Posted in

Хто виводив мільйони з «Черкасиобленерго», поки працівники сиділи без зарплати

До розкрадання грошей, ймовірно, причетний соратник Президента Ігор Кононенко

В Україні функціонують 25 компаній, що постачають електроенергію українцям. Щорічно кожне обленерго збирає зі споживачів мільярди гривень, що робить ці компанії привабливими для бізнесменів. Майже всі ці структури вже перейшли у приватні руки. Проте контрольні пакети акцій шести компаній, включаючи «Черкасиобленерго», досі належать державі, що означає залежність їхньої діяльності від влади. Журналісти програми «Схеми» виявили одну з найбільших афер в енергетиці за часів президентства Петра Порошенка і встановили роль близького соратника глави держави – Ігоря Кононенка.

Довгий час «Черкасиобленерго» контролював колишній депутат та бізнесмен Дмитро Крючков завдяки своїм впливовим зв’язкам з Банковою.

Контрольний пакет акцій компанії належить державі в особі Фонду держмайна. У 2015 році підприємством безпосередньо керувала Світлана Кузьмінська, лояльна до братів Суркісів і співмешканка Дмитра Крючкова.

Викриття афери

На одному із телефонних записів, отриманих журналістами програми «Схеми», чути, як Кузьмінська відповідає на дзвінок Крючкова та дає водію Крючкова Андрію вказівку привезти 600 тисяч доларів до приймальні Суркісів.

У Черкасах детективи НАБУ виявили схему виведення грошей. Керівниця «Черкасобленерго» Кузьмінська, «Енергомережа» Крючкова та підприємство «Азот» олігарха Фірташа домовилися, що «Азот» розрахується за електроенергію з Крючковим, а той, у свою чергу, мав би віддати гроші обленерго. В результаті «Енергомережа» отримала майже 300 мільйонів гривень, які не повернула обленерго.

Журналіст видання «Економічна правда» Дмитро Рясний пояснює зв’язок братів Суркісів з «Енергомережею», порівнюючи його з футбольною командою, де брати Суркіси виступають як власники клубу «Динамо Київ» і одночасно володіють неофіційними заробітками на «Енергомережі».

Хто такий Дмитро Крючков

Дмитро Крючков – колишній народний депутат, який у 2006-2007 роках був членом фракції «Блоку Юлії Тимошенко» і працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014 році він став керівником приватної компанії «Енергомережа», яка за рік взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У 2016 році Крючкова оголосили в розшук, а у 2018 році його затримали у Німеччині за запитом українських правоохоронців. НАБУ та антикорупційні прокурори підозрюють його у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», більше 60% акцій якого належить державі. Загальна сума збитків від діяльності Крючкова оцінюється у 1,4 мільярда гривень.

Детектив НАБУ Роман Войтюк зазначає, що Крючков діяв не самостійно, а за вказівками інших осіб, і зараз ведеться робота з виявлення всіх причетних.

Кононенко і його роль

Самого Крючкова не сприймають як самостійну фігуру. Головред інтернет-видання «Наші гроші» Олексій Шалайський пояснює, що Крючков був представником чиїхось інтересів. Після Революції гідності з ім’ям Крючкова з’явилося прізвище Суркісів, а також його називали протеже Кононенка.

Журналісти програми «Схеми» отримали записи телефонних розмов Крючкова, де Ігор Кононенко обговорює розрахунки з державою. Ці розмови підтверджують корупційний зв’язок Кононенка та Крючкова.

Де зараз Крючков

Дмитра Крючкова затримали в Німеччині у квітні 2018 року. Він провів місяць у в’язниці, а потім був випущений під заставу у 100 тисяч євро. Наразі Крючков очікує екстрадиції до України в німецькій в’язниці Штадельхайм.

Позиція Кузьмінської

Світлана Кузьмінська, колишня керівниця «Черкасиобленерго», заперечує свою участь у схемах Крючкова та Суркісів. Вона також вважає, що їхні життя можуть бути під загрозою.

Кузьмінська зазначає, що Кононенко виконував домовленості з «Енергомережі» і що фінансові відносини передбачали отримання 50-75% доходів від бізнесу. Крючков не був самостійною фігурою, а представляв інтереси оточення президента.

Експертиза телефонних розмов

Телефонні розмови Крючкова та Кононенка були проаналізовані в Національному центрі медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері (США). Експертиза підтвердила високу ймовірність автентичності голосів на записах.

Журналісти намагалися отримати коментар від президента Порошенка, але не змогли поставити запитання під час його візиту до Вінницької області.

На письмовий запит програми у Порошенка також не відповіли.