Posted in

Новини про район Дахнівка в програмі “На районі” (випуск 7)

Сьома серія програми “На районі” розповідає про найстаріший район Черкас – Дахнівку. Глядачі дізнаються про історію району від перших людських поселень до курорту царських часів.

Історія цього району починається ще раніше, ніж історія найстарішого району Черкас – Митниці. Дахнівка приваблювала мандрівників і поетів, які залишали свої спогади про село на околиці Черкас. У цій серії програми мова піде саме про Дахнівку.

Сучасне село Дахнівка виникло у 18 столітті. Назва походить від імені “Дахно”, яке є спотвореним варіантом імені “Данило”. Хто саме був цей Дахно – першопоселенець, місцевий староста чи пан – залишається невідомим. Але точно відомо, що правильний наголос у цьому слові на звукові “і” – Дахнівка. Однак історія цього місця на Дніпрі починається значно раніше.

Стоянка “Дніпровець”

“За моєю спиною ще 15 років тому знаходилася одна з найдавніших на території нашої області і Дахнівки людська пам’ятка – стоянка епохи мезоліту “Дніпровець”. Вона датується 8-7 тисячоліттям до нашої ери. Тут стояло декілька “чумів” – гостроверхих жител, які час від часу переміщувалися. Таким чином жило 2-3 сім’ї. У Дахнівці налічується близько 10 археологічних пам’яток, але всі вони значно молодші за віком”, – розповідає археолог Михайло Сиволап.

Городище “Василиця”

До кінця 1950-х років на території Дахнівки існувало два села – Дахнівка і Василиця. З часом вони зрослися в одне. Сучасна вулиця Кириченка є умовним кордоном між цими селами. Поруч з Василицею знаходиться городище, де люди жили ще до побудови єгипетських пірамід.

“Тут жили представники Пивихенської культури приблизно 5 тисяч років тому. Скарби, могильники та селища на колишніх городах Василиці свідчать про те, що життя тут вирувало ще до того, як ми знаємо про Черкаси”, – продовжує Михайло Сиволап.

Олександр Кониський, український письменник, описував Дахнівку в 1892 році як невеличке село, де всі мешканці, крім священика, дяка та двох єврейських родин, були селяни-хлібороби. Його етнографічний нарис – єдине історичне джерело про стару Дахнівку.

До появи курорту в Соснівці на початку 20 століття Дахнівка була основним місцем відпочинку для гостей з європейської частини Російської імперії.

“Дахнівчани отримували добрий дохід від дачників, які жили по всій Дахнівці, особливо в кутку “Лебеді”. Дахнівчани навіть більше звертали увагу на дачників, ніж на сільськогосподарські роботи”, – розповідає місцева мешканка Валентина Черненко.

Соснівська дача

Валентина Черненко понад п’ятдесят років працювала в єдиній дахнівській школі №29 і зберігає історію свого села.

“Я корінна дахнівчанка, люблю своє село і хочу передати дітям історію їхніх предків”, – каже Валентина Черненко.

У 1950 році Дахнівку і Василицю приєднали до Геронимівського колгоспу імені Микити Хрущова та назвали “Радянська Україна”.

У середині 19 століття польський історик Едвард Рудіковський, спілкуючись з місцевими жителями, почув, що біля Дахнівки колись була перша козацька січ. Проте чи була вона саме тут, достеменно невідомо.

Табір “Орлятко”

Табір “Орлятко”, відкритий у 1959 році, міг приймати близько 500 дітей за зміну. У 2013 році на його місці відкрився табір “Дахнівська Січ”, який працює до сьогодні, ставши місцем проведення патріотичних заходів.

Клуб юних моряків

База черкаського Клубу юних моряків була збудована у 1970-х роках німецькими будівельниками, які працювали на будівництві газопроводу. Згодом базу передали Клубу юних моряків, який був створений у 1973 році. Діти займаються на шлюпках та єдиному навчальному катері “Кузьміч”.

“Назва “Кузьміч” походить від позивного нашого легендарного земляка, полковника Головного управління розвідки Вячеслава Галви, який загинув у 2014 році на Сході, захищаючи Україну”, – розповідає директор Клубу юних моряків Владислав Підгурський.

З’єднання з Черкасами

У серпні 1982 року Дахнівку приєднали до Черкас. Було перейменовано 27 сільських вулиць, і планувалося перетворити Дахнівку на повноцінний міський мікрорайон. Проте Перебудова залишила Дахнівку в її нинішньому вигляді – як звичайне приміське село.