Судова реформа: як має змінитися українська система правосуддя

Ключові моменти судової реформи

Майже рік тому в Україні стартувала судова реформа. Вона покликана докорінно змінити систему правосуддя в Україні. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила два важливі документи – зміни до Конституції та новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Що це дасть українцям?

Скасування недоторканності

Перша новація – суддям частково скасували їхню недоторканність. Тепер їх зможуть затримувати на місці злочину. Раніше на це потрібна була згода Парламенту. Це зроблено для того, щоб, наприклад, київський суддя Микола Чаус, якого звинуватили в отриманні 150 тис. доларів хабара, не зміг втекти за кордон.

«Усунули політичну складову. Тепер ні Президент, ні Верховна Рада не мають права формувати суддівський корпус. Бо до того на 5 років Президент указом призначав, а по завершенню 5-річного терміну на безстроковий термін обирала Верховна Рада», – каже координаторка руху «Чесно» в кампанії «Фільтруй суд» Любов Ропало.

Суддів більше не призначатимуть на випробувальний 5-річний термін, а одразу безстроково.

Підвищення зарплати

Судді отримають суттєве зростання заробітної плати. Наприклад, базова зарплата районного судді складатиме 25 мінімальних зарплат – це 80 тис. грн. А зарплата судді оновленого Верховного Суду буде не меншою, ніж чверть мільйона гривень. Зараз судді найнижчих рангів отримують 10 мінімальних зарплат – це близько 30 тисяч гривень.

«У новому законі прописане значне зростання заробітних плат суддів. Але лише тих, хто пройде переатестацію. Тим, хто її не пройдуть, заробітну плату не підвищать. І з часом мають вирішити, чи вони можуть здійснювати правосуддя, бо згідно з новим законом вони не підтвердили свою кваліфікацію», – каже Любов Ропало.

Новий Верховний Суд

Верховний Суд повністю оновлять, а нових суддів наберуть на відкритому конкурсі. У ньому дозволили брати участь не лише суддям, як було раніше, а й науковцям і адвокатам. Остаточне рішення про те, хто стане суддею Верховного Суду, має ухвалити новостворений орган – Вища рада правосуддя.

«Уперше в історії України публічно через конкурс формується персональний склад Верховного Суду. Не можемо сказати, що повністю прозоро, але публічно. Тут мала місце присутність громадськості – громадська рада доброчесності», – каже Любов Ропало.

До нового Верховного Суду може потрапити і черкаський адвокат Євген Синельников, який під час Євромайдану захищав затриманих черкаських активістів у судах. Він пройшов конкурс і отримав найвищий бал за практичне завдання.

Вища рада правосуддя

 У 2017 році в Україні з’явився новий орган – Вища рада правосуддя. Вона замінила Вищу раду юстиції. Її завдання – призначати, виносити покарання і звільняти суддів. Протягом цього року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя подала документи на звільнення 7 черкаських суддів.

Шістьох із них вирішили звільнити через те, що у 2014 році вони без правових підстав кидали на 60 діб за ґрати активістів черкаського Євромайдану. Останніх звинувачували у масових заворушеннях та штурмі Черкаської обласної адміністрації.

Ось ці судді:

  • суддя Чорнобаївсього районного суду Людмила Сенецька;
  • суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Володимир Орленко;
  • суддя Золотоніського міськрайонного суду Ольга Мозгова;
  • суддя Смілянського міськрайонного суду Василь Калашник. Попри те, що суддя був мобілізований у 2015 році і рік служив у Збройних Силах України, Вища рада правосуддя все одно подала на його звільнення;
  • суддя Канівського міськрайонного суду Оксана Хорошун (Бурлака);
  • суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Валерій Чепурний, який найбільше ухвалив вироків під час черкаського Євромайдану.

Ще одну суддю Уманського міськрайонного суду Людмилу Горячківську відсторонили від посади через обвинувачення в корупції. Їй закидають отримання більше 700 тис. грн хабара.

2 місяці тому Вища кваліфікаційна комісія суддів направила подання про звільнення з посади керівника апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Йому закидають тиск на суддів та участь у справах проти активістів черкаського Євромайдану.

«Для Черкащини показовим було, коли в червні ухвалили новий Закон «Про судоустрій і статус суддів», а на початку осені 27 суддів пишуть заяву про відставку. Більшість із низ – із апеляційного суду разом із головою Володимиром Бабенком. Це значить, що в Законі закладені такі механізми, які змушують значно більше теперішній судовій владі відкритися суспільству – і в плані доходів, і в плані ухвалення рішень», – роповідає Любов Ропало.

Натомість сам Бабенко звинуватив ГО «Автомайдан» і Генеральну прокуратуру в тому, що вони тиснуть на нього. Поки що справа Бабенка висить у повітрі – її має розглянути Вища рада правосуддя.

Зобов’язання декларувати доходи

Суддів зобов’язали декларувати доходи. Крім звичайної декларації про майновий стан, вони повинні подавати ще 2 – доброчесності й родинних зв’язків.

«До 1 січня 2017 року необхідно було інтуїтивно через інтернет зв’язки встановлювати, хто кому родич і чи не існує конфлікту інтересів. Зараз набагато простіше, вони зобов’язані про це декларувати», – каже Любов Ропало.

Висновки

«Пересічний громадянин наразі разючих змін не відчує. Судова влада не може одномоментно змінюватися. Всі експерти в один голос говорять:  якщо все відбуватиметься так, як зараз, результат буде за кілька років.  Якщо в парламенті або за вказівкою Президента закони переглянуть, це буде найбільша загроза.

Якщо будуть прийняті рішення про звільнення з посади суддів Орленка і Чепурного, це вже буде досягнення судової реформи. І це буде ланцюгова реакція і показ всім іншим суддям, що за свої вчинки треба відповідати», – переконана Любов Ропало.