Куди поділася санепідемслужба та чи потрібна вона під час пандемії

Розказуємо, хто здійснює санітарний та протиепідеміологічний захист людей під час поширення коронавірусу

Хто повинен контролювати процес поширення вірусної інфекції, коли в країні епідемія? Раніше цим займалася Санітарно-епідеміологічна служба. Але кілька років тому її ліквідували, а функції розділили. Хто веде санепідеміологічний нагляд зараз та чи потрібна колишня санепідемслужба, дізналося «Громадське: Черкаси».

Чому санепідемслужбу ліквідували?

Санітарно-епідеміологічну службу України ліквідували у 2016 році. Колишній керівник служби Василь Загородній каже, що вона заважала бізнесу.

«Коли я був державним санітарним лікарем Черкас, то в рік ми знімали з торговельної мережі недоброякісних харчових продуктів від 60 до 100 тонн. Якби була санепідемслужба, ймовірно, не було б зараз тієї ситуації, коли із 20 видів ковбаси їсти можна тільки п’ять. Безумовно, що санепідемслужба заважала. Але тоді не було скільки спалахів гострих кишкових інфекцій, як зараз. Не було б такої епідемії кору, яка була у 2019 році», – каже Василь Загородній.

Колишній головний санітарний лікар Черкас Василь Загородній. Фото: chmr.gov.ua

Санепідемслужба перевіряла продукти на якість, умови праці працівників на підприємствах, умови навчання та харчування. Контролювала стан забруднення навколишнього середовища – атмосферного повітря, води й водоймищ, питної води.

Ще служба боролася з епідеміями і займалася профілактикою. Саме вона зараз увела б карантинні заходи. Контролювала б умови роботи працівників за умов карантину. Проводила б дезінфекцію у громадських закладах – аптеках, ринках, контролювала регулярне вологе прибирання у цих закладах з використанням дезінфікуючих засобів. І примушувала дотримуватися цих заходів безпеки.

Хто виконує функції санепідемслужби зараз?

Чотири роки тому функції санепідемслужби поділили між Міністерством охорони здоров’я і Міністерством аграрної політики та продовольства. Перше вирішує питання, що стосуються громадського здоров’я. Друге вирішує питання, що стосуються усього шляху харчових продуктів до споживача. У Черкасах ці функції виконують Черкаський обласний лабораторний центр МОЗ України та Держпродспоживслужба в Черкаській області.

Керівник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби Володимир Папач каже, що перевіряють, чи дотримуються санітарних норм і правил протиепідеміологічного режиму у тих закладах, які зараз обслуговують населення – продовольчі магазини, аптеки, лікувально-профілактичні заклади. За останні два тижні провели 550 перевірок в області і виявили 123 випадки порушення санітарного законодавства. Фахівці перевіряють, чи дезінфікують та провітрюють приміщення. Чи працівники  в масках та гумових рукавичках. Чи є засоби для особистої гігієни та відвідувачів – мило, проточна вода, дезінфікуючі засоби. Чи запаковані продукти.

Держпродспоживслужба перевіряє, чи дотримуються санітарних норм і правил протиепідеміологічного режиму аптеки та продуктові магазини. Фото: cherk-consumer.gov.ua

Також працівники Держпродспоживслужби контролюють водопровідні підприємства, лікувально-профілактичні заклади, харчування медиків та хворих. Проводять санітарно-роз’яснювальну роботу по радіо, телебаченню. В цілому Держпродспоживслужба контролює дотримання санітарного законодавства.

Обласний лабораторний центр проводить моніторинг захворюваності та соціально-гігієнічний моніторинг. Фахівці проводять дослідження на виявлення шкідливих бактерій та інфекцій, які шкодять природі та людині. Через карантин Центр  проводить дослідження, щоб виявити коронавірусну інфекцію у людей з підозрою на інфекцію. Коли у людини підтверджують наявність вірусу в організмі, фахівці Лабораторного центру проводять дезінфекцію того приміщення, у якій перебуває інфікований.

Чи треба відновлювати санепідемслужбу?

Однією службою було б легше контролювати процес поширення інфекції та дотримання умов карантину. Василь Загородній каже, що ці процеси були б організованішими та якісніше контролювалися.

Реформування санепідемслужби було не зовсім доречним, каже Володимир Папач. Реформу провели, але не прийняли відповідні законодавчі зміни. Тому робота організована не так, як при санепідемслужбі.

На його думку, великою помилкою є те, що функції служби розділили навпіл. Протиепідемічні та гігієнічні заходи взаємопов’язані. Тому їх мають організовувати разом.

Володимир Папач вважає, що функції служби розділили навпіл – велика помилка. Фото: volyn.com.ua

«Систему протиепідемічного захисту після реформування не удосконалили й не організували більш системно. Не забезпечили законодавчу базу у відповідність до реформування, є проблеми з кадрами. Наслідки ліквідації служби є. Функції служби виконують, але як – це вже інше питання. Та безумовно не так, як хотілося», – каже чиновник.

Володимир Папач говорить, що не важливо, хто виконує функції санепідемслужби, головне, аби робили це якісно. Зараз важливо внести відповідні законодавчі нормативні зміни та конче необхідно відновити у повному обсязі функції служби в питанні протиепідемічного захисту. Володимир Папач вважає, що Лабораторний центр досі не вибудував структуру протиепідемічного захисту.