Як розслідують злочини проти черкаських журналістів

В Україні майже безкарні злочини проти преси

Міжнародна федерація журналістів назвала Україну однією з держав з найвищим рівнем безкарності злочинів проти журналістів. За даними Головного управління Національної поліції в Черкаській області, тільки за 2017-й рік до правоохоронців надійшло 7 звернень від журналістів про перешкоджання професійній діяльності. Ми дізналися, як розслідуються найгучніші злочини проти черкаських журналістів минулих років.

10 лютого 2014 року під час зачистки міліцією блокпоста активістів при в’їзді в Черкаси був жорстоко побитий фотожурналіст газети «Вечірні Черкаси» Ігор Єфімов.

Ігор Єфімов

Петро Паливода, який прокуратурою встановлений єдиним підозрюваним, на той момент обіймав посаду заступника командира батальйону. Однак Соснівський суд ухвалив виправдувальний вирок, яким визнав Паливоду Петра Миколайовича невинуватим, оскільки на день вчинення кримінального правопорушення, він не був службовою особою, а тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення. Фотожурналіст газети «Вечірні Черкаси» Ігор Єфімов подав апеляційну скаргу на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2016 року, яким було виправдано єдиного підозрюваного у справі побиття журналіста. За інформацією Національної поліції, кримінальне провадження у справі побиття Ігоря Єфімова закрито.

Валентин Чернявський

Того ж вечора, журналісту Черкаської ОДТРК «Рось» Валентину Чернявському «беркутівці» погрожували зброєю. Слідчий закрив кримінальне провадження, бо жодній особі не повідомили про підозру.

Станіслав Кухарчук

27 січня у Черкасах під час розгону мітингу біля обласної державної адміністрації «Беркут» жорстоко побив журналіста каналу «Інтер» Станіслава Кухарчука. Прокуратура м. Черкаси закрила кримінальне провадження.

7 вересня 2016 року в Черкасах невідомий здійснив постріл у місцевого журналіста Вадима Комарова. Поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 296 Кримінального Кодексу України «Хуліганство».

31 січня головна редакторка газети «Черкаський кур’єр» Тетяна Дончева повідомила, що поліція затримала місцевого мешканця, який 31 січня накинувся на неї з погрозами фізичної розправи. Слідчий закрив кримінальне провадження, бо жодній особі не повідомили про підозру.

17 квітня екс-депутат Черкаської міськради Андрій Ковальчук погрожував розправою журналісту телеканалу «ВІККА», автору програми «Провокація» Валентину Чернявському та членам його сім’ї. За словами Чернявського, причиною погроз став останній випуск «Провокації». В ньому йшлося про конфліктну ділянку в черкаському мікрорайоні «Дахнівка», яку через судову тяганину тривалий час не прибирають. 20 квітня він написав заяву про погрози в Придніпровський райвідділ міліції м. Черкаси. У поліції кажуть, що кримінальне провадження закрито і жодній особі не повідомили про підозру.

Вадим Комаров

Черкаського журналіста Вадима Комарова 13 липня 2017 року побили під час зборів, які провели у мікрорайоні «Митниця». Жителів зібрали, аби обговорити проект будівництва житлового комплексу по Героїв Дніпра, 7. Ужурналіста діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та забої лівого стегна і колінного суглобу. Поліція відкрила кримінальне провадження і досі триває досудове розслідування.

Справа Сергієнка

Василь Сергієнко

4 квітня 2014 року журналіста та громадського активіста Василя Сергієнка було викрадено у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області у дворі власного помешкання. Через декілька днів його тіло знайшли закатованим, з пакетом на голові, з ножовими пораненнями, наручниками на руках у лісі в Корсунь-Шевченківському районі.
У викраденні та вбивстві Сергієнка підозрюють Максима Русіна, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Романа Недибалюка, а також Вадима Мельника. Жоден із них під час судового засідання обвинувачення не визнав.

11 липня 2015 року працівники прокуратури Черкаської області спільно з управлінням МВС в області затримали жителя міста Києва за підозрою у вчиненні тяжкого злочину за фактом вбивства журналіста та громадського діяча Василя Сергієнка.

15 жовтня 2015 року черкаське УМВС повідомило, що Василя Сергієнка викрали, катували та вбили київські бандити. На слід убивць оперативників вивів обривок касового чека одного зі столичних супермаркетів.

4 січня 2016 року прокуратура Черкаської області за наслідками досудового розслідування затвердила та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох жителів м. Києва за фактом викрадення і вбивства журналіста та громадського діяча Василя Сергієнка.

11 квітня у Васильківському районі Київської області поліція затримала підозрюваного у вбивстві журналіста Василя Сергієнка

16 травня 2017 року у Києві поліція затримала організатора викрадення та вбивства черкаського журналіста та активіста Василя Сергієнка. 47-річного уродженця Вінницької області було оголошено у розшук за ч. 2 ст. 194 («Умисне знищення або пошкодження майна»), ч. 3 ст. 146 («Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»), п. 11-12 ч. 2 ст. 115 («Умисне вбивство») Кримінального кодексу України. За вчинення цих злочинів зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.
17 травня 2017 року Придніпровський районний суд Черкас обрав запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, без права внесення застави, до обвинуваченого в організації викрадення та вбивства журналіста Василя Сергієнка.

30 травня 2017 року апеляційний суд змінив міру запобіжного заходу Вадиму Мельнику: замість тримання під вартою призначив йому нічний домашній арешт із застосуванням електронного браслета. Відпустити Мельника мали одразу в залі суду. Однак активісти заблокували і вихід підозрюваного з камери, і самих суддів у залі засідання. Після двох годин блокування до зали повернувся слідчий і оголосив нову підозру Вадиму Мельнику – створення злочинної організації.

Обвинувачених у вбивстві Василя Сергієнка залишили під вартою до 19 січня 2018 року. Наступні засідання суду відбудуться 26 грудня, 15 січня та 18 січня.

Довідка

На 1 листопада з початку 2017 року Інститут масової інформації зафіксував в Україні 232 випадки порушень свободи слова та прав журналістів. Серед них – 74 випадки перешкоджання, 34 – обмеження доступу до інформації, 31 погроз, 24 побиття та 5 випадків цензури.