Одне питання. Що б я змінив у Черкасах?


Черкащани різного віку й професій відповідають на одне запитання про наше місто


Торік Черкаси посіли десяту сходинку у переліку найбільш комфортних для життя міст України за версією групи «Рейтинг». Чого бракує місту, щоб бути на перших позиціях, дізнавалося Громадське ТБ: Черкаси. У нашій новій рубриці «Одне питання» черкащани різного віку й професій відповідають на одне запитання про місто. То що б ви змінили у Черкасах?
Тетяна Кавальчук,
42 роки, керівниця проектів громадської організації «Молода Черкащина»
Моя особиста «больова точка» улюблених Черкас – відсутність у місті стратегії розвитку. Черкаси – чи не останній обласний центр України, який не має розуміння, куди розвивається, які у нас пріоритети, як можна використати наявний потенціал і ресурси. І щоб це було максимально ефективно і з урахуванням потреб містян. Стратегія дала б такі орієнтири. Місто зараз – як вітрильник, який не пливе до цілі, зрозумілої і важливої для команди, а крутиться у вітрах політичних домовленостей і особистих забаганок капітана.
Євген Артеменко
31 рік, відеограф
Мені не подобається, наприклад, берегова смуга у Черкасах. Я би хотів, щоб у нас був свій Веніс Біч, як у Каліфорнії. Це хороша ілюстрація того, у що повинен перетворитися берег у міській зоні.

У нас жалюгідний громадський транспорт. Відсутня велоінфраструктура. Відсутній дизайн міського середовища.


Анастасія Івченко
28 років, менеджерка урбаністичних проектів у громадській організації «Промолодь»
Мені дуже не вистачає стратегічних підходів до просторових перетворень у місті. Перед тим, як почати проектувати, не проводять аналіз і дослідження. До прикладу, Долина троянд. Хтось один вирішив, що там потрібна плитка. Не було опитувань, хто користується простором і як. Це потрібно навіть для того, щоб зрозуміти, який вид покриття потрібен, адже навіть плитка буває різною і має різне призначення. Ну, і головне питання, чи вона там потрібна взагалі.
Віталій Пітвало
30 років, веб-розробник
Є кілька проблем, на які мені важко дивитися. Перша – я би привів до ладу парковки. За останні кілька років кількість машин у місті значно зросла, а водії кидають свої машини там, де їм хочеться: на тротуарах, в зелених зонах.

Друге – я розробив би стратегію ремонтів. У мене у дворі останні кілька років роблять ремонт, і це жах, бо виконують його без будь-яких думок про майбутнє, без плану і стратегії. Від цього деякі «покращення» вже зруйнували, а інші – не підходять один одному.

Третє – я максимально беріг би те, що вже зроблено. Часто бачу важку техніку комунальників. Вона їздить, де хоче: на нових тротуарах, газонах, бордюрах. Від цього все нищиться і змішується з землею.
Наталія Вернидуб
49 років, арт-кураторка
Зараз, напевно, хвилює питання безпеки. Бо страшно ходити містом. Я стала боятися переходити дорогу після останніх новин, коли щодня стаються ДТП. Крім того, хвилює питання бомбосховищ – ніхто не знає, чи вони у нас взагалі є. Ну, і непокоїть кримінальна ситуація у місті.

Немає стратегічного плану розвитку, останні п'ять років йдеться тільки про покращення становища самих працівників виконкому. Транспортна реформа – нуль. Вирішення питання із підземними парковками – нуль.

Соромно підняти очі і дивитись на місто. Вбивають міські пейзажі. Вже добралися до Долини троянд і парку Сосновий бір.

Олександр Курявий
27 років, юрист, голова ГО «Платформа Громадських Діалогів»
Я створив би спеціальний розділ міського бюджету, який би на конкурсній основі розвивав молодих підприємців і громадських діячів. Видавав кошти на громадські та бізнес-проекти. Реформував би наш ЦНАП (або міську систему реєстрації), щоб було швидше і з меншим клопотом.

Створив би орган, який представляв би і консолідував черкаську молодь. Давав їм цінності, які б заохочували молодь залишатися в місті. Щоб це була справжня молодіжна рада, а не те посміховисько, яке у нас було.