Стратегічні документи, які шкодять довкіллю, не ухвалюватимуть в Україні

Це передбачає новий Закон «Про стратегічну екологічну оцінку»

Усі важливі документи, зокрема, державні програми, відтепер проходитимуть стратегічну екологічну оцінку. Їх аналізуватимуть з урахуванням імовірних ризиків для довкілля та здоров’я людини. Раніше прораховували тільки економічний ефект – екологічний аспект, натомість, до уваги не брали. Новий підхід передбачає Закон «Про стратегічну екологічну оцінку». 10 квітня документ, на ухвалення якого очікувала європейська спільнота, нарешті підписав Президент.

Згідно із Законом, стратегічну екологічну оцінку здійснюватимуть на етапі розробки важливих державних документів у сферах енергетики, сільського, лісового і рибного господарств, телекомунікацій, містобудування тощо. Наприклад, при розробці програми розвитку транспортної мережі чи енергетики уповноваженим особам, які ухвалюватимуть рішення, слід оцінити не лише можливі економічні переваги, а й їх екологічні наслідки в довгостроковій перспективі.

«Ідея СЕО полягає в тому, щоб оцінювати державні документи на 5, 10, 15 років щодо можливості їхнього втілення із дотриманням принципу сталого розвитку. Тобто щоб ми і економіку розвивали, і довкілля охороняли, і дбали про людей, і створювали їм нормальні умови для проживання, розвитку і заробітку», – пояснює провідний юрисконсульт, адвокат Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.

Що нам дає СЕО?

  • Забезпечення місцевого економічного розвитку без завдання шкоди довкіллю.
  • Покращення сиcтеми охорони здоров’я та створення «зеленої економіки» шляхом пошуку тих варіантів економічного розвитку, що враховують стан довкілля – наприклад, зелений туризм.
  • Підвищення якості життя людей.

На рівні міста оцінюватимуть детальні плани території, генеральні плани і плани зонування. Це також може бути стратегія розвитку міста. Вона включає в себе і енергетику, і транспорт, і питання охорони здоров’я та довкілля. Таку стратегію, до речі, наразі розробляють у Черкасах.

«Якщо дивитися на Київ чи Львів, то ці міста зараз дуже хаотично забудовують. Багато корінних львів’ян жахаються, бо кажуть, що там, де колись приємно було гуляти, зараз ідеш у тунелі між будинками. Це якраз через те, що немає оцінки містобудівної документації. Детальний план забудови розробляють, бо закон вимагає цього, але ніхто не узгоджує це з відповідними органами охорони здоров’я і управлінням екології. Інформація запізно з’являється і для громадськості. Отака хаотична забудова, відсутність нормальної транспортної розв’язки і проблема зі сміттям – це наслідки відсутності стратегічної екологічної оцінки», – зазначає Софія Шутяк.

Забудова міст (фото panorama.cn.ua)

Закон передбачає процедуру, завдяки якій є всі шанси, що документи, які ухвалюватимуть, будуть більш якісними і враховуватимуть інтереси усіх.

«По-перше, буде залучена громадськість. Вона отримала право коментувати програми і проекти в обов’язковому порядку. По-друге, державний орган, який розробляє такий документ, повинен узгоджувати його із Мінекології або профільним департаментом на місцях, Міністерством охорони здоров’я або відповідними департаментами. Це називається консультації», – пояснює експертка.

Без проходження низки погоджень документ не можуть ухвалити.

«Часто компетентні органи, такі як управління охорони здоров’я, дають свої висновки не на користь програми. А орган, який ухвалює документ, просто складає таблицю узгодження і пише «не взято до уваги». А стратегічна екологічна оцінка, згідно із законом, передбачає тепер наявність обґрунтованої позиції. У ній мають чітко вказати, чому не враховане зауваження. Якщо його немає, то позитивне рішення не ухвалять», – зазначає адвокат Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Етапи СЕО

  • Встановлення необхідності здійснення СЕО
  • Визначення обсягу СЕО
  • Розроблення звіту про СЕО
  • Проведення громадського обговорення та консультацій
  • Врахування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій

Юристка констатує: у цьому питанні важливою є активність громади.

«Якщо подивися реєстр судових рішень, то можна простежити досить позитивну практику. Якщо громади піднімають цю норму, то у більшості випадків суди скасовують детальні плани на тій підставі, що не було дотримано процедури оцінки. Можливо, вони її так не називають, але якщо вникнути в суть підстави, то це відсутність консультацій, не проведення громадських слухань. Суди визнають: така процедура повинна була бути, щоб ухвалити якісний документ, який врахував би інтереси усіх сторін і не порушив жодних прав», – розповідає експертка.

Одним із гучних прикладів, коли вдалося відстояти землю, була справа щодо будівництва гірськолижного курорту на Закарпатті.

«На хребті Свидовець планували побудувати величезний курорт-гігант – двійник Буковеля. То якраз суд першої інстанції зіслався на недотримання процедури про стратегічну екологічну оцінку. Хоч на той час про закон мова і не йшла, але у нас уже діяв Протокол про стратегічну екологічну оцінку. Його Україна ратифікувала ще у березні 2016 року. Фактично наш закон копіює її, тільки детальніше прописує процедуру та передбачає відповідальність за порушення. Суд скасував розпорядження районних державних адміністрацій щодо затвердження детального плану території. Зараз справа чекає розгляду в апеляційному суді, але я сподіваюся, нам вдасться відстояти землю», – зазначає експертка.

Свидовецький хребет (фото blog.karpaty.rocks)

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадське телебачення: Черкаси» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.