Адміністративно-територіальна реформа передбачає створення ефективніших районів
В Україні замість нинішніх 490 районів планується створити 102. Це нова модель адміністративно-територіального устрою країни. Після реформи на Черкащині буде чотири райони замість двадцяти. Для чого потрібне укрупнення районів і коли його планують здійснити?
Як відбуватиметься поділ областей на райони?
Нові райони будуть компактними і географічно цілісними, з населенням не менше 150 тисяч осіб. Наразі у районах проживає близько 25 тисяч осіб.
Центрами нових районів стануть обласні центри та міста з населенням понад 50 тисяч осіб.
Згідно з цими критеріями, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України пропонує поділити Черкащину на чотири райони: Уманський, Звенигородський, Черкаський і Золотоніський, центрами яких будуть відповідно Умань, Звенигородка, Черкаси та Золотоноша.
Черкаська облдержадміністрація не заперечує проти цієї пропозиції. За словами директора департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Романа Карманніка, визначити межі між новими районами наразі неможливо.
«Основою для визначення меж районів є кордони об’єднаних територіальних громад. Стовідсоткового покриття ОТГ наразі в області немає, тому межі визначити поки що неможливо. Може статися так, що громада буде розірвана між районами», – зазначає Роман Карманнік.
Наразі на Черкащині утворено 57 ОТГ, що охоплюють майже 42 відсотки території області.
Адміністративно-територіальна реформа
Навіщо укрупнювати райони?
У Міністерстві регіонального розвитку вважають, що укрупнення районів дозволить сформувати якісні команди на місцях.
«Зараз у нас 48 тисяч чиновників, які працюють у різних адміністраціях: районних та обласних. Вони отримують шість мільярдів гривень зарплати, але скаржаться на її невисокий рівень. Ми пропонуємо зменшити кількість адміністративного персоналу, щоб об’єднані громади перебрали на себе частину повноважень», – пояснює міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко.
Реформа децентралізації передала фінансові ресурси та повноваження районних держадміністрацій і рад на місця. Тепер об’єднані громади самостійно вирішують питання життєдіяльності: будують дитячі садки та школи, купують комунальну техніку, ремонтують дороги, залучають інвесторів та відкривають нові підприємства.
«Ефективне керування залишається проблемою. Якщо голова громади не розуміє, в якому напрямку рухатися, то не буде ні доріг, ні шкіл. Деякі громади вже будують індустріальні парки, встановлюють сонячні батареї, будують басейни, виготовляють пелети для опалення установ громади», – додає Роман Карманнік.
Не потрібно буде їхати «в район», як звикли в селах. Близько двохсот послуг вже можна отримати у своїх центрах надання адміністративних послуг.
«В області працюють 32 центри надання адміністративних послуг, планується відкрити ще близько 30», – зазначає Роман Карманнік.
За медичними послугами теж не потрібно буде далеко їздити. Цьогоріч в області зводять 23 сучасні амбулаторії, з яких десять знаходяться в ОТГ. Завдяки телемедицині можна буде отримати консультації вузьких спеціалістів дистанційно.
Наступного року медичні заклади вторинної ланки стануть автономними, тобто лікарні, які зараз є районними, отримуватимуть фінансування від Національної служби здоров’я за пролікованих пацієнтів.
Чотири райони на Черкащині, реформа адміністративно-територіального устрою
Як об’єднуються громади на Черкащині?
Найбільш активно громади об’єднувалися у 2017-2018 роках. Хоча реформа децентралізації триває з 2015 року, деякі села ще сподіваються, що нова влада не завершить її.
«Не об’єднуються ті села, де голова комфортно почувається, отримуючи 15 тисяч гривень зарплати, нічого особливо не роблячи. Такі голови налаштовують людей, що все добре, тому не хочуть об’єднуватися», – говорить директор Черкаського центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько.
Представники Центру беруть участь у громадських слуханнях з жителями Христинівщини, де поки що немає жодної громади, але всі села району можуть об’єднатися в одну громаду – Христинівську міську ОТГ.
«Маємо позитивне рішення двадцяти однієї ради. Залишилося останнє село Ягубець, де збори зірвали через натовп, з яким не впоралася поліція. Тут найбільша кількість землі, з якої збирають найменше податків. Якщо жителі цього села не увійдуть в ОТГ, грошей навіть на зарплату працівникам сільради не вистачить», – каже Сергій Слинько.
Негативний імідж реформі створюють малі громади, які не мають ні кадрового, ні фінансового потенціалу.
«На Черкащині є близько семи громад з населенням до двох тисяч жителів. Вони об’єдналися всупереч нашим рекомендаціям із завідомо від’ємними бюджетами. Якщо сільські голови спілкуються з такими громадами, зрозуміло, що про успіхи реформ вони не можуть говорити», – додає Сергій Слинько.
57 ОТГ на Черкащині
Що буде замість райдержадміністрацій?
Реформа адміністративно-територіального устрою передбачає, що виконавчу владу в районах і областях здійснюватимуть префекти. Вони відповідатимуть за дотримання законодавства, безпеку та захист прав громадян, але не матимуть доступу до фінансів.
Коли створять нові райони?
Чергові місцеві вибори восени 2020 року планують провести на новій територіальній основі. До того часу на рівні держави мають бути ухвалені необхідні закони та нормативно-правові акти, зокрема законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою».
Процес об’єднання громад має завершитися до цього часу.
«Поки що об’єднання добровільне. Але в фінальній стадії об’єднання фінансово-економічні показники будуть вирішальними», – пояснює Роман Карманнік.
Міністерство наразі напрацьовує пропозиції щодо затвердження адміністративно-територіального устрою областей, вирішуючи, чи це буде єдиний закон для всієї країни, чи окремий для кожної області.