Одне питання.
Наскільки ефективна міська влада у Черкасах?


Люди різних професій, віку й статі відповідають на одне запитання про наше місто
У 2020 в Україні відбудуться місцеві вибори. Вони стануть іспитом для нинішньої влади: чи підтримають черкащани дії теперішніх партій і міського голову. Ми розпитали у черкащан, наскільки ефективно, на їхню думку, працює міська влада.
Юлія Фомічова
32 роки, фахівчиня зі зв'язків із громадськістю
Ефективність міської влади визначається, як на мене, двома чинниками – чи задоволені своїм життям у місті його жителі і чи ефективно витрачаються гроші громади. На жаль, не можу відповісти ствердно ні на перше, ні на друге питання.

У місті жити небезпечно – трагічні ДТП, публічні вбивства, відкритий продаж наркотиків. Я не захищена тут: не можу бути впевненою, що сідаю у справну маршрутку з тверезим водієм, що моя дитина в садочку з'їсть якісну їжу, що я не травмуюся на жахливих дорогах і тротуарах, що мені не впаде на голову незаконний рекламний щит чи ще щось. Бо ніхто нічого не контролює, мало фахових посадовців і вся діяльність схожа на фарс.

Щодо розподілу грошей громади – це взагалі біль. Бо хіба не безглуздо, коли з моїх податків взяли 2000 гривень і купили моїй новонародженій на ці гроші речі, які мені не потрібні. Чи з моїх податків утримали кінотеатр, в якому я однак маю купити потім квиток. Чи коли оплатили оренду новорічної інсталяції, а потім вирішили її викупити, хоч вона вже нікому не потрібна.

Я дуже хотіла дати збалансовану відповідь – описати і переваги, і недоліки. Нашвидкуруч згадала хіба що пляжі, а потім згадала, які там туалети – і настрій зіпсувався.
Сергій Шмиголь
27 років, радник голови Черкаської ОДА з питань інформатизації
Найперше, чого не вистачає мені та іншим представникам громадянського суспільства, це чіткої стратегії розвитку міста, з чіткими критеріями її реалізації, зрозумілими для всіх. Адже бюджет розвитку після реформи децентралізації зріс в десятки разів. За останні чотири роки витратили майже два мільярди гривень лише на розвиток міста. Та чи є чітке усвідомлення, на що ці гроші пішли? На жаль, в мене немає.

За що нинішній каденції міської ради можна було би подякувати, так це за дороги. Дійсно, їздити вулицями міста стало краще. Але я кажу саме «можна було б», оскільки згадуються обіцянки в програмі міського голови в 2015 році, що за рік в місті не буде жодної ями на дорогах. На жаль, не бачу системного підходу в будівництві доріг: заміни труб, модернізації зливової каналізації. Натомість читаємо в новинах про закатані в асфальт люки.

Турбує, що базовим принципам – безпеці та здоров'ю – взагалі не приділяють уваги. Вони просто ігноруються. Про програму «Безпечне місто» говорять давно. Навіть закупили камери, але вони десь припадають пилом у міськвиконкомі. Хоч камери – це ж лише маленька складова комплексу заходів.
Інна Наливайко
28 років, асистентка проекту Київський Діалог у Черкаській області
Я б вважала ефективною міську владу, якби у місті було безпечно переходити дорогу, працювали б світлофори і не треба було би мружитися і гадати на кавовій гущі, який колір світить у сонячні дні. Якби була нормальна система громадського транспорту. Якби тендери і призначення на посади відбувалися справді відкрито. І якби у міста була би стратегія розвитку. Ну, і цей список можна продовжувати довго.

Єдине, в чому насправді ефективна міська влада – це збирати навколо себе популістів. Що вона й робить швидкими, побутовими речами, типу плиточки й безкоштовного проїзду у траліку.
Сергій Гончар
47 років, виконавчий директор фундації «Паритет»
Плюсами можна назвати плитку. Але ми розуміємо, що її кладуть просто тому, що треба класти, бо є підрядник на неї. Якщо ми говоримо, чи розвивалося місто у ці роки системно – ні. Місто розвивалося залежно від того, хто може у владі освоїти підряд. У нас гарно виходить на плитці заробити – кладемо плитку. Гарно утеплення виходить – значить, робимо утеплення. А так, щоб системно вивчити потреби, подумати над тим, що може приносити місту доходи, як можна виграти конкуренцію між містами України. Над цими питаннями ніхто навіть не задумувався. Є бюджет, він ділиться між тими, хто може його освоїти. Далі ніякої системи, крім оцієї, у місті немає.

Мінус – це кіоски. Це ознака Лисянщини, тобто низької культури влади. Із плюсів – те, що взяли нормальну людину на начальника муніципальної інспекції, і він деякі кіоски почав зносити. Я вважаю, це єдиним вдалим кадровим призначення у місті.

Із позитиву можна назвати те, що у нас є громадський бюджет. Останні проекти були цікаві. Тільки знову ж таки я не бачу, щоб їх реалізували.
Леся Валяєва
37 років, голова обласної громадської організації «Життя без бар'єрів»
Для мене наразі це дуже складне питання, оскільки якраз намагаюся налагодити співпрацю з міською владою. На сьогодні ще немає остаточного результату. На словах підтримують, готові співпрацювати, а на ділі – буде видно. До цього був різний досвід – і хороший, і поганий. До позитиву можна віднести співпрацю з департаментом охорони здоров'я, зокрема з Олегом Стадником та департаментом соціального захисту в особі Юлії Ніконенко.

Негатив – це повна заполітизованість міської влади та відсутність прозорих механізмів фінансування громадянського суспільства і розподілу грошей. Ефективність співпраці вимірюється приналежністю до якоїсь політичної сили і прямо пропорційно зростає, якщо ці політсили з коаліції.
Артур Чемирис
30 років, член ГО «Молода Черкащина»
Ефективність, на мій погляд, поняття відносне, особливо у питаннях діяльності влади. За моїми критеріями влада – вкрай неефективна. Маючи непоганий економічний ресурс, владці живуть за принципом британських дворян, які вже багато років нічого не генерують, проте мають непоганий фінансовий спадок і от його активно «проїдають» із серйозним обличчям.

Мені важко віднайти хоч якийсь економічний чи соціально-демографічний показник із позитивним забарвленням, який у нас стабільно зростає. Кількість відремонтованого асфальту чи укладеної плитки не є таким, особливо на фоні відпливу компетентної робочої сили з міста або ж зменшення кількості студентів чи стрімкого зростання середнього віку медиків та освітян. Явно, що ремонт комунікацій це жодним чином не компенсує.