Купують і доставляють ліки і харчі. Як волонтери допомагають людям у Черкасах

Про кого піклуються активісти та як до них звернутися

«Нема самотніх» – так називається громадська ініціатива черкаських активістів. Вони допомагають  вразливим категоріям населення пересидіти карантин. Щоб люди з групи ризику не виходили з дому, вони купують і привозять їм найнеобхідніше. Як працюють волонтери, дізнавалося Громадське: Черкаси.

«Основний напрямок нашої роботи – зробити все, щоб вразливі категорії населення зайвий раз не виходили з дому і не наражали себе на небезпеку. Ми готові бути кур’єрами і доставляти ліки чи харчі людям поважного віку, людям з інвалідністю, тим, хто має хронічні захворювання, одиноким багатодітним матерям. Але це за їхні гроші. Бо у нас немає ресурсів», ­­– говорить співініціаторка проєкту, голова обласної громадської організації «Життя без бар’єрів» Леся Валяєва.

Майже одночасно ідея допомагати виникла у Лесі Валяєвої, Марини Гур’янової і Олени Гавриш. Організувалися громадські діячки за неповний тиждень. Згодом вони підключили своїх родичів, друзів і колег. Перші звернення приймали вже 19 березня. Працюють там, куди соцзахист не встигає.

«Ми не підмінюємо собою функції соцзахисту, медицини чи інших структур. Ми лише як волонтери готові підставити своє плече, підтримати і допомогти, чим можемо. Зараз облдержадміністрація фактично виконує функцію коллцентру. Туди надходять звернення. Ті звернення, які з різних причин неможливо закрити державними службами, вони перенаправляють до нас, і ми вже включаємося в роботу. Аналогічно така ж сама ситуація по місту Черкаси», – пояснює Леся Валяєва.

Фото ініціативи «Нема самотніх»

Керівники логістичного напрямку обробляють заявки і розподіляють їх по волонтерах. Наприклад, закупівлею ліків займається Олена Гавриш. А за придбання продуктів відповідає координатора благодійного фонду «Деликат» Юлія Іщенко.

«У нас є домовленість, що по пенсійному посвідченню і учасникам нашого проекту у магазинах «Деликат» буде десять відсотків знижки. Ми беремо замовлення по телефону. Випитуємо побажання досить детально. У переліку може бути навіть таке: «найдешевший білий хліб». Люди вказують, в яку суму хочуть вкластися», – пояснює співініціаторка проєкту.

Коли такий список продуктів складають, волонтер іде в магазин і купує всі ці продукти за свої гроші. Потім відвозить їх за вказаною адресою з чеком. І вже там заявники розраховуються. Леся Валяєва каже, вони готові до того, що частина людей буде невдоволена, мовляв, не те купили. Але ті, хто справді потребує допомоги, такого не скажуть.

«У нас є партнери, зокрема мережа «Деликат», які готові виділити певну кількість продуктових наборів. Тому нам доводиться робити перевірку. Бо не можемо допомагати людям, які стоять на обліку в соціальній службі чи територіальному центрі (ред.– надає соціальні послуги тим, хто перебуває у складних життєвих обставинах і потребує сторонньої допомоги). Терцентри зараз забезпечені продуктовими наборами. І зараз ці набори вони розноситимуть  своїм підопічним. Так само не можемо годувати родини, в яких малий дохід. Бо немає ресурсів. І з кожним місяцем вони тануть. Немає благодійників із-за кордону, як було раніше. Немає як такої благодійної допомоги від бізнесу, бо вони зараз вкладаються в медицину», – каже Леся Валяєва.

А ще волонтери допомагають органам соцзахисту. Із останнього – шукали постачальника, щоб закупити захисні маски та рукавиці. Такий товар нині в дефіциті по всій Україні, каже Леся Валяєва. Немає навіть марлі чи бавовняної тканин, які б пішли на пошиття масок. Вже і комітети самоорганізації населення дали клич, що у них закінчилися матеріали для пошиття масок.

Окрім Черкас, волонтери ще працюють у Смілі, Умані, Каневі і на Тальнівщині. І їх ніколи не буває забагато, бо є певні обмеження. Не можуть доставляти продукти люди, які мають хронічні захворювання чи алергії, оскільки це робота із дезінфікуючими засобами і доведеться обробляти себе. Але вони можуть працювати з базою заявників, обробляти замовлення. Леся Валяєва каже, вони раді всім, хто долучиться.

«Ми зробили анкету для волонтерів. Там багато питань, щоб з’ясувати, де живе людина, бо не всі волонтери зі своїм транспортом. Хтось може опікуватися сусідніми будинками. А оскільки ми ще і на область замахнулися, то зараз максимально шукаємо зв’язки в регіоні. Хочемо сформувати оперативні  бригади в кожному районі, щоб могли підстрахувати», – додає співініціаторка проєкту.