За «паляніцу» – розстріл? Що змінить новий закон про мову

15 травня Президент підписав мовний закон

«Це мовний патруль. Будь ласка, скажіть “паляниця”». – «Паляніца» (лунають постріли). Це один із багатьох жартів, пов’язаний із законопроектом №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його подали до Верховної Ради ще у 2017 році. Наприкінці квітня 2019-го документ підтримав парламент, а 15 травня – підписав Президент Петро Порошенко. Що передбачатиме закон, де потрібно буде говорити українською та що робитимуть із російськомовними, дізнавалося Громадське.

«До цієї перемоги ми йшли довго. Практично протягом усього періоду незалежності реєструвалися різні ініціативи на підтримку української мови. Ось нарешті ми маємо конструктивну перемогу – закон, який має суттєво змінити ситуацію в Україні. Звичайно, це не відбудеться за місяць чи рік. Це буде довготривалий процес, але ми маємо законодавчий фундамент для повноцінного відродження української мови в усіх сферах суспільного життя», – каже учасник робочої групи із написання законопроекту 5670-д Максим Кобєлєв.

Законопроект 5670-д передбачає комплексну підтримку української мови. Зокрема українською мають послуговуватися держслужбовці, українською надаватимуть послуги у сфері обслуговування. Українську складатимуть, аби отримати громадянство.

де мають використовувати українську мову фото

Щонайменше 90 % української буде на загальнонаціональних каналах. У книгарнях має бути не менше 50 відсотків книжок українською. Це ж саме стосується газет і журналів у точках розповсюдження. А ще будуть україномовні інтернет-магазини, вивіски та реклама, україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків.

Документ вводить посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Кожен може звернутися до нього зі скаргою про порушення права на отримання державною мовою інформації і послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Водночас законопроект не втручається у сферу приватного спілкування та релігійних обрядів та не обмежує прав корінних народів і національних меншин.

«Раніше російськомовним українцям, які відчували потребу перейти на українську, було непросто. Зокрема це стосувалося тих, хто жив на зросійщеному Сході, Півдні, та і в Києві ця проблема поширена. Цей закон покликаний створити передумови, середовище для того, щоб їм було більш комфортно спілкуватися українською мовою, ніж зараз. Щоб вони знали, що якщо перейдуть на українську, то принаймні в магазинах вони зможуть отримати україномовне обслуговування і що на них не дивитимуться, як на пришелепкуватих селян чи західняків. Для тих, хто звик спілкуватися російською, цей законопроект по суті нічого не змінить. Хіба що це державний чиновник або ж він представляє інтереси держави. Тут потрібно буде переходити на українську, і це логічно. У будь-якій країні світу, якщо є державна мова, то ти можеш розраховувати на те, що прийдеш у державну структуру чи якусь компанію і тебе зможуть обслуговувати державною мовою», – пояснює експерт.

хто повинен володіти державною мовою фото

Влаштовуючись на роботу, де знання української обов’язкове, потрібно буде надати документ, що підтверджує необхідний рівень володіння мовою. Для високопосадовців, держслужбовців, прокурорів, суддів вищого та середнього начальницького складу поліції, керівників закладів освіти це має бути сертифікат. Його потрібно буде отримати, склавши спеціальний іспит. Для решти – достатньо шкільного атестату з позитивною оцінкою з української мови.

Міфи про мовний закон

Водночас законопроект породив чимало міфів та страшилок. Але всі вони абсолютно необґрунтовані, каже Максим Кобєлєв.

«Був міф, що людей на вулицях хапатимуть і перевірятимуть, чи можуть вони вимовити слово «паляниця». Або якщо людина вимовить російське слово, її кинуть до в’язниці на 10 років. Це абсурд, звісно. По-перше, відповідальність передбачена тільки адміністративна, тобто порушників штрафуватимуть. І то тільки у тому випадку, якщо порушення не усунули після попередження. Кримінальної відповідальності немає. Так само немає і мовної інспекції чи мовного патруля. Законопроектом передбачена інститутція Уповноваженого із захисту державної мови. Він здійснюватиме контроль на підставі звернень або із власної ініціативи. Але це не інспекція, яка ходить по вулиці і чіпляється до людей. І знову ж таки про утиск інших мов не йдеться. Це закон про державну мову і її підтримку, про те, в яких випадках її обов’язково застосовувати. Права нацменшин він абсолютно не зачіпає», – каже Максим Кобєлєв.

вимоги закону про українську мову фото

Закон набуде чинності через два місяці після опублікування, тобто у липні. При цьому чимало ключових норм запрацюють значно пізніше. Такий перехідний період дає можливість громадянам, владі та бізнесу підготуватися. Проте, наскільки закон працюватиме, залежить від самої громадськості, каже експерт.

«Свого часу я як представник громадської ініціативи «Дріжджі» ходив із колегами по закладах громадського харчування. Ми моніторили мову обслуговування, фіксували порушення, надсилали скарги в тодішню Інспекцію із захисту прав споживачів і навіть домагалися того, щоб підприємців штрафували. Попри те що чіткої відповідальності не було передбачено саме стосовно мови. Тепер працювати буде значно простіше. Буде один орган, до якого будь-хто може звернутися. Він перевірятиме, попереджатиме і вже потім штрафуватиме. Якщо людям мовне питання не байдуже, вони надсилатимуть скарги, і закон діятиме. Якщо це нікому не буде потрібно, тоді, на жаль, він не працюватиме», – додає Максим Кобєлєв.