Що всередині? Як зміняться етикетки на харчах

Маркування продуктів має стати більш доступним та зрозумілим для споживачів

Як дізнатися, що ми споживаємо? Прочитати етикетку. Це найпростіший варіант. Втім в українських реаліях це завдання перетворювалося на квест. Мало того, що інформація була неповною, так і вказували її там, де неможливо було прочитати. Писати всю правду про харчі більшими буквами та зрозумілою мовою зобов’язуватиме виробників новий закон.

«Треба звертати увагу на етикетку. В ідеалі це має бути короткий термін придатності, натуральні інгредієнти. На першому місці пишуть те, що переважає. Наприклад, у чорному шоколаді має бути какао-масло, какао-порошок, цукор, лецитин і все. Що більша кількість інгредієнтів, то гірше. Що коротшим є список, то краще. Треба зауважити, що меншим є термін придатності, то краще. Наприклад, йогурт. В ідеалі натуральний йогурт не має зберігатися більше двох тижнів. Що більше в товарі консервантів, то більший у нього термін придатності», – розповідає гастроентеролог Черкаської обласної лікарні Леся Савченко.

6 лютого набув чинності Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Відповідно до нього, українців інформуватимуть про харчі так само, як і європейців. Це стосуватиметься інформації, яку надають через рекламу, інтернет або просто повідомляють споживачеві під час продажу.

«Закон важливий для України, тому що ми відходимо від старих норм щодо зазначення інформації, яка не була потрібна і зазначення інформації, яка дуже потрібна. Наприклад, ті ж самі алергени. Вони мають зазначатися і їх не треба прибирати. Те, що стосується важливої інформації у контексті натуральності. Цей термін визначений законом. Раніше можна було написати слово «натуральний» і ніхто не знав, що це таке», – пояснює менеджерка комітетів Європейської бізнес-асоціації Крістіна Лініченко.

За словами головної спеціалістки відділу безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби у Черкаській області Віти Макогін, також зазначатиметься, чи харчовий продукт заморожувався. Якщо продукти були виготовлені зі шматків м’яса, риби, це теж буде вказано. Теж саме стосується продуктів, що заморожували або піддавали дії іонізуючого випромінювання.

«Розмір шрифту, яким зазначатиметься така інформація буде більшого розміру – приблизно на 10 відсотків. Інформація буде більш читабельна і споживачу буде значно легше ознайомитися з інформацією про продукт. Якщо харчовий продукт нефасований – продається у роздрібній торгівлі, то основна інформація має бути зазначена. Проте повний перелік споживач має право отримати від продавця», – каже Віта Макогін.

Закон також забороняє використовувати інформацію, що може ввести споживача в оману. Вже не можна буде заявляти, що продукт має лікувальні властивості.

«У споживача виникла алергічна реакція на спожитий продукт. А у нас в законодавстві не прописано зазначати, чи містить продукт алергени. Це яскравий приклад того, що відповідно до нового законодавства ми можемо вирішувати ці питання», – додає Віта Макогін.

Контролюватиме виробників та постачальників Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Вона і штрафуватиме порушників. Для них збільшили штрафи у чотири рази.

«Цей проект дуже довго обговорювався. Залучали виробників, фахівців Держпродспоживслужби, депутатів, громадськість для того, щоб почути думки різних сторін. І відповідно для того, щоб прописати текст, потрібна була практична складова щодо того як зараз відбувається маркування, продажі, перевірки і все інше. Тому якщо говорити про якісь зловживання і що виробникам стане гірше, то виробникам буде більш відповідально зараз наносити інформацію і вони мають відповідати за те, що зазначають на своєму продукті», – пояснює Крістіна Лініченко.

Через півроку виробники вже мають випускати товар із новими етикетками. Продукти, промарковані за старими нормами, продаватимуть доти, доки не закінчиться їхній термін придатності.