Чому Пласт – це не про туризм і націоналізм?
У Черкасах уже майже 20 років працює Пласт – українська скаутська організація, яка допомагає молоді стати свідомими громадянами, готуватися до дорослого життя та щоденно робити добрі справи. Вступити до Пласту може кожен охочий віком від 3 до 103 років, якщо ця людина може бути гарним прикладом для дітей.
Пласт був заснований у 1911 році, а вже 12 квітня 1912 року у Львові відбулася перша Пластова присяга.
Назва “Пласт” походить від англійського слова “Scout” (розвідник), взятого за прикладом пластунів – козаків-розвідників.
“Коли пластун ще малий, він веде щоденник, де записує, що сьогодні доброго зробив. Ми віримо, що якщо у світі є 25 мільйонів скаутів, то щодня здійснюється щонайменше 25 мільйонів добрих справ. Логіка така: ми привчаємо дітей робити посильні добрі справи. Наприклад, вимикати кран, коли чистять зуби, поступатися місцем у транспорті, допомагати мамі, бути волонтером у притулку для тварин. А коли діти об’єднуються у гуртки, вони можуть організовувати різні ініціативи, як-от прибирання чи прикрашання зон у місті”, – розповідає голова Черкаського осередку Пласту Володимир Педько.
Володимир Педько перебуває в черкаському Пласті з 2001 року. Він прийшов до організації ще підлітком.
“Мій дядько був у козацькій організації та шукав у Черкасах гурток для мене. Він вибрав Пласт, бо ця організація займається систематичним вихованням дітей. Мені тоді було 14-15 років. Пласт мене захопив, хоча там і були обмеження. Це було для мене позитивне середовище”, – згадує Володимир.
Зараз в Україні Пласт налічує близько десяти тисяч учасників, що робить його наймасовішою скаутською організацією в країні з багатими традиціями.
“Основна мета Пласту – виховання повновартісного громадянина своєї країни. Три головні обов’язки пластуна: бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим і жити за скаутським законом. Цей закон – певний дороговказ, що визначає, яким має бути пластун: справедливим, ввічливим, сумлінним, дбати про своє здоров’я та інше. Усього 14 постулатів”, – розповідає Володимир.
Пласт не має жорстких критеріїв відбору, особливо для дітей до 18 років, адже основна діяльність організації – виховання молоді.
“Ми не нав’язуємо дітям своїх правил і не караємо їх. Єдине можливе покарання – виключення з організації. А так ми граємо з дітьми, заохочуючи їх до позитивних вчинків. Наприклад, якщо пластун почав курити, виховник може таємно надати дитині пересторогу, про яку знатимуть тільки вони. У школі ж виховання ґрунтується на самооцінюванні”, – пояснює Володимир.
“Військова підготовка у нас не більше розвинена, ніж в’язання чи співання”
Навчання у Пласті складається з трьох ступенів, кожен з яких включає близько 50 вимог, необхідних для переходу на наступний рівень.
“Ступені поділяються на блоки: життя у природі, історія, народознавство, ідеологія та інші. Наприклад, у блоці ‘життя у природі’ пластун має прожити два дні у лісі, знати сліди щонайменше десяти диких тварин, вміти розрізняти отруйну змію від вужа. Є окремі вимоги щодо фізичної вправності”, – пояснює Володимир.
На найвищому ступені пластуни реалізують власні проекти, проводять заняття для молодших гуртків, організовують вертепи та інші культурні заходи.
Пластуни також опановують близько сотні вмілостей, серед яких танці, вишивання, співи, користування зброєю, ремонтна справа, верхова їзда, їзда на велосипеді, виживання у лісі, літання на парапланах. Кожна дитина обирає вмілості, які хоче опанувати, а виховники це забезпечують.
“Є думка, що ми суто туристична організація. Також вважають, що ми націоналістичне об’єднання. Недавно батьки, які записували шестирічну дитину, питали, наскільки активно ми вчимо дітей бігати зі зброєю. Я пояснював, що військова підготовка у нас не більше розвинена, ніж в’язання чи співання. Ще є стереотип, що ми змушуємо дітей ходити до церкви. Хоча Пласт – організація на християнських засадах, членами можуть бути і представники інших релігій або атеїсти”, – розповідає пластун.
“У таборах ми створюємо стресові ситуації, щоб діти вчилися виходити з них”
Володимир Педько розповідає, що Пласт допомагає багатьом знайти своє місце у дорослому житті.
“Ми даємо дітям можливість помилятися. Виховники втручаються тільки у критичні моменти, коли це загрожує здоров’ю дітей. Якщо ми йдемо у похід, і діти забули сірники, то це їхні проблеми. Звісно, ніхто не залишиться голодним, але виховник видасть три сірники на три дні”, – розповідає пластун.
Кульмінацією діяльності пластунів є табори, де вони застосовують знання на практиці.
“Табір – це модель скаутського життя, стиснута до двох тижнів. Наприклад, ми відрізаємо дітям ґудзики і даємо голку з ниткою, щоб пришили назад. Бувало, що 14-річні хлопці плакали, бо ніколи не тримали голку в руках. Батьки зазвичай вирішують проблеми дітей, а ми даємо можливість самим знаходити рішення”, – пояснює Володимир.
У таборі виховники можуть підпалити сіно, щоб діти загасили вогонь, або обливати намети водою, і діти мають просушити одяг. Такі випробування проводяться тільки для старших пластунів.
“У реальному житті виховник може розіслати повідомлення: у вас оніміла рука на дві години. Завдання дитини – працювати в умовах, у яких вона перебуває. Такі завдання розвивають мозок та креативність. Ми вводимо дітей у стресові ситуації, щоб вони вчилися виходити з них. Що більше таких ситуацій, то більша ймовірність, що коли щось трапиться у реальному житті, вони знайдуть вихід”, – пояснює Володимир.
Втім, Володимир визнає, що пластуни іноді виглядають занадто ідеалістично зі своїми високими цінностями, які не завжди працюють у сучасному світі.
“Коли почалася війна у 2014 році, пластуни дивувалися атовцям. Попри військову підготовку, вони зверталися до вищих за званням ‘друже сержанте’ і пропонували ухвалювати рішення демократично. Це звичне для нас у Пласті, але не завжди працює у реальності, особливо на передовій. Ми намагаємося відходити від цього романтизму, аб
и краще підготувати дітей до життя”, – додає Володимир.
Контакти Черкаського осередку Пласту:
Телефон: 063 87 87 558
Електронна адреса: [email protected]
Ця публікація створена в рамках програми сприяння громадській активності “Долучайся”, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та реалізується Pact в Україні.
Зміст публікації є відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку та уряду США.