На районі. Спецвипуск: Бульвар

Спецвипуск проекту «На Районі» про головну вулицю Черкас – бульвар Шевченка

Довгий час центральною вулицею Черкас був Хрещатик. Наприкінці 19 століття торговельне та культурне життя поступово перебирається з Хрещатика на вулицю Старочигиринська, теперішній бульвар Шевченка. Це спеціальний випуск проекту «На районі» – про черкаський бульвар.

На межі 19 і 20 століть на вулиці Старочигиринській починають з’являтись ось такі будинки. Це був дім грабаря Майбороди, сьогоднішня санепідемстанція. Поступово на Старочигиринській зводять свої оселі банкіри, підприємці та чиновники. Вулиця стає головною.

«Дім Майбороди»

У 1911 році вулицю перейменували на вулицю Олександрівську, на честь «царя-визволителя» Олександра ІІ. Тут, на перехресті з вулицею Смілянська, біля теперішнього Макдональдсу тодішня влада встановила пам’ятник царю. Погруддя російського імператора сьогодні зберігається в обласному художньому музеї.

Пам’ятник Олександру ІІ

«Вулиця знакова ще і тим, що тут можна було в ті давні часи відчути атмосферу великого базару, – в центрі розміщувався великий базар на Святомихайлівській площі, і ще Сінно-базарна площа. Брукувалася лише центральна частина, тому що забрукувати все було вкрай важко. Можна згадати теж вулицю Хрещатик, яка була брукована теж частково. Ну і відповідно проблеми існували, якщо було вогко після дощу, то були калюжі, а якщо сухо – то була пилюка», – каже краєзнавець Сергій Ганницький.

Святомихайлівська площа на початку ХХ століття. Сьогодні – Соборна площа

За радянської влади вулицю назвали іменем Тараса Шевченка. Але з утворенням області у 1954 році бульвар взагалі могли прибрати. Тодішня влада розглядала можливість побудувати на його місці трамвайну колію.

Бульвар за радянської влади

«Ставили питання: трамвай чи тролейбус. Проаналізували, що трамвай все ж таки не вигідно. Інші вулиці не давали можливості розвернутись, і як не крутили – нічого, а от тролейбус дає таку можливість», – розказує архітектор Леонід Кондрацький.

Влада надала перевагу тролейбусам

Зрештою від ідеї з трамваями відмовилися – бульвар вирішили зберегти. В 1965 році його почали засаджувати липами, осокорами та каштанами — бульвар остаточно перетворився на головну вулицю Черкас. Місто розвивалося, і за останні півстоліття він перетворився з пішохідної зони на потужну транспортну артерію.

«Це перехрестя – проїжджа частина, тому пішоходам тут переходити не можна. Прямуючи по алеї, обов’язково потрібно переходити бульвар згідно з правилами дорожнього руху для пішоходів – за знаками, розміткою, світлофорами. Йдучи посередині, вам потрібно вийти на пішохідну зон, перейти на інший бік і далі продовжити рух. У жодному разі не можна переходити через проїжджу частину», – каже речниця Патрульної поліції Черкас Зоя Вовк.

Речниця Патрульної поліції Черкас Зоя Вовк показує, як переходити бульвар

«Бульвар сам по собі це пішохідна зона. А тут у нас виходить так, що пішохідна зона пов’язана з транспортною магістраллю. Це складний організм вийшов. І кому дати пріоритет – це питання. Це залежить від того, наскільки люди будуть розуміти себе в цьому середовищі – якщо вони віддадуть себе транспорту, то бульвар не буде для людей», – підсумовує Леонід Кондрацький.