Я – не шуба. Чому в Україні хочуть заборонити хутрові ферми

Щодня в Україні заради хутра вбивають майже дві тисячі тварин. І в цьому давно немає жодної потреби

Тільки офіційно 1750 тварин щодня стають хутряними виробами в Україні. Здебільшого це норки, а ще лисиці, песці та нутрії. Сьогодні країни Європи одна за одною забороняють у себе такий бізнес. Залишити хутро тваринам закликає і українська громадськість. Завдяки зусиллям активістів у парламенті зареєстрували відповідний законопроект. Він передбачає повну заборону «пухнастих» ферм із 2025 року. Чому наша країна має перейти на новий рівень гуманності, дізнавалося Громадське.

Амстердам, 2016. Виявляють шкідливі токсичні речовини у хутряних вставках на дитячих куртках. Перевіривши товар відомого бренду, незалежна німецька лабораторія дає висновок: там є високий рівень формальдегіду та етоксилатів. Ці речовини можуть викликати алергію, рак і гормональний дисбаланс.

Лондон, 2017. З’ясовують, що помпони на босоніжках відомого взуттєвого бренду із котячого хутра. При цьому виробник зазначив, що взуття зі штучних матеріалів. Виявилося, що взуття виготовили в Китаї. У цій країні щорічно близько двох мільйонів котів, зокрема і домашніх, забирають із вулиці та вбивають на м’ясо та хутро.

Литва, 2018. З’являються кадри з хутрової ферми, де норок утримують у жорстоких умовах. Норки страждають від страшних виразок, в однієї із них травми настільки серйозні, що видно внутрішні органи. У тісних клітках тварини стають агресивними та навіть їдять один одного.

Фото норки на хутровій фермі
Норка із раною на спині (фото furfreealliance.com)

Чому світ відмовляється від хутрового бізнесу?

Тому що небезпечно. Аби шкури тварин не розкладалися і набули товарного вигляду, їх обробляють хімічними речовинами. Це кислоти, пероксид водню, хромати, формальдегід, відбілювачі, різні види барвників. Такі токсичні речовини можуть залишатися в організмі більше двадцяти років, впливаючи на здоров’я. Формальдегід є канцерогеном, тобто викликає рак, а хромати можуть спричинити проблеми з диханням.

Проаналізувавши галузі, які найбільше забруднюють ґрунти важкими металами, Світовий банк зарахував хутровий бізнес до п’ятірки лідерів. Відходи таких ферм також впливають на водні системи та повітря. До прикладу, у воду потрапляють азот і фосфати. У повітря – чадний газ, оксиди азоту, діоксин сірки, хлоридна кислота, діоксини.

Тому що негуманно. Тварин утримують у тісних клітках без доступу до ґрунту та водойм. Проблеми зі здоров’ям є загальним явищем на фермах – до забиття тварини живуть з інфекціями та ранами. Мертві особини залишаються гнити між живими.

Їх убивають, засовують у пащу та анальний отвір залізні прути, пускають електричний струм, труять газом або вприскують отруту. Часто вони помирають у муках.

На одній із українських ферм після убивства норки її тіло перемелювали і згодовували молодняку. Таким чином діти норок були змушені їсти своїх родичів.

Фото лисиці у клітці на хутровій фермі
Лисиця на хутровій фермі (фото weanimals.org)

Україна близька до заборони кривавого виробництва

Готовність відмовитися від убивства заради понтів українці продемонстрували ще торік, коли зібрали понад 27 тисяч підписів за петицію про заборону виробництва хутра. У результаті нардепи разом із представниками кампанії ХутроOFF утворили робочу групу, щоб написати відповідний законопроект. 7 лютого законопроект №10019 щодо врегулювання хутрового виробництва в Україні зареєстрували у Верховній Раді. Його вже підтримали міжнародні організації PETA та Fur Free Alliance.

Документ передбачає поступове припинення діяльності підприємств, що займаються розведенням, вирощуванням, утриманням хутрових тварин для виробництва хутра аж до повного згортання виробництва до 1 січня 2025 року. Цього перехідного періоду буде достатньо для того, щоб робітники ферм знайшли іншу роботу чи перекваліфікувалися.

До закриття виробництв тварин мають утримувати у комфортних умовах, близьких до природного середовища. До прикладу, для лисиць, єнотовидних собак, тхорів і песців передбачили не менше, ніж 50 квадратних метрів землі на одну особину із облаштуванням для них укриття. Тісніші умови будуть у норок, однак для них мають побудувати басейни.

250 білок, 170 шиншил, 80 соболів чи 55 норок – це кількість тварин, яка потрібна для виготовлення однієї шуби залежно від виду.

Підприємницька діяльність із розведення, вирощування та утримання хутрових тварин каратиметься Кримінальним кодексом. Зокрема, якщо така діяльність спричинить загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки, вона каратиметься позбавленням волі на термін від п’яти до десяти років.

«Лобісти хутровиків подали до парламенту ще два альтернативні законопроекти. Вони по суті направлені на те, щоб нічого не змінювати, а навіть розвивати виробництво хутра в Україні, аж до затвердження державної програми підтримки. Ці законопроекти разом із нашим розглядатимуть одночасно. Співавтори альтернативних законів будуть вимагати, щоб три законопроекти зліпили в один. Таким чином вони прагнуть зняти нашу головну вимогу про заборону виробництва», – зазначає співзасновник та член ради ГО «Єдина Планета», координатор кампанії ХутроOFF Павло Вишебаба.

Фото перегодованої лисиці у клітці на фермі
Ця лисиця важить у п’ять разів більше, ніж у дикій природі – 19 кілограмів замість 3,5 (фото lavozdelmuro.net)

В Україні 37 хутрових ферм. І це не межа

У 14 європейських країнах уже законодавчо заборонили хутрові ферми, інші члени ЄС обмежують це виробництво. Через жорсткий контроль небезпечні для здоров’я виробництва із сусідніх країн почали переміщувати до нас. За словами Павла Вишебаби, сьогодні в Мінприроди є 11 заявок на відкриття хутрових ферм. Будуватися хочуть здебільшого голландці, данці та українці.

«Три ферми ми не дали відкрити данцю у Бродівському районі Львівської області. Коли ми дізналися про його наміри, розгорнули інформаційну кампанію, розповідали про наслідки такого виробництва. На слуханнях громада виступила проти відкриття ферм. На підставі цього Бродівська районна рада у листопаді 2018 року заборонила діяльність хутрових ферм на території району як таку, що суперечить інтересам громади. Зараз цей данець переїхав у Буський район та намагається відкрити вже там ферми. Як і попереднього разу, ми працюємо із місцевими жителями. У сусідній Волинській області намагається запустити виробництво голландець. Він уже майже відбудував ферму. Зараз ми готуємо позов проти нього за порушення процедури оцінки впливу на довкілля під час підготовки документів», – розповідає Павло Вишебаба.

20 песців на тиждень, 9 лисиць на день та 90 норок на годину вбивають в Україні заради хутра.

Наразі в Україні офіційно працюють 37 хутрових ферм. Їхня діяльність є повністю закритою, а покарати виробників за порушення практично нереально, каже активіст.

«Навіть адреси ферм неможливо знайти у відкритому доступі. Ми їх добивалися три місяці через запити народних депутатів. Припускаю, це через те, що там великі проблеми. По якій фермі ми не працюємо – це ящик Пандори. Тільки починаєш копати, там купа порушень. Це і податкова звітність, і дотримання екологічних норм та умов праці робітників. При цьому реальних механізмів покарання за порушення у нас немає. У Дніпропетровській області довго судилися із виробником, і оштрафували його на півтори тисячі гривень. Тому ми відкинули шлях боротися за посилення екологічних норм на хутрових виробництвах. У нас навіть лояльні норми не виконують», – говорить Павло Вишебаба.

Фото сімейства єнотовидного собаки із дитинчатами на хутровій фермі
Самка єнотовидного собаки із дитинчатами (фото weanimals.org)

Безпечна альтернатива – еко-хутро

Створила власний бренд речей зі штучного хутра Анастасія Музика чотири роки тому. Як зазначає дизайнерка, сьогодні у модній індустрії еко-шуби стають мейнстрімом.

«Основна перевага таких шуб – це розвиток цивілізованого суспільства. Шуба – це красиво. Але шкурка тварини – дуже боляче та дуже неекологічно. Мені подобається, що штучне хутро виглядає неформально і можна експериментувати зі стилем. До того ж за рахунок нижчої ціни можна дозволити собі кілька шуб різного кольору та довжини», – розповідає дизайнерка.

Анастасія заперечує інформацію про те, що натуральне хутро тепліше. Завдяки якісним утеплювачам можна обрати шубу для будь-якого клімату. Є шуби на -30, є шуби на + 20. При цьому еко-шуби не потребують особливого догляду, а деякі моделі можна навіть прати в машинці. А ще такі шуби не линяють і не втрачають свого кольору.

Сьогодні еко-шуби носять як діти, так і люди у віковій категорії 80+. За словами дизайнерки, попит на них росте з року в рік.

«У нашій тусовці є навіть жарти, що через років десять у натуральних шубах будуть ходити люди, які знайшли їх на смітнику або купили в секонді. Навіть зараз трохи смішно бачити леді в норковій шубі в метро», – додає Анастасія Музика.