«Тесла» приїде –
будемо понти різати», –

Говоримо з айтішніком, який кинув виклик усім традиційним бензиновим службам таксі міста
ПРОМО

Олександр Галушка про першу службу таксі на електрокарах у Черкасах

«Я прийшов до друга і кажу йому: «Давай 15 тисяч доларів. Зробимо таксі. Буде класно». Так розпочалася історія першої служби екотаксі у Черкасах — «CabLook таксі». Її співзасновник Олександр Галушка до цього сам їздив на електрокарі і вирішив підсадити на екологічний транспорт Черкаси. Його Nissan Leaf і став першим в автопарку служби. Цим матеріалом ми розпочинаємо серію текстів про людей, які роблять у Черкасах бізнес.
Народився у селі Тимченки Чорнобаївського району. Навчався у Смілянському технікумі харчових технологій на програміста.
Після навчання переїхав у Черкаси. Працював у кількох ІТ-компаніях.
Потім із товаришами відкрив власну компанію Active Bridge.
Олександр Галушка
У березні 2018 року співзаснував першу у Черкасах службу таксі на електрокарах «CabLook таксі». Служба почалася із особистої автівки Олександра Галушки та його друзів.
Девіз служби: не спонсоруй бадягу – сідай на електротягу.
Назву «CabLook Taxi» утворили, поєднавши два англійські слова: «сab» – машина і «look» – шукати. В українській мові знайшли омонім «Каблук». Так у служби з'явився відповідний логотип і шашечки у формі туфлі. Наразі в автопарку 11 електрокарів.
Усі – Nissan Leaf.
Таксі можна замовити через додаток «CabLook Taxi» або через сайт служби. Розрахунок – безготівковий. Оплачувати поїздку можна за допомогою платіжної картки, що зареєстрована в акаунті користувача.
Таксі також надає послугу «Автоняня» та доставляє їжу.
☝️
— За рік чи за два до цього я купив собі електромобіль. Він змінив мою свідомість. І я хотів донести Черкасам, що є альтернатива. І це не просто альтернатива. Це зовсім інша філософія. Коли залишав автомобіль і користувався послугами таксі, доводилося їздити на «Копійках» і стикатися з неадекватністю водіїв. Хотілося з комфортом дістатися туди, куди потрібно. Тоді придумали додаток. Спочатку було чотири автомобілі. Один мій і решта – двох друзів. Вони стали інвесторами. Моя машина і досі працює. Вона найкрутіша, бо має сабвуфер і шкіряний салон.
— Чому саме екотаксі?
— Якби була місія заробити, то краще купити три «Ланоса» по 5 тисяч – і хай вони їздять і відбивають гроші. Якщо говорити про заробіток, то мені простіше взяти ще один проект на Active Bridge і працювати собі. Коли людина стикається з проблемою і вирішує її, тоді продукт буде популярний. Наша місія – популяризувати електротранспорт. «Ліфів» у Черкасах уже як «Ланосів». Якщо людина стоїть перед вибором, яку автівку купити, і бачить, що навіть таксі їздить на електриці, то вибір на нашу користь.
— Тобто ваша мета – популяризувати електротранспорт?
— Ні. Айтішники вийшли із зони комфорту і зустрілися з реальністю. Я розпочинав «Каблук» із айтішним підходом. У нас же тут лібертаріанство: все, що не заборонено, те дозволено. Від тебе вимагається результат. Як ти його здобуваєш, вже не цікаво. Такий і був підхід до водіїв: ось вам замовлення, всі замовлення зроблено – все чікібамбоне, претензій немає. А виявилося, що треба батога і дивитися за кожним: а що тут, а куди поїхав? Вони їздять по своїх справах, вирішують свої проблеми. Куму треба в лікарню звозити, на дачу треба перевезти холодильника. Я взяв у друга гроші, а вони на електромобілях катаються.
— Чи допоміг атішний досвід розвивати службу таксі?
— Були погрози і сім'ї. Це ж Черкаси. Доводиться показувати, що є зв'язки у певних колах, а отже не треба, щоб тебе займали. Це називається вулиця. Зараз ми вже прижилися, тому спокійно.
— Чи були погрози від конкурентів?
Якщо людина стоїть перед вибором, яку автівку купити, і бачить, що навіть таксі їздить на електриці, то вибір на нашу користь
— Через день. Можу бути і таємним клієнтом, якщо водій новий і мене не знає. Бо приймає їх на роботу інша людина.
— Як часто користуєтеся власним сервісом?
— Зараз велика проблема з цим. Дуже важко знайти адекватних водіїв. Всі їдуть на заробітки за кордон. Більше 90 відсотків ми відсіюємо. Перебираємо як на ситі. Бо приходять на співбесіду такі, що страшно дивитися.
Вимоги стандартні, зокрема стаж від трьох років. Робимо тестовий заїзд. Дивимося, як він себе поводить на дорозі. Потім уже виконує замовлення. Головне – адекватність.
— Як добираєте водіїв? Які до них вимоги?
— Вони мають відсоток від замовлення. Десять тисяч в середньому. Хтось заробляє 8 тисяч, хтось – 13. Є два графіка роботи: дві зміни через дві або доба через дві. Також у них ще є чайові.
— Скільки заробляють таксисти «Каблука»?
— Нічого страшного. Це ж хайп. Коли машини з'явилися у місті, люди бігали і фоткали наші шашечки і викладали у соцмережах: «о, дивіться, каблуки!».
— Служба має назву «Каблук». Можна подумати, що ваші таксисти підкаблучники?
— У нас чоловіча команда. Лише адміністратор – жінка.
— Жінки працюють?
— 15 тисяч доларів. Мій дорожчий – 16 тисяч. Бо відтюнінгований.
— Скільки коштує один «Ніссан»?
— Влітку «Ніссан» проїде спокійно і 150 кілометрів. Але може проїхати і 70 кілометрів. Все залежить від того, хто за кермом. Вся суть у тому, що коли ти їдеш по місту, маєш ловити «зелені коридори» і намагатися не зупинятися. Треба максимально плавно їхати по місту. Ти гальма натискаєш двічі: коли забираєш клієнта і коли його висаджуєш. Взимку 100 кілометрів – це стеля. Чотири замовлення робиш – і акумулятор сів.
— Як часто доводиться підзаряджати автівки?
Виявилося, що треба батога і дивитися за кожним водієм: а що тут, а куди поїхав? Вони їздять по своїх справах, вирішують свої проблеми. Куму треба в лікарню звозити, на дачу треба перевезти холодильника
— Наші клієнти – це здебільшого айтішники. Їм важливо увімкнути музику в салоні по блютусу. Якщо хтось із водіїв не увімкнув музику, вони потім пишуть у коментах: «а, водій не вміє вмикати музику, такий поганий-поганий». У нас заявлено: сідаєш і вмикаєш свою музику. Можна навалить звук у колонки, відкрить вікна і вейпить)
— Який типовий клієнт вашої служби?
— Так, це ліцензійні умови. У нас тільки раз була сильна аварія, коли повністю розбили «Ліфа». Тоді водій «Ауді» на швидкості 95 кілометрів в'їхав у таксі. Всі подушки постріляли, машину посунуло у стовп. Всі живі-здорові. Пасажира не було. Водій їхав сам на замовлення. «Ніссани» дуже надійний автомобіль – у них центр тяги внизу, тому їх важко перекинути.
— Ваші пасажири застраховані?
— Ціни ж не з неба взяті. Скільки коштує амортизатор чи важіль на «Део Ланос»? І скільки коштують вони на «Ніссан Ліф»? Різниця – колосальна. А з нашими дорогами це основне. Машини із СТО не виїжджають. Так, фільтри і масло міняти не треба, бо в наших автівок їх і немає. Але найбільше страждає ходова.
— У вас тарифи вищі, ніж в інших служб таксі.
— Візьмемо сто гривень замовлення. 40 відсотків забирає водій. Залишається 60 відсотків, тобто 60 гривень. Із них 30 гривень ідуть власникові автомобіля і 30 гривень – це електрика й амортизація. Через пів року після старту власники автомобілів не отримували взагалі нічого. Тоді прийшов інвестор і каже: «Давай показуй, що там в тебе. Будемо дивитися, як заробляти, бо дивлюся, сервіс хороший. Скільки ви піднімаєте?». Він подивився і зрозумів, що діло гибле, і він нічого не заробить. Через це ми підняли тариф. Попереду зима, і пічка всю енергію буде зжирати. За попередньої моделі ціноутворення ми б вийшли у прибуток за п'ять років. Тепер розраховуємо на три роки.
— Який прибуток від «Каблука»?
Коли машини з'явилися у місті, люди бігали і фоткали наші шашечки у
формі туфлі
— Один інвестор зайшов – придбали чотири автомобілі. Зараз уже 11 машин. Плануємо ще чорну «Теслу». Це по секрету. Такий собі буде маркетинговий хід. Буду сам на ній їздити. Поставлю шашечку. Візьму одне замовлення в тиждень, щоб люди думали, що «Тесла» їздить на виклики)
Насправді будемо на ній возити клієнтів у Бориспіль. Щоб туди доїхати, «Ліфу» треба ставати на зарядку на 20 хвилин. А так на «Теслі» доїдете без зупинок. Її зарядки вистачає на 300 кілометрів.
— Що із автопарком? Плануєте поповнення?
— У Бориспіль 1500 гривень. У Київ – 2000.
— Скільки коштує трансфер до Борисполя на «Каблуці»?
Зараз уже 11 машин. Плануємо ще чорну «Теслу».
Це по секрету. Такий собі буде маркетинговий хід
— Їх теж возимо. У нас є клієнтка-собачка. Возимо її в салон на стрижки. Водії ще не всі позвикали. Випадки різні бувають. Буває, приймаємо замовлення із Макдональдса на «Nice 2 meet U» (ред. – між закладами один квартал). Типу я ж на «Каблуці». Це ж віп-сервіс. Треба проїхати і красіво вийти.
— Людей возите, їжу доставляєте. Тварини теж є пасажирами?
— «Тесла» приїде, то звичайно. Будемо понти різати)
— Виходить, ваш сервіс використовують для понтів?
Текст: Ксенія Кердань | Фото: Олексій Хуторний