Місто для його жителів. Чому важливо радитися з громадою?

Як побудувати діалог між владою і жителями. Досвід українських міст

Обрати слоган для міста чи назву для аеропорту, визначитися, де побудувати сквер чи як облаштувати пісочниці – усі ці питання можна вирішувати на публічних консультаціях. Як побудувати діалог між владою та громадою, черкасцям розповіли експерти ВГО «Інститут Республіка».

Консультації з громадськістю – це інструмент, завдяки якому влада звертається до громадян для отримання їхніх думок про питання, яке впливає на їхнє життя. Це діалог між владою та громадянами, який надає владі можливість почути та врахувати погляди громадян. Цей процес зрештою призводить до ухвалення рішення.

На сьогодні в одинадцяти містах стартували публічні консультації та в дев’яти – уже завершилися із результатом. На думку координаторки Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» у Рівному Наталії Малиновської, найбільш поки що успішними містами є Дрогобич та Кам’янець-Подільський.

Питання на консультуваннях виносять найрізноманітніші. До прикладу, у Кам’янці-Подільському вирішили створити сучасний сквер в місті і стосовно місця розбудови об’єкта вирішили запитати у людей. А у Дрогобичі радилися, який слоган обрати для міста.

Інфографіка з inrespublica.org.ua

В Южному активісти звернулись до влади з питанням пісочниць, де дуже часто, крім дітей, «гуляють» коти і собаки. Після консультації влада почала шукати гроші на створення закритих пісочниць.

В Ужгороді консультувалися стосовно підсадки дерев на Київській алеї міста.

У Полтаві спільно радилися, ім’я якого із українських діячів дати місцевому міжнародному аеропорту.

Інфографіка з inrespublica.org.ua

«На відміну від інших інструментів участі (петиції, громадські слухання) публічні консультації є тривалим процесом – близько двох місяців. Єдиного сценарію, який би підійшов усім населеним пунктам, немає. Все залежить від особливостей міста. Десь ініціатива іде від влади, десь – від громади. На початковому етапі ідуть обговорення проблем у місті і пропонуються шляхи їхнього вирішення. Збирає і опрацьовує усю інформацію робоча група», – пояснює Наталія Малиновська.

У робочу групу може входити хто завгодно: громадські активісти, організації, профільні комісії в міськраді, члени виконкому, зрештою мер – обмежень немає.

«За результатом зустрічей робочої групи і визначається головне питання, по якому і проводитиметься публічна консультація, тобто голосування громади. Для волевиявлення ми пропонуємо ресурс «Наша думка». Це незалежний ресурс, і міська влада не має відношення до нього. Тобто влада не може впливати на результати, крім того, як стимулювати громадян вибирати варіант і голосувати», – зазначає експерта.

Інфографіка з inrespublica.org.ua

Ресурс – безкоштовний. За обраний варіант на ньому можна проголосувати смс-повідомленням або зайшовши на сайт. Із одного акаунта можна проголосувати тільки раз, а з одного номера можна відправити одне повідомлення.

Для міст-новачків у громадському консультуванні, таким як Черкаси, Наталія Малиновська радить почати із пілотного проекту. Це може бути навіть питання перейменування вулиці. Це буде корисно і владі, щоб мати можливість проконсультуватися з громадянами, а містяни побачать, як цей механізм працює. Утім експертка визнає: на початку активність громади буде невисокою.

«Важко агітувати людей до активності. Це тенденція по всій Україні. Нам хочеться, щоб населення було активніше, бо тоді ухвалені рішення будуть дійсно їхнім, таким чином громада відчуватиме зв’язок з містом. Ми можемо тільки інформувати. На початку завжди так. Потрібно, щоб відбулися перші консультації, другі, треті, громадяни будуть звикати. Коли це стане традицією суспільства, тоді це буде значно простіше втілювати», – додає Наталія Малиновська.

У Черкасах практика консультування з громадою поки що не прижилася. Без вивчення думки черкасців у середмісті встановили фонтан із янголятами та дельфінами. Після того, як його облив фарбою художник, водограй таки прибрали. Не оцінили черкащани ще один проект влади – стелу «Я люблю Черкаси». Металеві літери так ніде і не змогли прилаштувати, але бюджетні 350 тисяч гривень витратили.

Доводилося владцям радитися із громадою вже після того, як та висловлювала своє незадоволення. Так сталося із дитячим майданчиком у формі корабля. Встановити його хотіли у сквері Богдана Хмельницького. Втім містяни висловилися за іншу локацію – парк Хіміків. Там корабель і встановили.