Не ведіться на «фуфломіцин»! В Україні хочуть посилити контроль за рекламою ліків

Ефективність половини всіх ліків, які купують українці, не доведена

Мільярди гривень витрачають українці на сумнівні ліки. Люди самі ставлять собі діагнози й призначають лікування. Все це – через неконтрольовану рекламу ліків, переконані в Міністерстві охорони здоров’я. За його даними, майже половина всіх роликів на радіо й телебаченні – про ліки. Щоб нами менше маніпулювали, у МОЗі пропонують встановити чіткий контроль за змістом реклами лікарських препаратів.

Наприкінці 2012-го на телеканалах України транслювали рекламу препаратів «Гербіон® сироп подорожника» та «Гербіон® сироп первоцвіту». Застосування цих препаратів має вікові обмеження і не рекомендовано малюкам віком від двох до чотирьох років, всупереч твердженню у рекламному ролику. Інформація в рекламі була неточною та вводила в оману споживачів.

Упродовж 2013-2014 років реклама лікарського засобу «Панкреазим» містила неправдиві відомості про швидкість дії засобу, а саме: «Всього за 15 хвилин «Панкреазим» зніме важкість», «Від важкості до легкості за 15 хвилин». Інформація щодо швидкості дії лікарського засобу не була підтверджена відповідними дослідженнями та могла ввести в оману споживачів.

Це всього кілька порушень у рекламі, які виявляв Антимонопольний комітет. У способі та подачі реклами ліків Україна відстає від країн Заходу. Там є чіткі правила та норми, які дозволяють розповсюджувати таку рекламу. За словами в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, український ринок реклами ліків є дуже хаотичним та неконтрольованим, що лишає багато простору для маніпуляції про препарат та його властивості. Тому в МОЗі розробили законопроект, який має встановити чіткий контроль за змістом реклами ліків. Головна мета – уникнути маніпулювання інформацією про препарат та його властивості, а також гармонізувати чинне законодавство з нормами ЄС.

У країнах ЄС заборонена реклама незареєстрованих, рецептурних, психотропних і наркотичних лікарських засобів. Не можуть рекламуватися ліки від хронічного безсоння, препарати для лікування туберкульозу, онкології і венеричних захворювань. В Україні усі ці заборони діють. Більше того, у нас навіть більш жорсткі вимоги до реклами. Утім навіть попри це європейське законодавство є більш дієвим, ніж наше, констатує заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик. На переконання фахівців, це відбувається через відсутність належного механізму контролю, адже функції виявлення порушень та накладання штрафних санкцій розпорошені між різними органами влади.

Реклама спонукає українців до самолікування і так званої «гугл-терапії»

Нині фармацевтична реклама – це найбільший сегмент рекламного ринку на телебаченні України. Від 30 до 50 відсотків усієї реклами – це реклама лікарських засобів та медичних виробів. На окремих регіональних каналах обсяг такої реклами – близько 70 відсотків. І найбільшою проблемою лікарських засобів є те, що інформацією про препарат і його властивості свідомо маніпулюють. Повз таку рекламу не проходять повз – вона спонукає українців до самолікування і так званої «гугл-терапії».

«Неконтрольоване вживання лікарських препаратів – це один із найбільших викликів для Міністерства сьогодні. Дуже важливо  надавати пацієнтам правдиву інформацію про те, які властивості мають ліки, та унеможливити маніпуляції, коли препарати наділяють супервластивостями. І треба визнати, нині МОЗ обмежене чинним законодавством та позбавлене можливості моніторити і контролювати рекламу лікарських засобів. Наслідки цієї законодавчої прогалини є очевидними», – каже Роман Ілик.

Згідно з дослідженням «(Без)коштовна медицина», в Україні майже 69 відсотків хворих займаються самолікуванням, не звертаючись за допомогою до лікаря. Це призводить до великої кількості ускладнень, особливо у хронічно хворих пацієнтів. Воно впливає на високі показники інвалідності і навіть скорочення тривалості життя.

Відповідно до правових норм рекламувати можна тільки ті ліки й іншу лікарську продукцію, яка має обов’язковий сертифікат, а її реалізація дозволена без рецепту лікаря. У травні в Міністерстві охорони здоров’я провели невеликий експеримент. Протягом чотирьох годин фахівці моніторили рекламу на центральних каналах. За цей період із 45 лікарських засобів рекламували два препарати, які не були зареєстровані як лікарські засоби (бади), а шість взагалі були заборонені до рекламування.

«Найвиразніший показник впливу реклами: понад 50 відсотків – це ліки, які не мають доведеної клінічної ефективності. Із десяти найпопулярніших препаратів, які найбільше купували торік, лише три – з категорії основних лікарських засобів. Усі інші є або симптоматичними або такими, які не відносять до групи основних лікарських засобів. Їх не можна вважати життєво необхідними, вони не мають доказової бази ефективності. Тобто сьогодні українці витрачають мільярди гривень, купуючи в аптеках ліки, які не є основними для їхнього лікування. І при цьому кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів», – зазначає заступник міністра охорони здоров’я України.

Купуємо «фуфломіцини», бо їх рекламують

Не схвалює рекламу лікарських засобів і експерт Реанімаційного Пакету Реформ, лікар Євгеній Гончар. Однак те, що за нею посилять контроль, – це крок уперед. Це має зменшити придбання «фуфломіцинів» – ліків, дія яких не доведена. Саме самолікування і неконтрольована реклама сприяє їхньому продажу.

«Практично всі ми постраждали від недобросовісної реклами лікарських засобів. Пацієнт не може об’єктивно оцінити свою потребу в лікарських засобах. Можливо, треба перечекати і симптоми минуть, як з ГРВІ, бо застуда не потрібує специфічного лікування. Але ви не хочете чекати та йдете в аптеку. Там ви постаєте перед вибором: взяти жарознижувальний засіб за 10 гривень, за 100 чи противірусний засіб за 500 гривень. Оцінити об`єктивно свою потребу ви не можете. Тому в Україні продається купа псевдоімуномодуляторів, псевдопротивірусних препаратів, які не мають доведеної ефективності. Але люди їх купують, бо випивши «фуфломіцин» на третій день хвороби, наступного дня відчувають покращення. Але у випадку з ГРВІ полегшення настає не через ліки, а через те, що захворювання має такий природний перебіг. І це навіть не ефект плацебо, ви просто починаєте одужувати. Але ви хибно думаєте, що цей лікарський засіб допоміг. Можна стверджувати, що значна частина пацієнтив, захворівши, купують препарати, що містять арбідол, інозин, енісаміум йодид. А ці речовини без доведеної ефективності. Їх не застосовують у розвинутих країнах (ЄС та США). Замість того, щоб взяти за 15 гривень жарознижуючий ібупрофен і за 15 гривень краплі оксиметазолін, щоб ніс не закладало, і витратити 30 гривень, ви купили розрекламовані препарати із сумнівною ефективністю або сумнівною перевагою над дешевшими. На жаль, усі так роблять», – зазначає Євгеній Гончар.

Така ж історія і з препаратами, які «допомагають» травленню. У рекламних роликах нас переконують, що можна їсти і пити все, адже є чарівний засіб, що допоможе шлунку.

«Ферментні препарати, що містять панкреатин, можна вживати дуже вузькій категорії пацієнтів, зокрема тим, у кого є серйозні захворювання підшлункової залози. А у нас цих ферментних препаратів призначають на 660 мільйонів на рік. Більша частина продається за рахунок недобросовісної реклами і від того, що лікарі по дурості його призначають тим, кому він не потрібен. Якщо переїв на Новий рік, ферментний препарат не врятує, бо він нікому не допоможе. Це все брехня. Немає наукових досліджень, що препарат ефективний», – додає Євгеній Гончар.

Першими отримають на горіхи телекомпанії

Команда МОЗу розробила законопроект, який має встановити чіткий контроль за змістом реклами ліків. Так, зокрема, в Україні хочуть заборонити рекламу цілительства та нетрадиційної медицини, пропонують відмовитися від залучення до реклами конкретного препарату відомих людей, акторів, що зображають медпрацівників. Зміст реклами має відповідати інструкції про застосування лікарського засобу. 

Нині ринок реклами регулюють майже 10 різних законних та підзаконних актів. Натомість на практиці вони не працюють. Це відбувається через те, що відсутній належний контроль – адже виявлення порушень та накладання штрафів розпорошені між різними державними органами влади, а МОЗ взагалі за законом поза цим процесом. Тому профільне міністерство хочуть визначити центральним органом, який безпосередньо моніторитиме та контролюватиме зміст реклами, виявлятиме порушення та направлятиме рішення до  органів влади, які накладатимуть санкції. Це Держпродспоживслужба, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та Антимонопольний комітет.

«Має бути посилений контроль за такою рекламою на телебаченні та радіо. Пропонуємо внести зміни до Закону «Про телебачення та радіомовлення» і встановити штрафну санкцію за порушення. Якщо телекомпанія чи радіокомпанія рекламуватиме ліки, які заборонені до реклами, ми пропонуємо застосовувати до таких компаній штраф у розмірі 5 відсотків від ліцензійного платежу. Застосування штрафу покладатиметься на Нацраду з телебачення і радіомовлення. Це, на наш погляд, суттєвий розмір штрафу, оскільки ліцензійні платежі є немаленькими. Це можуть бути мільйони гривень – залежно від того, якого рівня телекомпанія», – пояснює експертка з юридичних питань МОЗ України Марина Слободніченко.

Проект закону вже презентували громадськості, далі – медичній спільноті та фармвиробникам. У МОЗі прагнуть залучити усі зацікавлені сторони до процесу законотворення.

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадське телебачення: Черкаси» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.