами, які є.
«Три стаціонарні пункти – це дуже мало. Працювали мобільні пункти прийому, але на липень і серпень вони взяли перерву. Нам катастрофічно не вистачає коштів. Від містян постійно надходять звернення про те, куди і коли приносити відходи. Якби було більше стаціонарних пунктів, людям не довелося б чекати на пересувні пункти», – додає Володимир Гусаченко.
Компанія «Олестас Еко» у Черкасах займається збором, транспортуванням, зберіганням, знешкодженням та утилізацією різних видів відходів. Володимир Гусаченко переконує, що вони утилізують батарейки.
«Вони подрібнюють батарейки, витягують метал і хімічні складові. Утилізувати їх дешевше, у них повний цикл», – каже головний еколог міста.
Насправді батарейки зберігають до кращих часів
Компанія просто збирає та зберігає батарейки до кращих часів.
«Батарейки треба сортувати, дробити і розділяти на частини для утилізації та переробки. Ніхто в Україні їх належно не переробляє. Моє завдання – зібрати їх. Вони стоять у бочках», – розповідає еколог фірми Олександр Чуприна.
Магазини також приймають батарейки, але не всі переробляють
На відміну від черкаського підприємства, всеукраїнська громадська ініціатива «Батарейки, здавайтеся» збирає батарейки для подальшої переробки. Активістам вдалося налагодити співпрацю з мережевими магазинами.
«Зараз лише мережа Watsons може гарантувати переробку. Пізніше доєднається «Епіцентр». Інші мережі не повідомляють, куди йдуть їхні батарейки. Тому ми не можемо їх рекомендувати. Якщо компанія не повідомляє, скільки батарейок вона збирає за рік, хто їх переробляє та хто фінансує, то це не прозора схема», – говорить керівниця проекту «Батарейки, здавайтеся» Любов Колосовська.
Чому батарейки не утилізують?
Переробка батарейок коштує грошей. Переробка однієї тонни батарейок на заводі Recupyl у Польщі коштує близько 300 євро. До цього додаються витрати на транспортування, оформлення та податки. Все це обходиться дорожче, ніж сама переробка.
Ініціатива «Батарейки, здавайтеся» планує вивезти за кордон 55 тонн батарейок. Фінансування утилізації беруть на себе згадані торговельні мережі, а також 65 відповідальних компаній, учасників проекту Коробочки. Проте це лише крапля в морі.
«Щорічно в Україну ввозять 3250 тонн батарейок. Це лише офіційний імпорт. Якщо додати нелегальний, то буде близько п’яти тисяч тонн. Вивезення 55 тонн – це лише 1 відсоток від усіх батарейок. Потрібен закон, за яким виробники повинні оплачувати переробку. Наразі вони роблять це добровільно», – каже Любов Колосовська.
В Україні немає можливості переробляти батарейки
У 2018 році міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак визнав, що в Україні немає жодного підприємства, яке може належно утилізувати та переробляти батарейки.
За словами Семерака, лише після створення відповідних умов в Україну прийдуть компанії, які утилізуватимуть батарейки.
Законодавчі ініціативи
У 2016 році в Україні почали розробляти проект закону «Про батарейки, батареї і акумулятори». Цей проект мав наблизити українське законодавство до стандартів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС. Законопроект пропонує впровадити принципи роздільного збору відходів та розширену відповідальність виробника.
У 2017 році робоча група завершила розробку проекту закону, але його досі не зареєстрували у Верховній Раді. Керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна зазначає, що для цього не було політичної волі.
Як вирішують проблему в Європі?
У Бельгії успішно діє принцип розширеної відповідальності виробника щодо відходів батарейок. Завод ВЕВАТ, заснований у 1995 році великими виробниками батарейок, щорічно відсортовує понад 3000 тонн батарейок з точністю сортування понад 99%. Бельгії вдається збирати близько 90% відходів батарейок завдяки 24 тисячам пунктів збору по всій країні.
Якщо порівняти з Черкасами, де є лише один контейнер на 90 тисяч населення (280 тисяч на 3 стаціонарні контейнери), стає зрозуміло, наскільки Україні ще потрібно працювати над цією проблемою.