Організація «Help and Travel» просуває волонтерство через подорожі
Двадцять п’ять молодих людей з різних куточків України подорожують селами, надаючи допомогу місцевим громадам. П’ять років тому громадська організація «Help and Travel» започаткувала проект для просування волонтерства та натхнення на позитивні зміни. З того часу активісти відвідали майже всю Україну.
«Ми телефонуємо в обране село і кажемо: «До вас приїдуть 25 людей, готових виконати корисну роботу». А вони одразу питають: «Як це ви приїдете? Безкоштовно? Просто так?». Ми відповідаємо: «Так, просто так», – розповідає голова ГО «Help and Travel» Денис Андрущенко.
Повернувшись до України після навчання у США, Денис разом з однодумцями вирішив популяризувати волонтерство через подорожі.
«Я брав участь у Програмі обміну майбутніх лідерів (FLEX) і навчався у 11-му класі в Америці. Програма відкрила мені очі на безліч можливостей – я вже не сиджу у коробці, бачу більше. Повернувшись до України, ми з однодумцями вирішили популяризувати волонтерство, показуючи, що це може бути весело, цікаво та з пригодами. Ми придумали формат: подорож плюс корисна дія. Пілотну поїздку організували влітку 2013 року, відвідавши шість областей: Сумську, Чернігівську, Дніпропетровську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську», – згадує Денис.
Подорож триває тиждень. Протягом семи днів двадцять волонтерів з усієї України у супроводі п’ятьох організаторів відвідують заздалегідь обрані села, виконуючи різні завдання.
«Ми фарбуємо, будуємо, прибираємо та реставруємо. У Петриківці на Дніпропетровщині ми допомогли прорити траншею для інтернет-кабелю. Їхній музей п’ять років не міг отримати Інтернет. Того ж дня ми також прокопали траншею для водовідводу. Це була найскладніша робота, але вона дуже всім сподобалася, бо ми побачили величезний результат наших зусиль за один день», – зазначає Денис.
Зараз волонтери відвідали майже 50 населених пунктів у 21 області, уникаючи повторних маршрутів. Залишилися лише Харківська, Луганська та Донецька області.
«Ми обираємо область і дивимося, що там є цікавого. Це можуть бути класні скелі чи старовинний монастир. Дивимося, який населений пункт поблизу – роботи повно всюди, у кожному селі. Потім налагоджуємо комунікацію з місцевими. Добре, коли сільський голова бачить в цьому користь для громади. Місцеві чиновники, які хочуть, щоб їхнє село розвивалося, ідуть нам назустріч», – пояснює голова організації.
«Тю, а що це ви робите?»
У кожному селі завжди знаходяться ті, хто щиро дивується такому акту волонтерства.
«Традиційна реакція людей: «тю, а що це ви робите?» Місцеві жителі, коли бачать, що до них приїхали і роблять за них їхню роботу, часто не розуміють нас, це викликає у них дисонанс. Часто вони залишають нас і йдуть у своїх справах, але коли приєднуються, розумієш, що не все втрачено», – розповідає Денис.
За чотири роки існування проекту до нього приєдналося 150 людей.
«Наша головна мета – це люди, для яких ми робимо цей проект. Це волонтери і молодь, до якої ми приїжджаємо. Місцеві бачать, що до них приїхали активні люди, які кажуть, що волонтерити – це круто. Молодь теж поступово починає цікавитися цим. Звичайно, не всі і не одразу. Потім ми підтримуємо зв’язок, вони запускають власні ініціативи, об’єднуються. Ми є для них мотивацією», – пояснює Денис.
Волонтери готують ділянку для встановлення дитячого майданчика (2014)
Щоб потрапити у волонтерський тур, потрібно пройти відбір. Іноді на одне місце претендує до 5-7 осіб.
«Це мають бути веселі, відкриті до нових вражень молоді люди, які хочуть зробити країну кращим місцем для життя. Ми відбираємо людей, враховуючи їхню мотивацію. Деякі подаються і ми змушені їм відмовляти, бо вони занадто хороші – вже мають досвід волонтерства. Ми ж намагаємося дати можливість новачкам проявити себе у цій справі», – зауважує очільник організації.
В організації були плани стосовно міжнародних обмінів, але поки що бюрократична система заважає цьому.
«У нас були пропозиції щодо обміну з Молдовою, Грузією та Мексикою. Але над цим потрібно працювати. Домовлятися на рівні чиновників досить важко і довго. Я був у Мексиці і спілкувався з представниками одного університету, там були зацікавлені провести обмін. Я писав кілька разів на університет, але так і не отримав підтвердження», – розповідає Денис.
Паралельно активісти запустили проект «Друзі Help and Travel». Організатори вирішили не втрачати контакт із селами, які відвідали, і повертаються туди з лекціями. Протягом двох днів лектори розповідають молоді про волонтерство, освітні можливості чи розвиток власної справи.
Крім того, організація перетворює старі бібліотеки у сучасні медіапростори, щоб молодь мала більше можливостей для дозвілля. Наразі бібліотекам катастрофічно не вистачає відвідувачів, тоді як молодіжні центри часто перевантажені власними заходами.
«Коли ми почали спілкуватися з бібліотекою в селі, ми побачили багато системних проблем. Було таке, що бібліотекарка працює тільки до четвертої дня, тобто у той час, коли відвідувачі можуть прийти, після навчання чи роботи, заклад уже зачинений. До того ж часто у таких бібліотеках немає жодного обладнання для проведення зустрічей – є маленька кімнатка і все. Ми даємо простору вай фай, інтерактивну дошку, пуфи та інші найнеобхідніші засоби для проведення зустрічей чи коворкінгів. Також привозимо туди лекторів», – додає Денис Андрущенко.
Роман Видро читає лекцію в бібліотеці про методику навчання STEAM (усі фото Дениса Андрущенка)
Громадська організація «Help and Travel»
Електронна адреса: [email protected]
Ця публікація представлена в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та здійснюється Pact в Україні.
Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і необов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку та уряду США.