Ця організація пропонує безкоштовну первинну та вторинну правову допомогу, а також здійснює моніторинг дотримання прав людини в регіоні.
Господар громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, Тарас Щербатюк, зустрічає відвідувачів на порозі установи. Хоча приймальня функціонує лише два дні на тиждень, юристів можна тут зустріти майже кожного дня. Правозахисники відзначають, що завжди є люди, які потребують консультації чи юридичної підтримки. Сюди звертаються з найрізноманітнішими питаннями — від адміністративних справ до захисту прав на міжнародному рівні. На порталі Громадський стартує новий цикл матеріалів «Громадський сектор», мета якого — ознайомити мешканців Черкас і області з найактивнішими громадськими організаціями регіону.
«До 2014 року я працював юристом у різних приватних компаніях, але події Майдану та війна кардинально змінили життя країни і моє власне. Оскільки я не зміг піти на фронт, вирішив віддати свій внесок у державу через волонтерську діяльність. Спочатку це була організація та доставка гуманітарної допомоги, а з 2015 року, усвідомивши, що можу більше допомогти як юрист, почав надавати консультації. Тоді ж ми заснували ГО «Волонтер Черкащини», і в рамках цієї організації почали надавати системну правову допомогу», — згадує Тарас Щербатюк.
У 2016 році на основі ГО «Волонтер Черкащини» Тарас Щербатюк разом з командою створив приймальню Української Гельсінської спілки з прав людини. Пізніше на базі цієї приймальні був заснований Черкаський правозахисний центр.
«Ми побачили необхідність у розділенні соціальної роботи та правової допомоги, тому у 2017 році відкрили Черкаський правозахисний центр. Наша громадська приймальня надає безкоштовну первинну та вторинну правову допомогу, включаючи консультації та складання позовних заяв і юридичних документів. Ми також моніторимо дотримання прав людини в регіоні та проводимо правову освіту для населення», — розповідає керівник Черкаського правозахисного центру.
Організація пропонує такі послуги:
- правові консультації та поради
- підготовка заяв, скарг і допомога в оформленні документів
- підготовка позовів і заяв до національних судів
- підготовка заяв до Європейського суду з прав людини
Військова частина намагалася стягнути півтора мільйона гривень з бійця
«Наші юристи вже два роки працюють над справою черкащанина, який служив у танковій бригаді на Миколаївщині. Він звернувся до нас ще з зони АТО, коли почалося пресування з боку командування. Він захворів і не зміг поїхати на навчання разом з іншими. Його звинуватили у спалюванні намета з майном на суму півтора мільйона гривень. Список складався з 10-15 сторінок, і серед знищеного значилися навіть автомат і гранати. Ситуація виглядала абсурдно», — розповідає юрист.
Перша перемога юристів полягала в тому, що їм вдалося ініціювати перегляд рішення командування в Генеральному штабі. Суму, яку хотіли стягнути з бійця, зменшили з півтора мільйона до трьохсот сімдесяти тисяч гривень.
«Ми не зупинилися на цьому і подали позов до адміністративного суду. Справу ще, ймовірно, буде розглядатися кілька років. Ми будемо з’ясовувати, чому командування вирішило відраховувати 40% його зарплати на відшкодування втраченого майна в період розслідування», — додає Тарас Щербатюк.
Такі випадки, за словами юриста, не поодинокі. Наприклад, в Черкаському окремому автомобільному батальйоні на бійців намагаються «повісити» навіть втрату БТРів.
«Нещодавно до нас звернувся військовослужбовець, з якого хочуть стягнути великі суми за втрату БТР під час війни. За законом, командир був зобов’язаний списувати бойові втрати, але батальйон не списав жодної одиниці техніки, і тепер намагається звалити ці витрати на військовослужбовців», — зазначає керівник Черкаського правозахисного центру.
Нацгвардія відмовилася визнавати участь черкащанина у військових операціях
Олександр Маламуж (позивний «Рус») добровільно пішов на службу на Схід у 2014 році як солдат резерву. В серпні 2014 року він потрапив в Іловайський «котел» і загинув під час виходу з Іловайська 29 серпня 2014 року. Його посмертно нагородили відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» і пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси».
Оскільки Олександр не був офіційно зафіксований у батальйоні «Донбас», його родичам довелося через суд підтверджувати факт його участі в АТО в складі Національної гвардії. Для цього вони звернулися до громадської приймальні УГСПЛ.
«Довести участь добровольців у бойових діях в зоні АТО є вкрай складно. Це пов’язано з недосконалістю законодавства та небажанням керівництва Збройних Сил України і Нацгвардії визнавати свої помилки і виправляти халатність в оформленні документів», — говорить юрист Черкаської приймальні УГСПЛ.
Соснівський районний суд Черкас ухвалив рішення про підтвердження юридичного факту участі Олександра Маламужа у бойових діях в складі Національної гвардії України.
Поїхали заробити, а опинилися за ґратами
Близько десяти черкащан потрапили до російських тюрем або СІЗО через спроби підзаробити. Їхні історії схожі: жили в провінції, не мали роботи, побачили оголошення про вакансії кур’єрів чи експедиторів (8000 гривень на тиждень, проживання, оформлення документів, без досвіду) і потрапили в пастку. У Росії їх змушували продавати наркотики.
Точна кількість українців, які постраждали від такої ситуації, невідома. Говорять про 235 осіб, засуджених в Росії до строків від 5 до 20 років, але фактично їх більше. Багато постраждалих бояться звертатися до поліції і суду, вважаючи їх неефективними.
«Ми розробили алгоритм для допомоги у складанні скарг і листів до Російської Федерації та до Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України. Проблема в тому, що Департамент не може визнати цих людей потерпілими, і тому Україна не може їх повернути для відбування покарання тут. З одного боку, їх звинувачують у торгівлі наркотиками, а з іншого — вони незаконно утримувалися і змушували продавати заборонені речовини», — розповідає Тарас Щербатюк.
Юрист зазначає, що звільнити українців з росій
ських тюрем дуже складно, особливо тих, хто поїхав заробляти. Лише кілька випадків завершилися переведенням ув’язнених до України для відбування покарання.
Сто тисяч гривень роботодавець намагався «повісити» на підлеглу
Чимало справ у сфері трудових відносин також потрапляють до юристів громадської організації. Нещодавно до приймальні звернулася черкащанка, на яку роботодавець намагався покласти відповідальність за нестачу товару на суму сто тисяч гривень.
«Юристи підготували листи до Державного управління з питань праці в Черкаській області та обґрунтовані заперечення. В результаті, усі обвинувачення в рамках кримінальної справи зняли з заявниці, а проти роботодавця було відкрито провадження у Держпраці та правоохоронних органах», — зазначає Тарас Щербатюк.
Тарас Щербатюк вважає, що багато юридичних проблем можна було б уникнути. Саме тому правозахисники проводять зустрічі як зі школярами, так і з дорослими. Фахівці розповідають про права людини та механізми боротьби за них.
Адреса приймальні: бульвар Шевченка, 205, офіс 409
Графік прийому: середа – з 12:00 до 17:00, п’ятниця – з 14:00 до 19:00.
Для зручності, прийом громадян також проводиться кожну другу суботу місяця з 10:00 до 15:00
Телефони для попереднього запису: (096) 390 16 56, (068) 822 05 92
Електронна пошта: [email protected]
Цю публікацію надано в рамках програми підтримки громадської активності «Долучайтеся», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та реалізується Pact в Україні. Вміст програми є виключною відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку та уряду США.