Проливають кров тварин. Чи карають в Україні шкуродерів

За жорстоке поводження з тваринами можна сісти на вісім років. З’ясовуємо, чи покарали хоч когось

Їх мордують, калічать і вбивають. Тваринам, особливо безпритульним, часто дістається від рук людини. А на собак ще й влаштовують полювання догхантери. Аби захистити тварин, в Україні кілька років тому посилили відповідальність за жорстоке поводження з ними. Утім навіть перспектива сісти за ґрати не зупиняє шкуродерів. Чи реально в Україні покарати за знущання над тваринами, дізнавалися журналісти Громадського: Черкаси.

17 березня в Умані волонтери знайшли скаліченого пса. Невідомі здерли шкіру з його хвоста – не допоміг і нашийник. Його навмисне одягли, щоб дати зрозуміти, пес не бродячий. Біма вчасно відвезли до ветеринарної клініки та прооперували. Однак хвоста врятувати не вдалося.

фото собака без хвоста Умань
Бім до та після операції (фото БФ «Серце друга»)

Сьогодні Бімом опікується Тетяна Васютинська. За її словами, завдяки Фейсбуку пес отримав неймовірну підтримку. У клініку, де його оперували, щодня хтось приходив. Люди приносили гроші на лікування та їжу. Зараз Біму та його брату Жуку вже знайшли прихисток.

«Товариш забрав псів до себе на підприємство. Там гарні для них умови. Зараз ми щодня навідуємо Біма, бо йому ще треба антибіотик колоти і рани обробляти – шви ще не зняли. Але хотілося б їх прилаштувати у родину, аби їм приділяли увагу. Можливо, ще дамо оголошення. Якби ж їх забрали разом із братом, бо вони дуже близькі», – каже Тетяна Васютинська.

покалічена собака в Умані фото
Біма та його брата Жука прихистили на підприємстві (фото БФ «Серце друга»)

Історія Біма набула розголосу. Нардеп із Умані Антон Яценко звернувся до поліції та Генпрокуратури та обіцяв 10 тисяч гривень винагороди тому, хто вкаже на зловмисника.

Утім, як зазначає засновниця Уманського благодійного фонду «Серце друга» Яніна Тиховська, тільки за 2018 рік в Умані відкрили близько десяти кримінальних справ щодо жорстокого поводження з тваринами, проте жодна не дійшла до суду.

Менш щасливо закінчилася історія для собак у Ватутіному. Там за кілька тижнів до історії з Бімом отруїли близько півсотні тварин. Це були і бродячі, і домашні пси.

Мертвих собак знаходили по всьому місту кілька днів поспіль. Декількох удалося врятувати. Активісти написали заяву до поліції, а загиблих тварин передали для проведення експертизи.

Зоозахисники переконані: отруюють собак догхантери (ті, хто винищують бродячих псів у містах). Торік у Ватутіному зафіксували п’ять хвиль масового знущання над тваринами – тоді загинули більше двох сотень особин, однак винних так і не знайшли.

собака фото жорстоке поводження

За жорстоке поводження з тваринами – до в’язниці

Визнаючи, що в Україні відсутнє адекватне покарання за жорстокість, у 2017 році народні депутати відповідальність посилили. Зокрема передбачили позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами, їхнє мордування, убивство та пропаганду цього явища у суспільстві.

«Демократія кожної розвиненої країни світу приділяє значну увагу правам тварин і захисту тварин від насильства, жорстокого поводження, каліцтва та навмисного винищення. Адже права людини цінуються і дотримуються лише у тому суспільстві, яке поважає права тварин.

Задоволення хворобливих пристрастей у спричиненні страждань та вбивстві тварин є кримінальним злочином у таких країнах, як Сполучені Штати Америки, Канада, Австралія, країнах Європейського Союзу», – йшлося у пояснювальній записці до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин)».

марш за права тварин Київ фото
Всеукраїнський марш за права тварин у Києві (фото unian.ua)

Що каже Закон?

Кримінальний кодекс містить 299 статтю – жорстоке поводження з тваринами. Стосується стаття домашніх, диких і сільськогосподарських тварини. Не важливо при цьому, чи мають тварини господаря, чи ні.

Закон передбачає, що жорстоке поводження може бути у двох формах: знущання над тваринами та цькування тварин одна на одну.

Знущання – це завдання тварині болю, страждань шляхом нанесення ударів, заподіяння ушкоджень, позбавлення їжі або води, впливу температури, хімічних речовин.

Цькування тварин одна на одну – це дії, спрямовані на те, щоб примусити битися, кусатися, іншим чином змагатися тваринам між собою.

Жорстоке поводження з тваринами, нацьковування їх одна на одну, поширення матеріалів із закликами до жорстокого поводження караються арештом від шести місяців до трьох років.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, караються обмеженням або позбавленням волі від трьох до п’яти років.

Дії, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, – караються позбавленням волі від п’яти до восьми років.

марш за права тварин фото
Всеукраїнський марш за права тварин у Києві (фото censor.net.ua)

Справам про знущання над тваринами не приділяють належної уваги

Тільки у 2018 році в Україні відкрили 184 провадження за статтею 299. На кінець року 141 з них закрили. Як зазначає юристка та співзасновниця ГО «Єдина планета» Катерина Сорока, більшість злочинів, пов’язаних із жорстоким поводженням з тваринами, не доводять до суду – справи закривають ще на етапі слідства. Із тих, які потрапляють до суду, дуже малий відсоток, коли винуватців карають позбавленням волі, а не просто штрафом.

«У 2017 році посилили санкцію статті 299 аж до 8 років у випадку, коли є обтяжуючі обставини. Але справа у тому, що правоохоронна і судова системи не змогли так швидко і адекватно відреагувати на зміни в законодавстві. На практиці деякі співробітники правоохоронних органів взагалі не знають, що є така стаття. Такі випадки трапляються рідко, але все-таки є. Навіть поліцейські, які приїжджають за викликом, не знають, що робити, як зафіксувати склад злочину. Буває багато проблем і з тим, щоб викликати слідчо-оперативну групу. Якщо оперативно-слідча група приїжджає, тут теж починаються дискусії, що робити і як відправляти на експертизу. Практика формується, але дуже повільно», – каже юристка.

Друга проблема – у судах. Вони досі формують практику покарань за цією статтею. Так, в Одесі (чоловік знущався над кошенятами у присутності сина) і на Полтавщині (чоловік відрізав коту 2/3 частини хвоста, один сім’яник та ліву вушну раковину) злочинцям дали максимальні терміни – 7 і 6 років відповідно. Формально це відбулося за жорстоке поводження з тваринами. Однак насправді їм накинули невідбуті частини покарання. В обох випадках засуджених вже притягали до відповідальності, але ті виходили достроково. Попавшись знову, їм накинули роки.

марш за права тварин у Києві
Всеукраїнський марш за права тварин у Києві (фото unian.ua)

«На Дніпропетровщині жінка відбулася умовним терміном за вбивство безпритульних собак. Вона вклала їх у мішок – била об бетонну стіну. Це все відбувалося на очах у малолітніх дітей. В іншому випадку вона просто розрубала лопатою собаку. Тут були усі необхідні кваліфікуючі обставини: особлива жорстокість, більше, ніж одна тварина, присутність малолітніх дітей. Тут мала бути призначена санкція за частиною третьою, і суддя так і зробила, однак знайшла пом’якшуючі обставини, аби звільнити обвинувачену від відбування покарання із випробувальним терміном – щире каяття і сприяння розкриттю. Насправді там було все однозначно – жінка не ховала вбитих собак і знаряддя вбивства. Не було там складного розкриття, але тим не менше суддя вважала за потрібне зарахувати це до пом’якшуючих обставин. Таким чином людина просто уникла покарання», – говорить Катерина Сорока.

За словами юристки, сама система слідчих органів сьогодні дуже перевантажена. Слідчі змушені обирати, якій справі приділити більше часу. І у такому випадку, звичайно, пріоритетними будуть справи, де постраждали люди, а не тварини.

«Із моїх спостережень, справам, де шкоду завдають тваринам, не надають належної уваги. Хоча є дослідження іноземних експертів, які говорять про те, що якби злочинців відстежували і карали на етапі, коли вони поводяться жорстоко з тваринами, то таким чином можна було б попередити злочини стосовно людини. Це все ланки одного процесу. Дуже великий відсоток маніяків і вбивць починали саме із жорстокого поводження із тваринами. Тому цьому складу злочину треба надавати більшої уваги і більше докладати зусиль до їхнього розкриття хоча б тому, що це певна система попередження», – каже юристка.

Вона додає: здебільшого у випадках, коли справу довели до суду, а винних вдалося притягти до відповідальності, активну роль відігравали зоозахисники, волонтери, активісти. Тобто контроль із боку суспільства дуже важливий.

Всеукраїнський марш за права тварин у Рівному (фото unian.ua)

Навчати поводитися із тваринами з дитинства

Сьогодні зоозахисники опікуються безпритульними тваринами, вакцинують їх та стерилізують, будують для них притулки та шукають нові домівки. Здебільшого все це наслідки безвідповідального ставлення власників, які безконтрольно розводять, а потім викидають тварин. Працюючи на випередження, волонтери вирішили формувати культуру гуманного ставлення до тварин у молоді. Над відповідною навчальною програмою для студентів наразі працює волонтерка The Lawrence Anthony Earth Organization Ukraine Анна Масяч.

The Lawrence Anthony Earth Organization Ukraine – єдина організація в Україні, яка вивозить тварин за межі країни, щоб їх врятувати. Нещодавно зоозахисники визволили чотирьох левів з приватного зоопарку в Самборі (Львівська область) та перевезли їх до Південної Африки.

«Ми забирали левів та ведмедів у Самборі і познайомилися з місцевими волонтерами. Ірина нам активно допомагала і якось запропонувала написати програму про гуманне ставлення до тварин, я погодилася. Вона працює у місцевому училищі, тож усі організаційні моменти взяла на себе. Більша частина програми – готова. Уже і з інших міст телефонують, цікавляться нею. А я не проти, якщо ще хто забажає долучитися і допомогти мені. Я залюбки скину все, що напрацювала. За бажанням можна підготувати щось подібне і для молодшої аудиторії – просто спростити матеріал», – каже волонтерка.

Анна розраховує почати викладати курс із вересня. Він розрахований на десять тем. Вони досить різнопланові, починаючи від правил поведінки із собакою, чіпування та реєстрації тварин і закінчуючи комерційним використанням тварин (цирки, притравочні станції) та Червоною книгою України. Багато історій буде із діяльності організації та тих, з ким перетиналася волонтерка.

«Я з дитинства люблю тварин. До мене завжди хтось іде, кішка чи собака лащаться. Леви теж давалися до рук, але з ними треба було бути дуже-дуже обережною. Ти бачиш їхні характери, вони всі дуже різні, вони по-різному взаємодіють між собою і на кожну людину реагують по-своєму. У голові не вкладається, як деякі люди можуть їм шкодити. Хочу змінити ставлення молоді до довкілля, хочу навчити поважати тварин і гуманно ставитися до них», – каже волонтерка.

В Ужгороді на марш за права тварин приїхав песик на візку (фото day.kyiv.ua)