«Декрет» для тата. Чому в Європі це – норма, а в Україні – виняток

За кордоном іти у відпустку для догляду за дитиною татусів заохочують грошима

Тато може все, що завгодно… Це доводять чоловіки в «декреті» за кордоном. Сприяє їм у цьому ще й національна політика, розрахована на те, щоб до виховання малюка долучалися обоє батьків. Однак українські чоловіки, які залишаються з дитиною, є швидше винятками із правила. У нас досі залишаються сильними стереотипи про «годувальника», якому не місце вдома. Та і законодавство ще не передбачило окрему відпустку для тата.

Тато восьмирічного Ростислава та тримісячного Арсена Микола Ябченко повернувся з відпусти для догляду за молодшим у червні. Роботодавець – Український жіночий фонд – дав йому місяць відпустки, бо сповідує цінності відповідального батьківства і рівномірного розподілу обов’язків.

«Я взяв на себе побут та займався старшим сином – якраз закінчувався навчальний рік. Навіть удвох із дружиною ми не встигали все робити. Тому я взагалі не розумію, як з усім має впоратися жінка сама, коли ви маєте більше, ніж одну дитину, і чоловік пішов на роботу. Особливо перші місяці немовля спить хаотично і постійно прокидається. Якщо ним опікується одна людина, то можна зійти з глузду, бо не встигаєш заснути, а вже треба знову прокидатися. Психіка дуже сильно страждає. Коли говорять про післяпологову депресію, мені здається, вона значною мірою обумовлена саме неможливістю відновити сили. У цьому сенсі я впевнений: участь другої половини не те, що необхідна, вона життєво важлива», – розповідає Микола.

Після того, як дитина переходить із грудного годування до штучного проблем із доглядом немає, розповідає Микола. Чоловік зізнається: із задоволенням доглядав би малечу, якби не фінансове питання.

«Впоратися з дитиною – жодних проблем. Перешкоди можуть бути тільки психологічні, коли батько не готовий, бо насправді простіше ходити в офіс. Там значно легше. Ще один фактор – фінансовий. На жаль, в Україні існує розрив в оплаті праці навіть на одній посаді, і жінки отримують менше, ніж чоловіки. Тому якщо обирати, хто з двох позбудеться зарплати, то, звичайно, що відмовиться той, хто менше заробляє», – каже Микола.

Довелося відчути на власному досвіді чоловіку і подвійні стандарти в нашому суспільстві.

«Коли по вулиці іде моя дружина і дитина плаче на руках, то всі співчутливо та з розумінням на неї дивляться. Коли у такій ситуації опиняюся я, всі думають, що я такий нерозумний і знущаюся над дитиною, бо не можу дати їй раду», – додає Микола.

Фотограф Юхан Бевман створив серію портретів «Швецькі татки», аби привернути увагу до сучасного батьківства

Двічі був у декреті Олексій Пасюк. Сьогодні його старшій Марті – вісім, а молодшій Майї один рік.

«Мабуть, я не дуже типовий випадок. Наша громадська організація «Екодія» дотримується політики рівноправності, а тому наші тати можуть піти у декрет так само, як і мами. Таким татам навіть трохи грошей компенсують, щоб не так суттєво втрачали в доході. Загалом з обома доньками я провів по сім місяців», – каже Олексій.

Чоловік розповідає: не мав жодних труднощів, дбаючи про доньок. Проте на власному досвіді переконався, наскільки наші міста не пристосовані для дитячих візочків і наскільки складно маневрувати ними жінкам.

«Я постійно стикався з тим, що десь не можеш проїхати, навіть сперечався з дорожниками, які будували непристосовані заїзди. Хоч на нашій станції метро і є ліфт, але до метро все одно спуститися складно. Пам’ятаю, раз на Київському вокзалі запитав про ліфт, а мені сказали: «треба з такими маленькими дітьми вдома сидіти». Проте дитина не є тягарем. У Берліні ми відпочивали, коли донці був рік, і не відчули жодних складнощів. Все продумано так, щоб будь-хто міг потрапити куди потрібно», – пригадує чоловік

Час, проведений із доньками, Олексій розцінює як творчу відпустку. Чоловік запевняє: декрет приносить задоволення, коли чоловік та жінка підмінюють один одного.

«Я багато часу проводив у Голосіївському парку і не був там єдиним батьком. Суспільство досить спокійно сприймало. Мені здається, більше проблем у ставленні роботодавців. Коли ти чуєш історії, як жінок попереджають, що вони не можуть піти у відпустку для догляду за дитиною, то що вже казати про чоловіків. Я думаю, що чоловіки більш охоче ішли б у відпустки, якби не була така стресова ситуація з роботою. Плюс має бути запит до роботодавця від самих працівників, адже таку можливість гарантує наше законодавство», – зазначає Олексій.

Фото Юхана Бевмана

Чоловічий «декрет» у ЄС

За статистикою, 20% чоловіків у Західній Європі перебувають у декретній відпустці. Там татковий декрет не тільки вітають, але і всіляко заохочують, зокрема додатково оплачуваними днями.

Фінляндія

Це не про право матері чи право тата. Це право дитини проводити час з обома батьками, – вважають фіни. Саме тому уряд пропонує татам дев’ять тижнів «декрету», протягом яких їм виплачується 70% від їхньої зарплати.

Свого часу залишили свої посади, щоб понянчити малечу, спікер парламенту Фінляндії Пааво Ліппонен, міністр внутрішніх справ Вілле Ітяля та міністр юстиції Йоханес Коскінен.

Німеччина

Міністерство у справах сім’ї Німеччини запровадило нововведення під час розрахунку виплат так званої батьківської допомоги. Якщо батько також бере відпустку для догляду за дитиною, то допомога виплачується не 12, а 14 місяців. Соціальна політика Німеччини спрямована на заохочення чоловіків, які віддають перевагу догляду за дітьми.

Швеція

Швеція почала залучати чоловіків до практики відпусток для догляду за дитиною ще у середині 1970-х років. Сьогодні тривалість відпустки для догляду за новонародженою або усиновленою дитиною складає 480 днів. Чоловік зобов’язаний взяти щонайменше три місяці «декрету», інакше вони згорають. На цей час за ним зберігається 80% зарплатні.

Фото Юхана Бевмана

В Україні і мама, і тато мають право на відпустку. Але не все так просто

Українське законодавство передбачає, що відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку можуть використати повністю або частково як мама, так і тато дитини, бабуся, дідусь чи інший родич.

«Відпустка для догляду за дитиною – право сім’ї, обох батьків, тоді як відпустка батька – індивідуальне право чоловіка. В Україні тато, як і інший член родини, може взяти таку відпустку винятково у тому випадку, якщо є довідка про те, що мама дитини повернулася на роботу на повний робочий день і не отримує соціальної допомоги. Якщо таких довідок не надати, тато чи інший родич дитини не зможуть скористатися своїм правом на відпустку. Труднощі можуть виникнути, якщо мама працює неофіційно. У такому випадку жінка не зможе надати довідку, а чоловік відповідно не піде у відпустку. В Європі тато може взяти відпустку незалежно від того, працює мама чи ні. Достатньо бажання тата та свідоцтва про народження дитини», – пояснює членкиня Громадської ради з гендерних питань при Міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» у Верховні Раді України Наталія Байдюк.

Спільне для обох батьків право на відпустку також визначає Директива 2010/18/EU. Вона узгоджує трудове, особисте і сімейне життя батьків та передбачає рівність чоловіків і жінок щодо можливостей на ринку праці. Тому право на батьківську відпустку мають і чоловіки, і жінки незалежно від виду трудового договору. Для забезпечення рівності у використанні відпустки кожен з батьків принаймні один місяць повинен побути з дитиною.

Фото Юхана Бевмана

Саме таку «непередаву» частину відпустки поки що не внесли у наше законодавство. Досі не визначене поняття «батьківська відпустка», тобто відпустка, право на яку має винятково тато дитини. Хоча саме вірогідність того, що чоловік, ставши татом, також скористається правом на відпустку для догляду за дитиною, дещо вирівнює позиції жінок та чоловіків при працевлаштуванні, тим самим – запобігає гендерній дискримінації.

«Для роботодавця стане менш важливо, кого працевлаштовувати – жінку чи чоловіка репродуктивного віку. Якщо народиться дитина, то як мама, так і тато підуть у відпустку для догляду, тому що існує обов’язкова квота для кожного з батьків. У Швеції чи Норвегії роботодавець зобов’язаний надати відпустку татові, а у випадку, якщо батько дитини не скористається нею, вона просто згорає, без права передати цей період матері, – зазначає Наталія Байдюк.

Українські фахівці з гендерних питань вважають, що відпустка для догляду за дитиною, яку бере саме тато, а не мама, в Україні поки що велика рідкість. Одним із пояснень є патріархальні стереотипи щодо ролі батька та матері: тато – годувальник родини, мати – «берегиня». Традиційно материнство вважалося найбільшим обов’язком жінки перед державою та соціумом. І дотепер чоловіків у нас сприймають як «гаманців» родини.

Попри міжнародні зобов’язання, не поспішають врегульовувати гендерні питання і законотворці.

«В Україні активізувалися течії, зокрема й релігійні, що мають вплив на політичні рішення. Найбільші непорозуміння виникають стосовно використання термінів «гендер» та «гендерно обумовлене насильство», а просування ідеї гендерної рівності часто помилково отожнюють з «пропагандою гомосексуалізму». Консервативні кола завжди виступають проти зміни традиційних ролей жінки-чоловіка, тим паче законодавчо закріплених», – додає Наталія Байдюк.

Фото Юхана Бевмана

Для дитини важливі обоє

«Для дитини дуже важливий тактильний контакт із близькою людиною для нормального психічного розвитку. Людська дитина не може вижити тільки на базі фізіологічних потреб. Її можна годувати, поїти, лікувати і при цьому у неї можуть бути психічні відхилення в розвитку або вона сильно хворітиме через брак тактильного контакту. Діти інших істот виживають, людська – ні. Тут мама найважливіша. Також необхідно, щоб дитина відчувала руки та голос тата із самого народження, а ще краще починати на етапі, коли вона в животику, – зазначає докторка психологічних наук Інна Кукуленко-Лук’янець.

Чоловік однозначно має долучатися до виховання дитини і при цьому забезпечувати гарне самопочуття мамі. Він має створити атмосферу спокою, щоб жінка почувала себе впевнено та знала, що є той, хто вирішить проблеми.

«Чоловіче виховання є дуже важливим після того, як дитині виповниться два-три роки. Після трьох років дитина вже усвідомлює себе окремою істотою і відділяє себе від мами. У цей період хлопчик почне наслідувати поведінку тата, який стане для нього прикладом. А для дівчинки тато – це перший чоловік у житті. Для неї він має бути захистом, підтримкою, опорою», – зазначає психологиня.

У будь-якому випадку Інна Кукуленко-Лук’янець радить подружжю робити так, як їм комфортно. Якщо чоловік не готовий взяти «декрет», підштовхувати його до цього не варто. Тут потрібно враховувати риси характеру та темперамент тата. Більш комфортно себе у цій ролі почуватимуть фемінні чоловіки. Їм вистачатиме доброти, ласки, співчуття та розуміння, аби виховувати малечу, поки мама на роботі.

Фото Юхана Бевмана

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадське телебачення: Черкаси» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.