Один з 10-поверхових будинків на Митниці, що належить до ОСББ «Гагаріна 39», став прикладом енергоефективності. За останні два роки тут активно працювали над підвищенням енергоефективності будівлі. Міський бюджет виділив на ці цілі майже півмільйона гривень, а мешканці додали ще близько 200 тисяч гривень на ремонтні роботи.
«Все розпочалося з того, що СУБ і ТЕЦ відмовилися встановлювати лічильники на під’їзд. Погодження було отримано лише після збору підписів від усіх жителів будинку. Перший рік використання лічильника вже показав значну економію. Далі ми провели капітальний ремонт даху, встановили нові вікна, двері та індивідуальний тепловий пункт. Завдяки цим змінам наступного року економія на опаленні склала 15-20%. Подальший етап – термомодернізація, яку ми реалізували комплексно. Наприклад, в листопаді минулого року для обігріву осель використовувалося 90 гігакалорій, а цього року вже 72», – пояснює голова правління ОСББ «Гагаріна 39» Олена Міняйло.
В Черкасах реалізується програма «Формування відповідального власника житла», яка отримала більше 13 мільйонів гривень з міського бюджету. Мета програми – поліпшення житлового фонду міста та зменшення споживання енергоресурсів шляхом впровадження енергозберігаючих технологій.
«Програма передбачає повне відшкодування відсотків за комерційними кредитами з моменту укладання угоди. Це дає можливість ОСББ використовувати кредитні кошти за державною програмою «теплих» кредитів. Більшість капітальних ремонтів ОСББ, запланованих на цей рік, уже виконані. У Черкасах є не один будинок, який повністю утеплений», – розповідає начальниця відділу сприяння ОСББ департаменту ЖКГ Черкаської міської ради Оксана Прітченко.
На даний момент в Черкасах функціонують 309 ОСББ, що охоплюють 320 будинків. Цього року утеплено 20 з них, встановлено 36 індивідуальних теплових пунктів, замінено 268 вікон та 79 дверей у 12 будинках.
Як зробити будинок енергоефективним?
Сертифікований спеціаліст з енергоаудиту Максим Кохась зазначає, що найекономічнішим методом утеплення є досягнення герметичності будівлі. «Наш інститут енергоефективності пропонує використовувати інший підхід – утовщення конструкцій, що вважається вигідним для виробників, хоча ефект може бути частковим. Щоб зрозуміти, як правильно утеплити будинок, необхідно провести енергоаудит. Утеплення та герметизація – це різні процеси. У Львові є будинки, де проведена герметизація без утеплення дала економію близько 30%», – пояснює Кохась.
Для перевірки герметичності будівель використовується технологія Blower Door Test. «Ця технологія дозволяє перевіряти будівлі на герметичність, штучно створюючи тиск у приміщенні та вимірюючи кратність повітрообміну. Прилад показує, скільки повітря втрачає будинок через негерметичність», – додає Кохась.
Шанс на цивілізацію
Україна є однією з найбільш неефективних споживачів енергії через застарілі технології, поганий стан будівель і неефективні системи опалення. Угода про асоціацію з ЄС вимагає впровадження європейських стандартів у сфері енергетичної ефективності. Держава навіть ухвалила план дій з енергоефективності, згідно з яким до 2020 року планується зменшити споживання енергії на 9%.
Згідно з європейським законодавством, в Україні необхідно:
- Впровадити сертифікацію енергетичних характеристик будівель.
- Періодично перевіряти системи опалення та кондиціонування.
- Створити механізм контролю за дотриманням вимог енергетичної ефективності.
- Інформувати потенційних власників про енергетичні характеристики будівель під час капітальних ремонтів і продажу.
- Підготувати фахівців для перевірки систем опалення.
Мета енергозберігаючої політики – не лише обмежити споживання енергії, а й підвищити ефективність використання енергоносіїв. З січня наступного року в Україні почне діяти Фонд енергоефективності, який стане посередником між споживачами комунальних послуг, фінансовими установами, розробниками нових технологій та державою.
Як у Європі?
У Європі, зокрема у країнах Скандинавії, енергозберігаючі технології використовуються вже давно. Підвищення енергоефективності досягається за рахунок теплоізоляції, теплових насосів та сучасних вікон і дверей.
«В Європі існує чіткий технічний контроль за будинками. Там не можна отримати право власності на будинок без енергопаспорту. У Франції за недотримання герметичності будівлі підрядниками можуть притягнути до кримінальної відповідальності», – зазначає Максим Кохась.
У Естонії всі новобудови повинні бути з майже нульовим енергоспоживанням, в Німеччині діє закон про енергозбереження, а у Фінляндії збудовані «активні будинки», що повністю забезпечують себе енергією завдяки сонячним батареям, вітру і теплу землі.
У Франції сім’ї, які модернізують житло для економії тепла, отримують податкові пільги та кредити на системи теплоекономії.
«В Європі утеплюють будівлі пінопластом від 25 см, в Україні – не більше 10 см. Це пов’язано з тим, що точка конденсації розташована між утеплювачем і стіною, що може призвести до відшарування утеплювача. В Європі точка конденсації розташована в самому утеплювачі, що дозволяє зменшити тепловтрати. В Україні звичайна неутеплена школа втрачає до 300 кВт/м² на рік, в Європі ця цифра втричі менша», – пояснює експерт з енергоаудиту Антон Нємєц.
Як у нас?
Експерт Максим Кохась вважає, що в Україні багато з того, що називають утепленням, є просто зміною вигляду будівлі. Антон Нємєц радить спершу провести енергоаудит і отримати дані про економію після виконання робіт. «Утеплення, заміна вікон і дверей – це частина термомодернізації. Основне – це енергоаудит, який визначає проблеми в будинку і надає поради щодо їх усунення. Теплові втрати в Україні можуть бути значними через недотримання технологій утеплення», – додає Нємєц.
Мешканцям варто знайти фахівців, які забезпечать дотримання всіх технологій утеплення, щоб уникнути проблем з відшаруванням утеплювача в майбутньому.
Ця програма підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за підтримки Європейського Союзу.