«Зустрічайте «швидку»: закулісся лінії «103»

Як працює нова диспетчерська служба екстреної медичної допомоги на Черкащині

«На новій системі краще, але вчилися довго, як працювати на комп’ютері», ­– клацаючи по клавіатурі, починає нашу розмову жінка похилого віку, яка близько десяти років працює у диспетчерській обласного центру екстреної медичної допомоги. Раніше усі дані, які надходили на лінію, вона записувала вручну, а далі цю інформацію по рації передавали бригаді. Четвертого березня у Черкасах відкрили  нову центральну диспетчерську, яка обслуговуватиме усю область. Тепер все автоматизовано, інформацію записують на комп’ютер, а далі вона швидко передається бригаді «швидкої» на додаток у телефоні. Як працює модернізований центр, дізнавалося Громадське: Черкаси.  

У просторій кімнаті, яка заставлена комп’ютерами, сидять семеро жінок. Обов’язково у червоній медичній формі із логотипом центру. Всього робочих місць 12, однак поки що деякі з них пустують. У цій зміні є старший фельдшер,  люди, які приймають виклики, диспетчери напрямку, які надсилають інформацію бригадам і лікар-консультант.

На робочому місці тиша. У перерві між дзвінками жінки, ймовірно, не люблять розмовляти, оскільки усю свою енергію направляють на спілкування з жителями області. Цю тишу порушує дзвінок. Ні, це не стандартний звук дзвінка телефону, а приємна заміна, як кажуть диспетчерки.

– Алло, що у вас сталося? Тиск міряли? Тошнота, рвота є? Кажіть адресу.

Ще дзвінок. Його приймає інша працівниця.

– Що у вас сталося? А ви зверталися до лікаря? Ні, не до «швидкої», а саме до лікаря.

Чотири диспетчерки, які приймають виклики, тримають руку на клавіатурі – на клавіші «+». Саме вона відповідає за прийом дзвінка. Сміються, що іноді змагаються, хто перший натисне кнопку, бо іноді викликів небагато, а працювати хочеться.

Як працюють диспетчери "швидкої" на Черкащині
За добу диспетчерки приймають близько 200 викликів

Уся тиша порушилися шквалом звернень, тому, аби не заважати диспетчеркам,  ми йдемо поспілкуватися із Іриною Попович. Вона начальниця оперативно-диспетчерського управління. На своєму комп’ютері Ірина показує, як працює нова система лінії «103»:

– Раніше диспетчери приймали виклики по телефону. Записували інформацію вручну у  відповідну форму. А далі передавали це по рації бригаді. А вони вже, їдучи у машині, записували адресу, прізвище та ім’я, стан пацієнта. Зараз все набагато простіше. Дивися.

На екрані монітору Ірини з’являється карта Черкас. На ній є «маячки», які позначають, де зараз перебуває карета «швидкої». Також на цій карті є значок телефону, який показує, звідки надійшов виклик. Коли диспетчер приймає дзвінок, на екрані висвічується форма, яку потрібно заповнити. Для наглядного прикладу, ми з Іриною пишемо випадкові імена, адресу та іншу інформацію.

Начальниця управління каже: для того, аби бригада виїхала на виклик, диспетчеру потрібно зібрати певну інформацію. Це стан пацієнта та дихання,  чи при свідомості людина, місце виклику й адресу. Після заповнення цих даних, система сама обирає пріоритет виклику: критичний, терміновий чи екстрений. Далі все це автоматично надходить бригаді на додаток у телефоні і вони вирушають на виклик.

Диспетчерська швидкої допомоги на Черкащині
Каже, що мінусів у новій системі немає, але персоналу не вистачає

Як тільки Ірина закінчила показувати нам нову систему, у кабінет зайшов директор обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Фесун. Він розповідає, які дивні ситуації траплялися у диспетчерів під час розмов із черкащанами.

–  Ось, зовсім нещодавно нам телефонував чоловік і просив ізолювати його сусідів, бо вони приїхали з Італії. Іноді телефонують, кажуть, що у них температура 108, рибка вкусила, а деякі думають, що «швидка» – це таксі, – каже Фесун.

Щоб почути більше історій закулісся диспетчерської, йдемо поспілкуватися із жінками, які приймають виклики.

– Я вже шуткувала, що потрібно розмалювати ці двері квітами, бо сиджу і весь день дивлюся на коричневий колір, – розповідає диспетчерка Таїсія своїм колегам.

Поки виклики не надходять, вона ділиться з нами історіями своєї роботи.

– За 6 років, що я працюю «на зв’язку», лише один раз мені зателефонували зі зверненням «сексуальне насильство». А ще є жінка, яка телефонує і ми вже знаємо, що у неї болить, куди їхати і які пігулки вести. Бо телефонує вона дуже часто, – сміється диспетчерка.

Диспетчерська швидкої допомоги на Черкащині
Незабаром відбудеться поступове підключення Чигиринського, Канівського, Драбівського та інших районів до єдиної оперативної диспетчерської служби «103»

У розмову втручається колега Таїсії, каже, що у неї досвід роботи 12 років. І часто люди телефонують і кажуть: «Приїжджайте. У мене щось болить. Ви лікарі, самі вирішіть». Додає, що люди стали дуже агресивні останнім часом і мета диспетчера полягає також у тому, аби цю агресію «збити», щоб бригаді «швидкої» працювалося спокійніше.

– Порівняно зі старою системою роботи, у цій мінусів немає, – розповідає одна із працівниць. – Ми з вересня вивчали, як працювати на комп’ютері. У нас є диспетчерка, якій 72 роки. На початку вона не могла ні мишку посунути, ні зайти в систему. Ходила із кнопковим телефоном. А зараз купила смартфон, зареєструвалася у Вайбері, пише нам повідомлення зі смайликами. Друкувати вона починала з 20 символів на хвилину, а зараз має вже 100-110 символів, – каже диспетчерка.

Хтось із пацієнтів викликає «швидку», щоб ті записали його на кардіограму без черги, оскільки у нього завтра медогляд. Інші просять приїхати, коли мають температуру 37,5. Начальниця диспетчерської каже, що «швидка» не має права відмовляти людям, але мріє, щоб пацієнти зверталися до своєї свідомості і керувалися ще й етичними стандартами.

Диспетчерська "швидкої" на Черкащині
На работу в диспетчерську приймають лише з медичною освітою

– Ми даємо консультацію, щоб звернулися до сімейних лікарів, якщо у людини температура менш, ніж 38,5. Ми не назначаємо лікування. У нас зараз мало бригад і брак персоналу. Деякі пацієнти ставляться отак: «Ви нам повинні, ми платимо податки, ви маєте приїжджати на кожен наш «пчих». Через це наші люди звільняються. Коли ДТП, або у дітей висока температура – це одне діло. Але й багато викликають «швидку», щоб ми дали їм лікарняний. Ми не поліклініка на колесах, – ділиться Ірина.

Шквал викликів на лінію знову починається, тому нам час йти, щоб не заважати диспетчеркам. Наостанок вони кажуть, що бригада «швидкої» не завжди може знайти будинок чи відкрити двері у під’їзд. Тому варто у буквальному сенсі сприймати фразу «зустрічайте «швидку».