«Основи нерівності». Що не так із новим шкільним предметом?

Пояснюємо, чому новий курс «Основи сім’ї» формує в дітей відчуття неповноцінності

Із цього навчального року у старшій школі почали викладати «Основи сім’ї». Факультативний курс розрахований допомогти учням збудувати міцні родини у майбутньому. Здавалося б, що тут поганого – тільки благі наміри. Однак курс сподобався далеко не всім. У ньому знайшли прояви дискримінації. Через це курс передали на подальшу перевірку. Від 26 листопада Міністерство освіти призупинило його викладання у школах. Що не так із сімейними цінностями, дізнавалося Громадське: Черкаси.

Для чого школярам «Основи сім’ї»

Курс описує, якою має бути щаслива родина. Це винятково союз чоловіка і жінки. Вони одружуються і вінчаються. Потім у них народжуються діти. Дітей виховують у віруючій християнській родині. Мама – типова берегиня домашнього вогнища і натхненниця. А чоловік – голова родини і захисник.

Написав курс Адріан Буковинський. Він називає себе одним із провідних фахівців з питань сім’ї. За його словами, «Основи сім’ї» навчають, як у майбутньому збудувати щасливу сім’ю і стати відповідальними та ефективними батьками.

«Ми прагнемо показати красу добра, яке може бути або вже є в стосунках між хлопцем і дівчиною, між нареченим і нареченою, між чоловіком і жінкою. Ми хочемо допомогти суспільству подивитися на родину як на спільноту осіб, які прагнуть узаконити і пронести через життя те щастя, яке вони черпають із буття разом. Щасливі родини будуть змінювати суспільство», – пише Андріан Буковинський у Фейсбуці.

У Черкасах «Основи сім’ї» ввели за сприяння партії «Свобода». За словами члена партії і головного освітянина міста Сергія Воронова, такий курс необхідний, бо маємо велику кількість розлучень. Описана модель сім’ї його цілком влаштовує. Мовляв, такою завжди була традиційна українська родина.

«Глобальна мета курсу – підготувати молодих людей до життя: і щодо побудови сім’ї, і щодо формування життєвих навичок. Навіть для мене то було корисно. Тут є роз’яснення, що таке «любов», «закоханість», «контрацепція». Там немає пропаганди, більше роз’яснювальна робота», – говорить Сергій Воронов.

Сам Сергій Воронов підручники не читав. Він каже, що йому було достатньо подивитися перелік тем, щоб схвалити програму для подальшого викладання у школах.

Робочий зошит для 10 класу, с. 214

Що не так із «сімейними цінностями»

На відміну від керівника черкаського департаменту освіти, підручники прочитали батьки, науковці і освітяни по всій країні. У тексті вони виявили положення та цитати, що суперечать законам і Конституції України. Через це вони звернулися до Міністерства освіти. Міністерство натомість залучило незалежних експертів. Ті вже мають свої висновки. Наразі їх вивчає юридичний департамент МОН. Доки не буде його рішення, від 26 листопада викладання курсу призупинили.

Як дискримінують «сімейні цінності» (уривки з підручників):

◊ Курс має оціночні судження щодо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей із родин у складних життєвих обставинах:

«Діти, які ростуть без належної участі батьків, більше схильні до скоєння злочинів. Діти з неповних сімей здебільшого вчаться набагато гірше, ніж діти, які ростуть у родинах, де є і мати і батько. Часто вони поводяться агресивно, зухвало, або, навпаки – пригнічені, легко піддаються негативним впливам» (робочий зошит для 11 класу, с. 24).

◊ Програма ігнорує почуття дітей, які втратили батьків та/або знаходяться у складних життєвих обставинах:

«Найбільшу загрозу для суспільства мають родини, у яких діти виховуються без рідного тата (55 % сімей)…» (робочий зошит для 11 класу, с. 140).

Робочий зошит для 11 класу, с. 176

◊ Автор демонструє оціночне ставлення і до цивільного шлюбу, пише, що члени такої родини «не хочуть брати на себе відповідальність за свого партнера… це свідчить про незрілість – психологічну та духовну» (робочий зошит для 10 класу, с. 225).

◊ Курс розділяє хлопців і дівчат: за окремим невеликим винятком, хлопці грають та спілкуються здебільшого з батьком (робочий зошит для 10 класу, с.  30; робочий зошит для 11 класу, с. 53, 66, 87), тоді, як дівчата – з матір’ю (робочий зошит для 11 класу, с. 60). Ця закономірність спостерігається навіть тоді, коли зображені усі члени родини (робочий зошит для 11 класу, с. 105, 123).

◊ Програма гіперболізує роль батька:

«Мій батько завжди намагається зробити так, щоб у мене було все необхідне…» (робочий зошит для 11 класу, с. 143),

«Мій батько завжди виконує свої обіцянки. За це я дуже поважаю його»;

«Щовечора батько запитує, як пройшов мій день і розповідає, як пройшов його день».

Якщо батько не відповідає зазначеним вимогам, він автоматично стає винним, і учнівству треба навчитися його пробачати, чому присвячений окремий підрозділ (робочий зошит для 11 класу, с. 29, 33, 40, 53-54 тощо). Іноді навіть посмертно (робочий зошит для 11 класу, с. 39).

Робочий зошит для 11 класу, с. 21

◊ Жінку автор змальовує доволі стереотипно, посилаючись на дослідження російського вченого Іллі. Аршавського, автор покладає особливу відповідальність за прищеплення дитині працелюбності, бо ця чеснота може засвоїтися «лише з молоком матері» (робочий зошит для 11 класу, c. 108).

Є підрозділ, де йдеться про роль дружини у розвитку виховного потенціалу чоловіка:

«Дружина від природи більш ефективний вихователь і має допомогти чоловікові усвідомити батьківство і стати успішним батьком»;

«Ефективно допомогти чоловіку стати кращим татом може жінка».

◊ Курс викладає концепцію церковного шлюбу. Є малюнок, де цитується шлюбна обіцянка чоловіка і зазначено, що в різних конфесіях структура церемонії різна, але основа одна – віра, що сім’я створена Богом (11 клас, с. 232, 241, 242).

Робочий зошит для 10 класу, с. 241

«Цей курс – це фактично позиція окремої людини»

Був одним із тих, хто підписав звернення до міністерства і батько двох дітей Микола Ябченко. Попри те, що його синів поки що цей курс не стосується, чоловік категорично проти подібної практики:

«У мене кілька претензій до цього курсу. Беззаперечно, подібна програма в середній школі – це те, чому необхідно навчити всіх дітей. А цей курс – це фактично позиція окремої людини. Це не результат діяльності групи педагогів, які знають особливості розвитку дітей, особливості сприйняття дітей того чи того віку. Це просто людина сама себе уповноважила і вирішила, що її думки варті того, щоб їх вивчали діти в школі. Насправді там дуже багато оціночних суджень і неоднозначних тверджень, які не лише не відповідають дійсності, а й можуть бути шкідливими.

Наприклад: «Діти, які ростуть без належної участі батьків, більше схильні до скоєння злочинів. Діти з неповних сімей здебільшого вчаться набагато гірше, ніж діти, які ростуть у родинах, де є і мати і батько. Часто вони поводяться агресивно, зухвало, або, навпаки – пригнічені, легко піддаються негативним впливам». Це спроба залякати дітей, щоб вони не надумали розлучатися, якщо у шлюбі щось піде не так?

З іншого боку у цьому курсі дуже багато релігійного. Насправді він мав би називатися «Основи християнської сім’ї». Наприклад, цей пасаж: «Ви збираєтесь одружитися. Раптом ви стикаєтеся з проблемою. Виявляється, що ваша дружина (чоловік) – нехрещений (нехрещена). Для вас дуже важливим є шлюб у церкві, а ваша дружина (чоловік) не може з вами його взяти, поки вона (він) не пройде таїнство хрещення. Однак проходити це таїнство він (вона) не поспішає. Якими будуть ваші дії?»

А якщо дитина мусульманин? Іудей? Атеїст врешті-решт? Чому в школі нав’язують позицію церкви? Конституція України досі містить статтю 35, де написано: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».

Робочий зошит для 10 класу, с. 22

«Курс порушує права людей»

В опозиції до підручника і батьківські організації. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко каже: курс суперечить українським законам і порушує права людей:

«Курс посилається на релігію, яка засуджує аборт. Немає бути освіти, заснованої на релігії. У нас вона заснована на науці. Якщо посилаєтеся на якусь релігію, то тоді треба вивчати всі релігії і назвати такий предмет «релігієзнавство». Щодо засудження абортів, то це втручання в особисте життя людини. В Конституції чітко зазначено, що кожна людина має право на повагу до особистого життя. Тобто жінка самостійно вирішує, чи народжувати дитину. Українське законодавство дозволяє переривати вагітність до 12 тижнів. Автор курсу пише, що із моменту зачаття ембріон є повноцінною людиною. А отже переривання вагітності – це вбивство. Знову ж таки – це його особиста думка».

За словами Романа Бондаренка, Буковинський ототожнює поняття сім’ї і шлюбу. У нього сім’я – це батько, мати і діти. Але сім’я може бути різною. До прикладу, бабуся може виховувати внука або мама сама може опікуватися дітьми. За його версією, це вже не сім’я. Значить, діти із неповних сімей виховуються невідомо де. Та й діти такі вже неповноцінні.

«Він пише, що держава захищає шлюб з моменту його реєстрації. Виникає враження, що якщо люди живуть у цивільному шлюбі, то у них немає прав як у подружжя. Хоча насправді наша держава визнає цивільний шлюб. Подружжя у ньому так само набуває права на поділ спільно нажитого майна. Таке подружжя має право на спільну дитину. Цивільний шлюб державою визнається. Автор знову нав’язує свою думку», – додає юрист громадської організації «Батьки SOS».