Громадський сектор. Українська Гельсінська спілка з прав людини

Тут надають безоплатну первинну та вторинну правову допомогу, здійснюють моніторинг дотримання прав людини в регіоні

На порозі зустрічає господар громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Тарас Щербатюк. Попри те, що працює приймальня два дні на тиждень, застати юристів тут можна практично щодня. Правозахисники говорять: постійно хтось потребує консультації чи юридичного супроводу. Сюди приходять із абсолютно різноманітними питаннями, починаючи із адміністративних справ і закінчуючи захистом прав на міжнародній арені. На Громадському стартує цикл матеріалів «Громадський сектор». Його мета – познайомити жителів Черкас і області з найактивнішими громадськими організаціями регіону.

«До 2014 року я працював юристом у різних приватних компаніях, проте Майдан, а згодом війна внесли свої корективи у життя країни і моє зокрема. Зважаючи на те, що я не зміг піти в АТО, вирішив віддати свій обов’язок державі, займаючись волонтерством. Спочатку це була організація і доставка гуманітарних вантажів, а з 2015 року, розуміючи, що як юрист я можу принести більше користі, почав надавати консультаційні послуги. Тоді ж ми зареєстрували ГО «Волонтер Черкащини» і вже в рамках цієї організації почали надавати комплексу системну правову допомогу», – пригадує Тарас Щербатюк.

У 2016 році на базі ГО «Волонтер Черкащини» Тарас Щербатюк разом з командою організував приймальню Української Гельсінської спілки з прав людини. Згодом на базі громадської приймальні був створений Черкаський правозахисний центр.

«Побачили, що треба розділяти соціальну роботу і правову допомогу, тому у 2017 році відкрили Черкаський правозахисний центр. Громадська приймальна спрямована на надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, тобто надання консультацій та складення позовних заяв, документів юридичного характеру. Також здійснюємо моніторинг дотримання прав людини в регіоні та проводимо правову просвіту серед населення», – розповідає очільник громадської організації «Черкаський правозахисний центр».

Організація надає такі види допомоги:

правові консультації та поради

підготовка заяв, скарг та допомога в оформленні документів

підготовка позовів та заяв до національних судів

підготовка заяв до Європейського суду з прав людини

Військова частина намагалася стягнути із бійця півтора мільйона гривень

«Уже протягом двох років наші юристи займаються справою бійця із Черкас, який проходив службу у танковій бригаді на Миколаївщині. Він подзвонив мені ще із зони АТО, коли його почало пресувати командування. Що відбулося? Він зліг із температурою і не поїхав з усіма на навчання. Його звинуватили у тому, що він спалив свій намет, де буцімто було майно вартістю у півтора мільйона гривень. Той перелік був на 10 чи 15 сторінок. Серед того, що нібито згоріло, були навіть автомат і гранати. Це взагалі абсурдна ситуація», – розповідає юрист.

Перша перемога команди юристів полягала в тому, що вони ініціювали перегляд рішення командування перед Генштабом. Суму, яку хотіли стягнути із бійця, вдалося зменшити із півтора мільйона до трьохсот сімдесяти тисяч гривень.

«На цьому ми не зупинилися та подали до адміністративного суду. Справа ще насправді на роки три-чотири затягнеться. Будемо з’ясовувати, чому на період, коли тривало розслідування, командування військової частини вирішило відраховувати 40 відсотків його зарплати на відшкодування втраченого», – додає Тарас Щербатюк.

Такі випадки, каже юрист, далеко непоодинокі. Зокрема у Черкаському окремому автомобільному батальйоні на бійців намагаються повісити навіть БТРи.

«Нещодавно до нас звернувся військовослужбовець, з якого хочуть вирахувати шалені кошти за втрату БТР на війні. За законом командир був зобов’язаний бойові втрати списувати. Натомість автобат не списав жодної одиниці техніки, і тепер намагається усі ці прогалини, які вони не оформили у 2014-2015 роках, повісили на військовослужбовців», – зазначає очільник громадської організації «Черкаський правозахисний центр».

Нацгвардія відмовлялися офіційно визнавати участь черкащанина у військових операціях

Олександр Маламуж (позивний «Рус») пішов на схід добровольцем у 2014 році, був солдатом резерву. У серпні 2014 перебував в Іловайському «котлі». Загинув під час виходу з Іловайська так званим «зеленим коридором» 29 серпня 2014 року. Його посмертно нагородили відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» та пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси».

Оскільки Олександр не був оформлений батальйоном «Донбас» у списку військової частини, родичам довелося через суд встановлювати юридичний факт його участі в АТО у складі Національної гвардії. Звернулися вони до громадської приймальні УГСПЛ.

«Складається така ситуація, що довести участь героїв-добровольців у бойових діях в зоні АТО вкрай складно. З одного боку, існує недосконалість законодавчої бази, а з іншого – не бажання керівництва Збройних Сил України та Нацгвардії визнавати свої помилки та виправляти допущену халатність, у нашому випадку з оформленням документів», – розповідає юрист Черкаської приймальні УГСПЛ.

Зрештою Соснівський районний суд міста Черкаси дав хід цій історії. Суд ухвалив рішення про встановлення юридичного факту  участі Олександра Маламужа у бойових діях в зоні АТО у складі Національної гвардії України.

Поїхали заробити, а опинилися за ґратами

Близько десяти черкащан опинилися у російських тюрмах чи СІЗО, бо хотіли підзаробити. Історії у всіх схожі: жив у провінційному містечку, не було заробітку, побачив оголошення, що потрібні кур’єри або експедитори (8000 гривень на тиждень, повний пансіон, оформлення всіх документів, досвід роботи не потрібний), і втрапив на гачок. Зрештою в Росії усіх їх змушували продавати наркотики.

Точна кількість викрадених таким чином українців невідома. Кажуть про цифру у 235 засуджених російським судом до вироків від 5 до 20 років, але насправді їх має бути значно більше. Частина постраждалих просто бояться звертатися до поліції та суду, вважаючи їх вкрай неефективними.

«Ми розробили алгоритм, відповідно до якого допомагаємо оформити скарги і листи до Російської Федерації, до Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України. Складність полягає у тому, що Департамент не може визнати цих людей потерпілими, а тому Україна і не може їх забрати відбувати покарання тут. Ними був здійснений злочин – торгівля наркотиками. З іншого боку тут є й незаконне утримання, адже їх змушували продавати заборонені речовини. У Києві досить повільно просувається ця справа», – розповідає Тарас Щербатюк.

Юрист каже: дуже важко визволити українців із російських тюрем, особливо атовців, які теж поїхали підзаробити. Було лише кілька випадків, коли ув’язнених перевели в Україну відбувати покарання.

Сто тисяч гривень роботодавець намагався «повісити» на підлеглу

Чимало спорів юристам громадської організації доводиться вирішувати і у сфері трудових відносин. Так нещодавно до приймальні звернулася черкащанка, на яку роботодавець намагався «повісити» сто тисяч гривень за нестачу товару.

«Юристи приймальні підготували листи до Державного управління з питань праці у Черкаській області та обґрунтовані заперечення. За результатами проведеної роботи усі обвинувачення в рамках кримінальної справи із заявника зняли, а по роботодавцю навпаки відкрило провадження у Держпраці та правоохоронних органах», – зазначає Тарас Щербатюк.

Частини юридичних проблем, з якими звертаються черкащани до приймальні, можна було б уникнути, переконаний Тарас Щербатюк. Саме тому правозахисники організації проводять зустрічі як зі школярами, так із дорослим населенням. Фахівці розповідають про права людини та розкривають механізми, як самостійно боротися за них.

Адреса приймальні: бульвар Шевченка, 205, оф. 409

Графік прийому: середа – з 12:00 до 17:00, п’ятниця – з 14:00 до 19:00.

З метою доступності послуг прийом громадян також здійснюватиметься кожну другу суботу місяця з 10:00 до 15:00

Телефони для попереднього запису: (096) 390 16 56, (068) 822 05 92

Електронна пошта: volontercherkassy15@gmail.com

Ця публікація представлена в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайтеся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та здійснюється Pact в Україні. Зміст програми є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і необов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку та уряду США.