Вже не «Рось». Як Черкаську філію Суспільного реформують

Сьогодні тут виходять новинні випуски, ранкова та суспільно-політична програми

Без замовних матеріалів та прихованої реклами – тільки якісна, корисна й неупереджена інформація. На 26 році незалежності Україна почала формувати мережу незалежних медіа, які б працювали винятково на інтереси громади. Об’єднала їх Національна суспільна телерадіокомпанія. Її філією на Черкащині стала колишня обласна телерадіокомпанія «Рось». Із грудня 2017 року тут тривають зміни.

«Так чи інакше державні медіа, які існували в Україні із 1991 року, були успадковані від радянських державних медіа. Їх постійно використовували проти суспільства для дезінформації, пропаганди, прихованої і нелегальної реклами політиків, влади, для мочіння опозиції. Останній раз це дуже активно відбувалося під час Революції Гідності. Перший національний і обласні державні телерадіокомпанії дуже активно використовувалися для того, щоб відбілити режим Януковича, дискредитувати Майдан, просто брехати. Попри те, що історії боротьби за перетворення державних медіа на суспільні в Україні вже більше 20 років (це почалося у 1997 році), але саме із 2014 року, з Майдану, стало зрозуміло: зараз чи ніколи», – зазначає медіаексперт Отар Довженко.

У 2017 році 5 національних телерадіокомпаній і 23 обласні об’єднали в Національну суспільну телерадіокомпанію України. Кількість програм в обласних філіях скоротили. Залишили лише новинні випуски, ранкову та суспільно-політичну програми.

«Суть Суспільного мовлення і полягає в тому, що це незалежне мовлення. Воно не залежить від політиків, олігархів, власників. Це дає нам можливість вільно обирати теми, працювати в тих форматах, в яких ми вважаємо за потрібне працювати, і робити контент, насамперед, орієнтований не на власника чи того, хто фінансує, а на того, хто це дивиться. У нас, наприклад, з минулого року зовсім немає в ефірі платних програм. Ми втрачаємо фінансово, можливо, але ми є абсолютно чесними перед глядачем. У нас навіть серед гасел є таке, що довіра важливіша за рейтинги. Це для нас дуже важливо справді. І ми зворотній зв’язок відчуваємо», – розповідає продюсерка Черкаської філії Суспільного Олена Баніна.

«Нам почали телефонувати і більше довіряти. Якщо раніше ми приїжджали і казали, яка ми компанія, то нам відповідали: «А, ви проплачені». Зараз я не скажу, що ми з таким не стикаємося. Не всі ще можуть нам довіряти як суспільному мовнику, але принаймні 50 відсотків глядачів кажуть: «а ми вам довіряємо, ми вас дивимося і готові коментувати будь-що». Це довіра глядача. Її дуже важко заслужити, але дуже легко втратити. Тому кожна тема має бути відпрацьована на сто відсотків, як кореспондентом, оператором, режисером, так само і шеф-редактором на останньому етапі, щоб усе вийшло достовірно», – додає шеф-редакторка новин Черкаської філії Суспільного Ніна Волощук.

Кількість працівників у регіональних філіях скоротили. Реформа мала відібрати лише найкращих і надати їм гідну ринкову платню. Функції управління розділили. І замість одного керівника на конкурсі обрали двох – менеджера Євгена Старинця та продюсерку Олену Баніну. Перший відповідає за господарські питання, друга – за контент. Загалом у Черкаській філії зі 125 залишилося 85 працівників. За словами менеджера UA:Черкаси Євгена Старинця, зарплати журналістів зросли приблизно на третину.

«Звичайно, це все боляче проходило. Ми працювали в команді і треба було з кимось прощатися. Для мене це було емоційно складно. Деякі люди у нас звільнилися вже після цього скорочення. Вони були незгодні з тими вимогами, які висувалися. Вони розуміли, що їм буде складно працювати в нових форматах. Технології дуже стрімко міняються, і раніше, якщо кореспондент новин у нас просто ішов знімав матеріал і робив телевізійний сюжет, то сьогодні він робить матеріал на радіо, для фейсбуку. Він проводить стріми із місця подій. Він може чергувати і йому вночі треба буде оперативно реагувати. Тобто, звичайно, не всі люди готові до цього. Це абсолютно нормально. У кожного свої пріоритети. Я думаю плюс у тому, що з нами залишаються люди ідейно налаштовані, яких не треба додатково мотивувати, які знають, чому вони тут працюють і для чого. І вони дійсно готові жити цією роботою», – зазначає продюсерка Черкаської філії Суспільного Олена Баніна.

За словами Ніни Волощук, підхід до висвітлення новин у Черкаській філії Суспільного змінився кардинально:

«Якщо порівняти минулий рік і як ми зараз працюємо, то це небо і земля. Ми виросли. Хоча, звісно, нам є ще куди рости. Ми не ідеальні. Ми вчимося на своїх помилках. Завжди аналізуємо випуски, які відбулися. Зараз ми подаємо інформацію глядачеві обов’язково оперативно, щоб вона була збалансована, щоб це була доступна мова, без оцінних суджень. Глядач має вислухати обидві сторони і зробити для себе певний висновок. Мабуть, для цього суспільне мовлення і існує».

Отар Довженко також відмічає, що контект філій Суспільного змінився.

«З’явився дуже якісний контент. Є штуки просто блискучі. Той самий Майкл Щур, та сама «Тема дня». Я вважаю, що це хороша програма, яку можна дивитися, щоб щось зрозуміти. Новини покращилися, але до них ще є багато претензій. Це претензії не щодо дотримання стандартів, тому що їх дотримуються все краще і краще. Це претензії щодо низької планки вимог до форми. Тобто від цих новин не вимагають формувати порядок денний. Вони просто відтворюють: почитали анонс, сходили на захід і написали, що там сказали», – зазначає медіаексперт.

У держбюджеті на 2019 рік на суспільне мовлення заклали трохи більше мільярда гривень. Це лише 57 відсотків від суми, якої потребує мовник. Наразі фінансування філій вистачає тільки на заробітну плату та оплату комунальних послуг.

«Звісно, недофінансування дуже позначається на нашій роботі. Ми сподівалися, що у нас швидше і активніше буде відбуватися технічне переоснащення. Сьогодні, наприклад, якщо взяти нашу службу новин, де працює 16 журналістів, з комп’ютерів, які належать філії, всього чотири, вся інша техніка принесена з дому. Так само часто доводиться на свою техніку знімати (на фотоапарати, відеокамери), тому що бувають такі проекти, які нам важко охопити нашою технікою.

Звичайно, ми б хотіли робити більше, цікавіше для різної аудиторії, на різну тематику і в різних форматах. Бажання у нас є і можливості ми б знайшли. Головне це фінанси», – розповідає Олена Баніна.

Як зазначає Отар Довженко, реформа медіа полягає не у тому, щоб створити Суспільне, а у тому, щоб зробити його рейтинговим, щоб люди не просто мали потенційну можливість отримувати якісну інформацію, а щоб ця якісна інформація до них потрапляла.