Пожежа головного мозку. Чому Україна у вогні та що з цим можна зробити

Розповідаємо, хто відповідає за природу та чи карають порушників

Кадри спустошення із Чорнобиля знову охопили весь світ. У 2020-му тут гасять пожежу. Це триває уже десять днів поспіль. Природа, що відродилася після аварії у зоні відчуження, знову гине. Збитки вже оцінюють у десятки мільйонів гривень. Підпалили траву заради забави. У цьому зізнався один із винуватців трагедії. Утім хворіє масовими підпалами вся країна. Таке загострення спостерігаємо щорічно навесні та восени. Хто відповідає за природу та чи карають порушників, дізнавалося Громадське: Черкаси.

«Вогонь гасили тільки двоє – я і моя чотирирічна Надійка»

Із відпочинку на березі Дніпра поблизу Благодатного Юлія Фомічова з донькою Надією повернулися у задимленому одязі та із головним болем. Дівчата надихалися диму, бо самотужки гасили пожежу. Інші відпочивальники вирішили, що природу рятувати не варто.

«Горів очерет, сухостій, трава і сміття на досить великій території. Із усіх відпочивальників, яких було досить рясно на березі, вогонь гасили тільки двоє – я і моя чотирирічна Надійка. Інші поділилися на два табори: одні радили мені не втручатися, бо «хтось же це запалив, значить, так треба». Інші на фоні пожежі, коли горить на кілька метрів вгору очерет чи дерево, робили селфі. Групові і по одному», – розповідає Юлія Фомічова.

Фото ДСНС України

Пожежу вдалося самотужки загасити водою і піском. Рятувальників не викликали. На все пішло близько сорока хвилин. Утім якби й інші відпочивальники допомогли, то вигоріло б значно менше, каже черкащанка.

«Мені прикро, що люди не знають, що це ненормально – палити берег. І ненормально – стояти осторонь, коли він горить. І я злюсь, що люди осудливо за мною спостерігали. Дехто казав, щоб я взяла та прибрала з дитиною сміття, якщо не хочу, щоб воно горіло. Але ж горіли і трава, й дерева, й очерет», – додає Юлія.

«Проблема одна – це люди»

З початку року маємо понад шість сотень пожеж на Черкащині. За словами провідного фахівця пресслужби управління ДСНС України в Черкаській області Костянтина Проценка, на 99 відсотків проблема таких пожеж – це людська необережність і недбалість.

«Проблема одна – це люди. Хтось розпалює вогнище і кидає, а вітер його розносить. Хтось збирає хмиз і спалює його у себе на дільниці, і вогонь іде по сусідах. Хтось залишив багаття і пішов до річки, а вогонь перекинувся на очерет. Хтось кинув недопалок. Є такі «господарі», які спалюють суху рослинність, щоб буцімто звільнити землю і потім легше було її обробляти. Вони так роблять, бо так робили їхні батьки і діди. Причин безліч», – говорить Костянтин Проценко.

Фото МВС України

Такі пожежі особливо небезпечні. Бо на відкритій території, що поросла сухою травою, вогонь поширюється дуже швидко. Очерет і сухе гілля додають вогню потужності.  Залежно від сили вітру він може поширитися на метр за секунди. На місці таких пожеж рятувальники потім знаходять обгорілі тіла їжаків, лисиць, зайців, вовків і птахів. І це ще пощастить, якщо вогонь не перекинеться на житло людей. Така ситуація повторюється з року в рік навесні і восени. Пауза настане, коли просторе зелена трава, прогнозує Костянтин Проценко.

Пожежі нині виникають в усіх районах області. Спрогнозувати, де буде наступна – нереально, як і спрацювати на випередження. У рятувальників є дрони, які моніторять ситуацію. Але вони наглядають за ділянками, де є найбільша загроза. Для нашої області це поклади торфу. Бо якщо він загориться, то пожежу доведеться гасити кілька днів, а то і тижнів.

Палити траву не просто шкідливо, а і безглуздо

Спалювати суху траву в Україні стало традицією. При цьому будь-яких значних позитивних наслідків від цього практично немає, каже завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. Ефект «чистої площі», на який розраховують люди, існує недовго і через певний час ділянка знову заростає бур’янами. Натомість випалювання травостою тягне за собою ряд негативних наслідків.

Під час таких загорань гине величезна кількість тварин, які не можуть втекти від пожежі. Найчастіше жертвами стають зайченята, їжаки, іноді домашні коти й собаки. У прибережних екосистемах часто гинуть кладки яєць диких птахів, а нерідко і самі птахи, які до останнього намагаються сидіти у гнізді.

Фото ДСНС України

«Часто в пожежах згорають рослини рідкісних видів, які охороняються Червоною книгою, міжнародними конвенціями і угодами. З огляду на те, що неосвоєних людиною природних ділянок майже не залишилося – такі види практично не мають шансів зберегтися. Також під час пожеж пошкоджується ґрунтова мікрофлора, що неминуче впливає на ґрунтотворні процеси. Як наслідок – екосистеми дуже бідніють», – говорить Олександр Спрягайло.

Під час спалювання рослинної органіки в атмосферу потрапляють шкідливі речовини. Вони забруднюють повітря, отруюють людей і тварин, спричиняють алергії й активізують хвороби органів дихання.

Підпал трави обійдеться у 170 гривень

За випалювання рослинності в Україні діє адміністративна і кримінальна відповідальність. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення  порушнику загрожує штраф у 170-340 гривень. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою більший штраф від 340 – 680 гривень.

Стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності. Таке правопорушення карається штрафом від 5 100 гривень до 8 500 гривень, або обмеженням волі від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий термін.

Фото ДСНС України

«Хто хоче дбати про довкілля, той це робить»

Виписує адмінпротоколи за підпали Державна екологічна інспекція. З початку року інспекція склала всього 12 протоколів за випалювання рослинності в області. Це мало, визнає і сам начальник обласного Управління екологічного нагляду Олександр Позняков. Каже, вони нічого вдіяти не можуть, бо працює в екоінспекції всього десять інспекторів. Вони не можуть розірватися на всі населені пункти регіону.

«Інспектори зазвичай фіксують порушення під час рейдів. Побачили, що палять траву по трасі, підходять і складають протоколи. Проте навіть у такому випадку довести чиюсь вину дуже важко. Для суду потрібні свідки. Бо кожен може сказати: я нічого не знаю, просто проходив повз. Поки ми не доведемо зворотне, він не винен», – говорить Олександр Позняков.

Щоб ситуація була більш контрольована, Олександр Позняков пропонує передати повноваження складати протоколи органам місцевого самоврядування. Для цього на місцях потрібно утворити власну муніципальну інспекцію. Вона має право карати за паління трави чи листя за статтею 152 Кодексу України Про адміністративні правопорушення. Це порушення правил благоустрою.

Фото ДСНС України

«Такі інспекції діють у Черкасах і Золотоноші. А інші що? Чому в інших містах і селах цього не роблять. Бо, мабуть, не хочуть за це братися. Бо треба розробити правила благоустрою, призначити відповідальних осіб за цю роботу, затвердити форму протоколу і зібрати комісію, яка розглядатиме такі справи. Простіше чекати нас, коли ми приїдемо. А у нас 600 населених пунктів. Яким чином це все можна проконтролювати? Це дуже важко», – обурюється Олександр Позняков.

Від органів місцевого самоврядування також залежить і те, чи налагоджений у них вивіз сміття. Бо залишки рослинності, які якраз і спалюють на своїх городах селяни, потрібно або забирати і компостувати або вивозити на полігони. Якщо людина знає, що відходи заберуть, то не буде потреби їх спалювати.

«Хто хоче це робити, той робить. А хто не хоче, той переводить стрілки на інші служби. Вони думають, що до них хтось приїде і все вирішить. Так звикли. Як гарний приклад можу навести село Хацьки. Там сільський староста Станіслав Мірошниченко дбає про природу, ганяє порушників, протоколи складає. Якби всі з нього брали приклад, то був би порядок», – додає Олександр Позняков.

Фото ДСНС України

І адміністративними, і кримінальними правопорушеннями займається поліція. Станом на 8 квітня з початку року правоохоронці склали 11 протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152. Також за підпал сухої трави поліція відкрила два кримінальні провадження за статтею 194 Кримінального кодексу.

За словами речника Головного управління Нацполіції області в області Дмитра Грищенка, поліція постійно проводить роз’яснювальну роботу на місцях, щоб попередити злочини, зокрема і проти природи.

«Одна із основних пунктів роботи поліції – це профілактика скоєння злочину. Правоохоронці постійно проводять роз’яснювальну роботу на місцях. Поліція громади спілкується з дітками і з дорослими. Ми розповідаємо про наслідки підпалу сухої трави. Люди мають розуміти, яке покарання на них чекає», – додає Дмитро Грищенко.

Фото ДСНС України

Чи є вихід

І рятувальники, і екологи сьогодні сходяться на думці, що штрафи треба збільшувати. Так думають і деякі українці. На сайті президента є, зокрема, петиція, що пропонує збільшити штрафи за підпал трави та сміття у сто разів.

Тим часом 8 квітня Уряд підтримав законопроект, що посилює відповідальність за самовільне випалювання рослинності. Міністр юстиції України Денис Малюська зазначає: штрафи вирішили переглянути, бо нинішні є неефективними. Також хочуть переглянути коло осіб, які мають повноваження складати протоколи про адмінправопорушення.

Проект Закону пропонує такі штрафи: від 850 до 6 120 гривень і на посадових осіб – від 2 040 до 17 000 гривень. За ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, передбачений штраф: на громадян від 1 700 до 17 000 гривень, і на посадових осіб – від 17 000 до 25 500 гривень.

Фото ДСНС України

Фото на головній: dronarium