Posted in

Випуск 3. Південно-Західний

У третьому випуску програми «На районі» ви дізнаєтеся про історію одного з наймолодших районів Черкас – Південно-Західного

Цей район має відносно коротку історію, адже він почав розвиватися лише наприкінці минулого століття. Вулиці, будинки та підприємства Південно-Західного стали символами соціалістичного будівництва. У третій серії проекту «На районі» розповідається про історію цього району.

Забудова

До 70-х років на місці теперішнього Південно-Західного району було поле. Але вже через кілька десятиліть тут з’явилися потужні підприємства та багатоповерхові будинки. Початок забудови району розпочався з перехрестя тодішньої вулиці Конєва (зараз – Олени Теліги) та 30-річчя Перемоги.

Архітектор Валерій Борець розповідає: «У сімдесяті роки Черкаси інтенсивно розвивалися. З’явилися підприємства, які формували місто: «Азот», «ТЕЦ», «Хімреактив», «Машбуд» та інші. Працівникам цих підприємств було потрібно житло, тому наш інститут, «Черкасцивільпроект», розробив вулиці – Сумгаїтську, 30-річчя Перемоги, а також вулицю Конєва. Ми обрали вільні території, тому що більшість забудови в Черкасах була приватною».

Промисловість

Південно-Західний район спочатку планувався як житловий масив для працівників хімічних заводів. Однак найбільший поштовх розвитку району надали інші підприємства – «Ротор», Приладобудівний завод і Завод телеграфної апаратури.

Зіна Науменко, працівниця Заводу телеграфної апаратури, згадує: «Я прийшла на завод у січні 1969 року. Обладнання було дуже сучасним, з високоточною програмною обробкою. Ми виробляли прилади для передачі даних, у тому числі військові замовлення».

Завод телеграфної апаратури виготовляв телеграфні ключі та інші пристрої для військових потреб. Нині будівлі заводу занедбані, а деякі з них здаються в оренду.

Анатолій Голуб, працівник НВО «Ротор», розповідає: «Спочатку тут було поле, а потім з’явився завод, де виготовляли верстати для автоматизованого виробництва. У останні роки завод випускав високоточні свердлильні верстати, яких не виробляли більше ніде в Союзі».

У середині 70-х років до Черкас прибули будівельники з Німеччини, щоб спорудити газопровід. Вони збудували біля парку «Перемога» ціле поселення, в яке після їхнього від’їзду в’їхав Приладобудівний завод.

Анатолій Рекун, який працював на заводі, каже: «Завод був частиною військово-промислового комплексу. Крім годинників, ми виробляли військове обладнання. Я отримав квартиру в Південно-Західному районі як молодий спеціаліст».

Зоокуточок

Для нового району мали збудувати об’єкти «соцкультпобуту». Одна з таких будівель стала Станцією юних натуралістів. Там працювали ферми, пасіки, теплиці та дендропарк. Саме звідти почався черкаський зоопарк.

Директор черкаського зоопарку Євгеній Ван розповідає: «Зоопарк заснували на території Станції юннатів. Спочатку це був зоокуточок з невеликою кількістю вольєрів, але в кінці 80-х вирішили створити міський зоопарк. У парку «30-річчя Перемоги» встановили літак і створили парк».

Полігон

Південно-Західний район відділяється від північної частини міста великим пустирем, який колись був військовим полігоном 41-ї гвардійської танкової дивізії. Її штаб розташовувався біля Центрального стадіону.

Військовослужбовець 41-ї танкової дивізії Сергій Шаповал згадує: «Полігон був територією для водіння танків. Коли провели вулицю Сумгаїтську, танки переїжджали через неї на полігон. Одного разу автобус не пропустив танк і напоровся на гармату, але пасажири не постраждали».

У 1990 році техніку почали виводити з Черкас до Сибіру, а через 7 років дивізію розформували. Територію полігону планували забудувати житловими масивами, але ці плани зупинилися з розпадом Радянського Союзу.

Південно-Західний район створювався для робітників і був вітриною соціалістичного будівництва. У 1984 році кореспондент газети «Правда України» Іван Рябоштан написав: «Коли я залишав околичний Південно-Західний, сутеніло, і тисячі електричних зірок розтопили горизонт».