Чому ми досі не сортуємо відходи?

Із 1 січня 2018 українців зобов’язали сортувати всі побутові відходи, але ніхто цього не робить

У 2018-му українців зобов’язали сортувати всі побутові відходи, більше не можна захоронювати сміття на звалищах без попереднього сортування. Цього вимагають зміни до Закону України «Про відходи», ухвалені ще 2012 року, та директиви Європейського Союзу. Коли ці вимоги запрацюють?

Якщо пояснити простіше, то з 1 січня на полігон мав би приїхати сміттєвоз винятково зі сміттям, непридатним до переробки – для відповідної утилізації чи захоронення. А вся цінна вторинна сировина – папір, скло і метали – повинні залишитися у контейнерах для роздільного збору, що стоять біля домівок.

Контейнери для пластику – це все, що нагадує про роздільний збір сміття у Черкасах

«Європейська директива вимагає, щоб небезпечні відходи були утилізовані, безпечні везлися на полігони, відходи, які підлягають вторинній переробці, везлися на заводи. І найважливіше – відходи, які можуть біологічно розкладатися, не можуть бути на полігоні ТПВ (твердих побутових відходів – ред., – пояснює екологічна активістка Людмила Ткаченко.

На початку 2000-х міська влада намагалася втілити програму «Чисте місто». Тоді  у Черкасах з’явилися контейнери для пластику, паперу та скла. Однак їх сьогодні в місті майже не залишилося. Агітують сортувати сміття – лише приватні фірми, які заробляють на переробці відходів.

«Певний час вони постояли, потім комусь це не сподобалося. Програма ця не пішла. У міськвиконкомі змінюється влада дуже часто. І «Черкаська служба чистоти» контейнери забрала. Це було кілька сотень контейнерів», – розповідає директор ПРАТ «Черкасивторресурси» Олександр Гавриленко.

Почати у 2018-му році сортувати відходи – це нереально, говорить заступник директора КП «Черкаська служба чистоти» Олександр Савенко. Тому в парламенті зареєстрували законопроекти №4838 і №6602, які пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів на 8 років – до 1 січня 2025-го. Однак перший із них депутати відкликали, а другий – так і не розглянули. Тому вимога сортувати відходи існує, але лише на папері. Ніхто її не виконує.

Новий старий полігон

Міська влада ж натомість готується добудувати сміттєвий полігон у селі Руська Поляна, куди Черкаси звозять відходи. Однак досі чиновники ніяк не можуть провести торги на реконструкцію сміттєзвалища.

Сміттєвий полігон у селі Руська Поляна

«За нашою інформацією, існуючий полігон поблизу села Руська Поляна остаточно переповнений. Там неодноразово робили заходи, які дозволяють використовувати полігон. Але це не є вирішенням проблеми. Заплановано розширення полігону на 10 гектарів. Цього вистачить щонайменше на 15 років. Цим проектом передбачена сортувальна лінія, завдяки чому можна буде сортувати та утилізувати відходи по категоріям; компактно розміщувати сміття на полігоні», – каже директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради Артур Савін.

Ми запитали у жителів села Руська Поляна, як вони ставляться до розширення полігону на 10 гектарів.

«До будівництва ще одного полігону ставлюся негативно. Тому що в мене є маленька дитина, а з новим сміттєвим полігоном буде більше неприємних запахів, тварини сміття будуть розносити. Як альтернативу — побудувати якийсь завод із переробки».

«Я думаю, що не потрібно робити новий полігон. Ви були на тому смітнику? Там, кажуть, накидано сміття вгору, наче п’ятиповерхівка. Туди везуть день і ніч».

 «Проблема в тому, що немає заводів, де переробляють сміття. Якби ми правильно утилізовували сміття, то, можливо, ті самі полігони були б зараз пустими».

«Про будівництво нового полігону — я не чув. Знаю, що старий псує нам життя. У нас і так в селі не дуже добре від цього полігону. Вода погана. Я їжджу в Черкаси, щоб купити нормальну воду. А якщо буде новий полігон, то не знаю, що це буде. Можливо, перекриємо трасу і не будемо пускати черкаські сміттєвози».

Проти розширення полігону висловилася і екологиня Людмила Ткаченко:

«Я проти того, щоб виділялися кошти на реконструкцію полігону, тому що він давно має бути закритий і рекультивований. Коли я була останнього разу там, ми всі бачили, як оці всі стоки, поля фільтрації течуть до лісу. Ліс стоїть хворий, мертвий. Багато правил утримання полігону порушені».

Державна екологічна інспекція у 2015-му перевіряла полігон. Інспектори виявили порушення правил його експлуатації і виписали два штрафи на загальну суму близько 800 грн.

Як свідчать дані Державної екологічної інспекції, в Черкаській області офіційно існують більше півтисячі сміттєзвалищ і 21 сміттєвий полігон. Загальна їхня площа – 540 га. Це ніби половина міста Ватутіне. Щорічно на них викидають майже 490 тис. тонн відходів. Більшість із них перевантажені.

Мрія про сміттєпереробний завод

В Україні тільки й розмов, що про сміттєпереробні заводи. Однак реальність така, що в нашій країні поки працює лише один (!) сміттєспалювальний завод – київська «Енергія». Її збудували наприкінці 80-х років минулого століття. «Енергія» переробляє лише чверть відходів, які продукують у столиці.

За останні кілька років у Черкасах було озвучено щонайменше дві пропозиції щодо побудови сміттєпереробного заводу. Першу, від ТОВ «Еко-Баік», розкритикували на громадських слуханнях черкащани. Завод збиралися побудувати на території колишнього підприємства «Хімволокно».

Друга пропозиція прозвучала від колишнього заступника міського голови Анатолія Прокопова. Його компанія ТОВ «Еко-Че» збирається залучити хорватські інвестиції й звести завод неподалік «Азоту». Однак обидва проекти так і не почали реалізовувати.

А як у сусідів?

Для прикладу, у Польщі в місті Бидгощ більше двох років тому запрацював сміттєпереробний завод. Він обійшовся у майже півмільярда злотих, це близько 100 млн євро. Більшу частину будівництва профінансував Європейський Союз.

«Весь сміттєспалювальний завод здатен утилізувати всі відходи міста Бидгощ, а також міст Торун і кількох інших громад, розташованих неподалік. Для нас це дуже гарний бізнес, але також це і дуже хороше рішення, тому що ми члени ЄС, нам більше не дозволено збирати сміття у традиційний спосіб, як це було раніше. Це означає, що нам потрібно утилізувати його, інакше нам доведеться платити штрафи, і це великі суми коштів. Будівництво заводу – це питання, яке кожне місто в Європейському Союзі має розглянути раніше чи пізніше», – каже речник заводу Пьотр Курек.

Стратегія поводження з відходами

Виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася протягом найближчих 5-6 років упорядкувати сферу поводження з усіма видами відходів згідно з європейськими принципами. У Європейському Союзі діють такі вимоги: 65% сміття мають утилізувати, 10% допустимо захоронювати. Надалі до 2030 року пропонується підвищити показник утилізації відходів до 70% та обмежити захоронення відходів 5-ма відсотками.

На виконання вимог Угоди про асоціацію у листопаді 2017 року уряд ухвалив Національну Стратегію поводження з відходами до 2030 року.

Стратегія передбачає  запровадження принципів циклічної економіки та  розширеної відповідальність виробника, які мають заохотити бізнес до зменшення утворення відходів та зацікавленості в їхній переробці. Стратегією також передбачено  зменшення кількості місць видалення твердих побутових відходів та загального обсягу їхнього захоронення. Також передбачено створення мережі з 50-ти регіональних полігонів, які відповідатимуть вимогам європейських директив, створення 800 нових потужностей для переробки відходів та їхнього компостування.

За словами міністра екології, жодне місто в Україні зараз не готове сортувати сміття. Хоча б тому, що немає контейнерів для такого сортування. Через це нова модель поводження з твердими побутовими відходами неминуче передбачатиме збільшення зборів за утилізацію сміття.

Нагадаєм о, раніше ми розповідали про те, як можна вирішити проблему сміття в нашому місті.