Одне питання. Що б я показав у Черкасах гостям із інших міст?


Люди різних професій, віку й статі відповідають на одне запитання про наше місто
Бідкаєтеся, що в Черкасах немає, куди повести гостей із інших міст? Що тут бракує історичних будівель і цікавої архітектури? Насправді це не так. Ми розпитали у черкащан, чим вони дивують приїжджих та що розповідають їм про наше місто.
Любов Полішкевич
34 роки, партнерка юридичної фірми «Результат»
Неймовірно, але факт, що мої друзі з інших міст, які приїжджають до нас у гості, в захваті від Черкас! Їм навіть показувати нічого не потрібно! Особливо влітку, коли запросто можна прогулятися пішки бульваром від площі 700-річчя на Казбет. Кафешки і ресторани на будь-який смак, усе, починаючи від відділення потрібного банку і закінчуючи цілодобовою аптекою, – під рукою. Попри це є два місця, куди б я залюбки повела усіх моїх приїжджих друзів: 1) зоопарк – я пишаюся цим місцем, безмежно вдячна Євгенію Вану, і усім-усім, хто долучився до його розбудови); 2) безумовно, Дніпро! І тут я маю на увазі не пляж, а саму річку та острови: взяти байдарку чи човен, або й просто замовити прогулянку на катері! І якщо вже й розглядати Черкащину як місце сили, то невже не Дніпро головна аорта цього місця? Невже є щось могутніше в наших краях?!
Андрій Кравець
48 років, журналіст
Друзям, які вперше у нашому місті, зазвичай демонструю Черкаси досить «стандартно»: старий Хрещатик – пагорб Слави – долина Троянд. Іноді – плюс Замкова гора, Сосновий бір і храм Білого Лотоса на додачу. Проте виключно через те, що на це – завжди мало часу.

Якби ж довелося робити «поглиблені» екскурсії – орієнтувався б на те, звідки гості і чим займаються.

Любителям історії – маловідомі «закапелки». Від посіченої кулями стіни музшколи і залишків «Рибного ряду» в центрі – до «Атлантиди» набережної і затопленої водою мощеної бруківкою дороги на дні Дніпра біля острівця Мережик.
Для іноземців можуть бути «тематичні вкраплення»: полякам – той же Городецький і Замкова гора, євреям – синагоги і круча, де колись вулиця Єврейська (а потім Шолома Алейхема) була. І тим, і іншим – історії відомих «земляків», з Черкасами пов'язані. Навіть для турків є цілий ряд цікавих історій.
Олег Пасько
33 роки, керівник ІТ-компанії «Everlabs»

До нас час від часу приїздять гості з інших країн, і ми завжди намагаємося знайти час, щоб трошки показати Черкаси. Гарний вид на місто та Дніпро відкривається з Пагорбу Слави. А перед цим вони бачать величезну річку при проїзді дамбою. На жаль, архітектурними цікавинками в Че гостей з інших країн не здивуєш.
Що ще подобається гостям, так це місцеві заклади харчування – гарний рівень обслуговування, різна кухня та приємні для них ціни.
Марина Волошенко
45 років, директорка з розвитку ТОВ «Прес-інформ»
Для мене Черкаси – це густий ліс і річка Дніпро. Тому своїм гостям я завжди показую локації, на яких найкраще можна відчути місцевий дух і душу. Насамперед – це парк «Сосновий бір», гарний вид відкривається на річку з оглядового майданчика в парку імені Богдана Хмельницького. Улюблений маршртут – небагаточисельні, але гарні старовинні будівлі 19-20-ого століття: маєток Школьнікова, Будинок Майбороди, колишня жіноча гімназія Городецького, чоловіча гімназія та колишній готель «Слов'янський», будинок Щербини та залишки Рибного ряду. Ще одна цікава на сьогодні для гостей локація – черкаський зоопарк. Для любителів східної релігії і філософії – обов'язково до відвідувань храм «Білий лотос»
Віктор Борисов
47 років, головний редактор інтернет-видання «Провінція»
Відповідь на це питання нескладна, адже кілька разів на рік ламаю голову - як показати Черкаси так, щоб людям із інших міст запам'яталось та сподобалось? Показую одне й те саме: 1) парк «Сосновий бір» і краєвиди звідти на Дніпро; 2) Пагорб слави (опустивши голову, щоб не бачити цей пам'ятник-одоробло) піднімаємося на пагорб в «тил» і бачимо Долину троянд і Дніпро; 3) сквер біля ресторану «Чайка», місце колишнього замку, звідти – знову ж таки – Долина троянд, Дніпро. Це – все.
Святослав Подольський
46 років, дизайнер
Я показував гостям міста неодноразово старовинні будівлі міста, дореволюційні. Будинок Цибульських, Щербини (РАГС), парк Сосновий бір, міст кохання, види на Дніпро. Ну, центр міста, хоча там нема чого дивитись в принципі. Показував Пагорб Слави. Театр, палац Дружби народів, філармонію, музеї – краєзнавчий, Кобзаря, художній та Музей середньої Наддніпрянщини, що в кінотеатрі «Україна». Все це пов'язано з нашою історією, розповідає про нас, наш менталітет, наше життя і культуру. Іноземців багато чого дивує, багато чого не знають, в тому числі і про війну з Росією.