Реанімація сільської медицини: коли на Черкащині збудують сучасні амбулаторії

У яких селах їх планують звести, скільки на це потрібно часу та які послуги там надаватимуть

Новенька будівля із сучасним медичним обладнанням, меблями та усіма зручностями. Такими мають постати амбулаторії у селах України у 2018-2019 роках. На це з бюджету країни спрямували 5 мільярдів гривень. Перепало і понад двісті мільйонів Черкащині, утім їх досі не освоїли. Де мають збудувати нові амбулаторії та чому досі не почалося будівництво, з’ясовувало Громадське.

Сьогодні більше 13 мільйонів українців проживають у селах. Однак базова медицина там практично ліквідована – у сільських амбулаторіях та ФАПах немає навіть найнеобхідніших умов. У 75% із них відсутнє водопостачання, у 82% сільських амбулаторій немає санвузлів. ФАП перетворився на проміжний пункт, через який пацієнта транспортують з точки «А» у точку «Б» – у район чи область, де є певний рівень медицини. ФАПи просто не можуть виконувати функцію первинної ланки медицини.

«Реформа первинки у сільській місцевості показує в першу чергу нові підходи до забезпечення якісної медицини. Можна відремонтувати старі амбулаторії, збудовані ще 1953 року, але це не той стандарт, який ми бачимо в країнах Європи. Якщо порахувати перелік обладнання, необхідного для забезпечення однієї амбулаторії, це сума у 800-900 тисяч гривень. Якщо ж говорити про реабілітацію хворих – це мільйони і мільярди коштів. Тому сьогодні держава дала поштовх проведенню реформи медицини на селі – забезпечила коштами, новими стандартами та показала, якою має бути спроможна мережа первинної медицини», – зазначає міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Загальний обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію медичної реформи у сільській місцевості склав п’ять мільярдів гривень, чотири з яких – так звані гроші Януковича.

Загалом же по всій Україні мають звести з нуля 513 сільських амбулаторій. До всіх амбулаторій профільне міністерство прописало одні вимоги, тож будуть вони однотипними по всій країні. Це стосуватиметься навіть кольору стін. Місцева влада може визначатися лише із типом конструкцій і будматеріалів, з яких слід будувати нову амбулаторію.

«Технічні умови в першу чергу окреслюють, яким має бути приміщення, інженерні системи, обладнання. Для нас головне, щоб це вкладалося у кошторисну вартість – приблизно 25 тисяч гривень за квадратний метр. Це не просто голі стіни, це збудована одноповерхова будівля з автономним опаленням, водопостачанням, сучасним медичним обладнанням, меблями, благоустроєм і кондиціонуванням», – пояснює Зубко.

На початку листопада в Україні добудували першу сільську амбулаторію в рамках реалізації реформи сільської медицини. Першопрохідцем стало село Протопопівка Приютівської ОТГ на Кіровоградщині.

«Наразі по Україні зареєстровано повідомлення про початок будівництва 81 об’єкта. Маємо різні темпи: деякі регіони рухаються швидко, а деякі відстають. Області-лідери: Кіровоградська, Дніпропетровська, Луганська, Харківська та Рівненська. Регіони мають рухатись швидше: як з точки зору оформлення земельних ділянок, так і з точки зору документації – укладання договорів з генпроектувальниками, отримання висновків експертизи, оголошення тендерів та визначення генпідрядників», – підкреслив Зубко.

Проект кабінету сільської амбулаторії

Усіх, хто хотів нову амбулаторію, задовольнили

Кількість сучасних амбулаторій, які мають звести, різниться залежно від регіону. До прикладу, на Вінничині їх має бути 14, а на Полтавщині – 37. На Черкащині передбачено звести 23 об’єкти. Такий перелік сформували за пропозиціями районів і об’єднаних територіальних громад. В управлінні охорони здоров’я Черкаської ОДА зазначають: жодну пропозицію не відхилили.

Для нашої області із держбюджету за 2017 та 2018 роки спрямували понад 200 мільйонів. Оскільки реформу реалізують на умовах співфінансування, місцеві бюджети також мають забезпечити 10 відсотків. Саме фінансова спроможність була одним із факторів формування мережі нових амбулаторій.

Як і у старих, у нових амбулаторіях працюватимуть лікарі, які надають первинну медичну допомогу, – сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Вони спостерігатимуть пацієнтів, здійснюватимуть профогляди та базові дослідження, лікуватимуть найпоширеніші хвороби та травми, виписуватимуть рецепти на ліки та проводитимуть вакцинацію.

«Кількість фахівців залежать від кількості жителів у конкретному населеному пункті. Кожен лікар може обслуговувати на своїй дільниці від 1800 до 2200 мешканців. Наприклад, у селі Жаботин Кам’янського району передбачена амбулаторія моно-практики. Тут відповідно працюватиме один лікар. В смт Бабанка та селі Ладижанка, що на Уманщині, будуть амбулаторії групової практики. Там працюватимуть по чотири лікарі», – розповідає головний спеціаліст з питань організації первинної медичної допомоги  управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Таміла Криклива.

Утім Таміла Криклива відмічає брак медичних працівників у селах. Сьогодні на Черкащині у первинній ланці майже половина медиків – пенсійного віку. А в 29 амбулаторіях зовсім немає лікаря. У такі населені пункти лікарі приїжджають із сусідніх сіл.

Не перші, але і не останні

На сьогодні за темпами виконання реформи серед областей Черкащина опинилася на 15 позиції. Заступниця начальника управління служби замовника та будівництва департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської ОДА Альона Бережна розповідає: рухалися б швидше, якби на місцях не було паперової плутанини.

«У нас уже у травні була визначена мережа амбулаторій, які будуватимемо. Ми захистили проекти у Мінрегіоні і перший наказ із міністерства був у кінці липня. Потім ми почали працювати із сільськими радами, збираючи документи на землю, зокрема: кадастрові номери та документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Виявилося, що 83 відсотки дали неправильні адреси земельних ділянок, де планується будівництво. Правильні адреси надали лише 4 амбулаторії. А амбулаторію в смт Буки Маньківського району довелося замінили на амбулаторію в с. Степанки Черкаського району у зв’язку із тим, що депутати Буцької селищної ради ухвалили рішення щодо недоцільності будівництва амбулаторії. Довелося знову збирати матеріали та подавати на затвердження в міністерство з уже правильними адресами та остаточним переліком амбулаторій», – пояснює Альона Бережна.

Наразі на будівництво амбулаторій департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської ОДА, як розпорядник коштів субвенції з державного бюджету, оголосив відкриті торги. Вартість амбулаторій групової практики становить в межах 7,7 –7,9 мільйонів, амбулаторій монопрактики – в межах 5,8 – 6 мільйонів. Перші договори на будівельні роботи планують укласти на почату грудня.

«Нормативний термін будівництва – 3,5 місяці, тож ми прописували у тендерній документації дедлайн кінець березня. Геннадій Зубко обіцяв, що кошти будуть перехідними. Якщо міністерство їх не забере наприкінці року, до кінця березня можливо буде об’єкти побудувати», – розповідає Альона Бережна.

Утім завершення будівництва ще не передбачає введення об’єкта в експлуатацію. Амбулаторії ще потрібно буде підключити до мереж. Це все мають робити за власний кошт місцеві громади.

«Місцеві органи за свої кошти мають зробити підведення мереж, зробити благоустрій території, за бажанням встановити дитячий майданчик, облаштувати парковку для автівок. Якщо немає централізованого водогону, то треба бити свердловину, якщо немає каналізації, потрібно облаштовувати герметичний септик. Навіть це зробити може бути проблематично, адже не всі місцеві бюджети забезпечили те потрібне співфінансування у розмірі 10 відсотків. Усі хотіли новенькі амбулаторії, але не в усіх виявилися гроші. Зараз деякі кажуть: ой, ми не думали, що скільки треба», – констатує Альона Бережна.

Проект кабінету сільської амбулаторії

Хто будуватиме нові амбулаторії в Черкаській області

Станом на третє грудня відомо про результати 21 тендеру на будівництво амбулаторій у Черкаській області. Ще двох підрядників на зведення медичних будівель у селах Вербівка Городищенського району та Антонівка Шполянського району визначать на аукціоні 10 грудня.

Найбільше медичних підрядів отримали київські фірми ТОВ «Літос» і «Грифон Груп». Причому, вони брали участь у торгах завжди в парі. І кожна з компаній виграла порівну по чотири тендери. Це може свідчити про змову між учасниками. ТОВ «Літос» будуватиме амбулаторії в селах Почапинці, Тальянки, Бабанка та Ладижинка. Ця фірма у 2018-му виграла, крім чотирьох у Черкаській області, ще 14 підрядів на будівництво амбулаторій у Рівненській, Полтавській та Запорізькій областях. Суми усіх «амбулаторних» угод – майже 130 мільйонів гривень.

Нібито конкурент компанії «Літос» на торгах ТОВ «Грифон груп» будуватиме амбулаторії в селах Розсішки, Соколівка, Червоний Кут та Пугачівка. Ця фірма зі статутним капіталом в одну тисячу гривень наприкінці 2018 року спіймала «джекпот» і виграла 20 тендерів на будівництво амбулаторій по всій Україні – крім Черкаської, ще в Миколаївській, Рівненській, Запорізькій і Полтавській областях. Ця компанія вже підписала договорів на будівництво амбулаторій більш ніж на 120 мільйонів гривень.

Торік ТОВ «Грифон Груп» стало фігурантом кримінального провадження за статтею 364 п.1 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем. Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської ОДА замовив у компанії будівництво котелень у селі Острів та в школі села Савинці Київської області. Згідно з текстом судової ухвали, підрядник не повністю виконав указані в договорі зобов’язання, порушив технологічні, технічні та будівельні норми, тож ці будівельні об’єкти були до експлуатації не готові.

По дві амбулаторії в області збудують дві черкаські фірми: ТОВ «СК Рестал» і «ПМ-Арсенал». «СК Рестал» зведе будівлі у селах Юрківка і Жаботин, а «ПМ-Арсенал» – у Степанках і Будищі. Остання компанія нині ремонтує згорілий черкаський театр. За останні три роки отримала майже 200 мільйонів гривень з бюджету.

«СК Рестал» є фігурантом кримінального провадження. У 2016 році  фірма реконструювала Ліплявський навчально-виховний комплекс. У тексті судової ухвали сказано, що службові особи департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської ОДА розтратили бюджетні гроші на суму близько п’яти мільйонів гривень. Використовуючи своє службове становище на користь ТОВ «СК Рестал», вони внесли завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт за будівельні роботи, які підрядна організація фактично не виконала. «СК Рестал» за останні три роки виграло тендерів більше ніж на 50 мільйонів гривень.

У селах Паланка, Набутів і Дмитрушки амбулаторії збудує ТОВ «Фірма Расава». Розмір її статутного капіталу – одна тисяча гривень. Вона є фігурантом кримінальної справи за статтею 191 ч.1. Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). У тексті судової ухвали йдеться: минулого року «Расава» реконструювала селищний центр дозвілля та культури у смт. Вільшана Городищенського району. Будівельні роботи там тільки розпочалися, а акти виконаних робіт вже були підписані.

У селах Степанці, Благодатне та Бобриця амбулаторії будуватиме ПП «Агробудмонтаж». Розмір статутного капіталу компанії – 100 грн. Фірма зареєстрована півтора року тому. За цей час отримала підрядів з бюджетів на 8 мільйонів гривень.

У селі Сунки медичний заклад зведе ТОВ «Електрик груп», у селі Медведівка – ТОВ «Сфера пласт», а в Ярошівці – ПП «Кабекслайн».