Маленьке Черкаго. Чому Черкаси – небезпечне місто і як камери на вулицях могли б це змінити 

Система відеонагляду у Черкасах досі не працює. Бо у депутатів є інші пріоритети

У 2018 році Черкаси назвали найбільш кримінальним містом України. Таку позицію висловив тодішній перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін. До цього висновку він дійшов після розмови з головним поліцейським області. Мовляв, причина криміногенної ситуації у місті – це те, що у нас досі не працює система «Безпечне місто». Відтоді минуло більше року, а Черкаси безпечнішими так і не стали. Чому, з’ясовувало Громадське: Черкаси.

4 травня 2019-го побили місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації у надзвичайно важкому стані. Його прооперували, але чоловік впав у кому. Із неї Комаров так і не вийшов.

16 серпня на перехресті вулиць Чайковського-Чорновола жорстоко побили Сергія Пацьору на очах у вагітної дружини. Через отримані травми чоловік помер у лікарні. У вересні дружина вбитого повідомляла, що двоє з п’яти нападників досі перебувають на свободі.

17 вересня в одному зі спальних районів Черкас впритул розстріляли керівника місцевої ІТ-компанії Андрія Заканича. Одна з версій слідства – професійна діяльність убитого.

За перше півріччя 2019-го поліція зареєструвала у Черкасах 2470 злочинів. З них розкрили 465. Це 18,8 відсотка. Загалом же розкриття злочинів у місті у період із 2016 по 2018 роки коливається у межах 30 відсотків. Тобто у Черкасах розкривають менше третини злочинів. Про це у відповідь на наш інформаційний запит повідомляють у Головному управлінні Національної поліції в області.

У поліції додають: якщо встановити вуличні камери, це поліпшить криміногенну ситуацію. Поліція матиме контроль над ключовими об’єктами міста та оперативно реагуватиме на зміну оперативної обстановки. Система відеонагладу також значно допоможе розкривати злочини «по гарячих слідах».

Камери вже підвищили ефективність роботи поліції в Одеській, Харківській, Кіровоградській, Чернігівській областях. Там рівень розкриття кримінальних правопорушень та їхнього попередження зріс удвічі.

Фото reporter.kr.ua

Що робить міська влада в Черкасах для забезпечення правопорядку?

На період 2016-2020 років у Черкасах діє Програма забезпечення правопорядку. Вона покликана запобігати вчиненню злочинів і створювати умови для їхньої профілактики. Іншими словами, міська влада спільно з поліцією має працювати на випередження.

Автори Програми усвідомлюють важливість вуличних камер. Вони зсилаються на світовий досвід. Мовляв в Європі та Америці практично всі порівняно великі міста обладнані вуличними камерами. Їх використовують правоохоронні органи для підтримки порядку, аналізу і розкриття злочинів.

За розрахунками авторів Програми, в місті необхідно встановити близько тисячі камер відеоспостереження. І це не лише камери, придбані містом, але й за рахунок підприємств, торговельних мереж, банків та інших установ міста.

Фото mit-net.com.ua

Скільки камер встановили у Черкасах?

Закуповувати камери для відеоспостереження на вулицях міста почали ще у 2012 році. Того року встановили п’ять камер. Наступного – десять. Це за каденції попередньої влади. Відтоді місто не встановило жодної камери.

У  кінці 2016 року Черкаси придбали ще 25 камер відеоспостереження на загальну суму понад 570 тисяч гривень. І їх досі не підключили. Лише виготовили проектно-кошторисну документацію на встановлення цих камер.

«Востаннє камери закуповували у 2016 році. Їх потрібно було під’єднати до електромереж. Однак коштів на їхній монтаж не виділили. Не все залежить від нас. Ми подавали бюджетні пропозиції, і фактично фінансування кілька разів виділялось, але це було наприкінці року, коли неможливо виконати роботи – потрібний необхідний температурний режим», – говорить начальник відділу підтримки громадянського суспільства Черкаської міської ради Олексій Дубовий.

У 2019 році місто виділило 1,6 мільйона гривень. Їх заклали на придбання нових камер спостереження і приєднання до електромережі й Інтернету тих, що купили в 2016 році. Проте кошти так і не освоїли.

«За реалізацію Програми забезпечення правопорядку відповідав департамент організаційного забезпечення. Наразі його ліквідують. Відтак майно департаменту та його програми передають іншим структурним підрозділам. Саму Програму передали на управління інформаційної політики, але кошти на її забезпечення в іншого розпорядника – департамента житлово-комунальному комплексу. Що буде далі, не готовий сказати», – говорить Олексій Дубовий.

Фото texty.org.ua

Скільки коштує безпека черкащан?

Система «Безпечне місто», про яку говорив Аброськін, у місті не працює. Для неї потрібні моніторингові центри, центр обробки даних. Олексій Дубовий каже, у програмі забезпечення правопорядку таке поняття взагалі відсутнє. Тому або ж потрібно вносити зміни до вже існуючої програми або писати нову.

«Програма забезпечення правопорядку не передбачала створення моніторингового центру. Уже зараз дійшли до цієї думки. Його можуть розмістити у приміщенні колишньої тютюнової фабрики. Моніторинговий центр – це не лише можливість випереджати злочини та оперативно реагувати на них. Його можна буде використовувати для реагування на дії комунальних служб: зимове прибирання доріг, курсування громадського транспорту та інше», – говорить чиновник.

У скільки така система обійдеться місту, ніхто не рахував. Щоправда у міськраді проводили відкриті зустрічі із представниками компаній, які надають такі послуги. Зокрема компанія Kobi, яка вже встановила системи «Безпечне місто» у Рівному, Чернігові, Енергодарі, Ужгороді, Івано-Франківську, приблизно оцінювала встановлення обладнання для Черкас у 4,7 мільйона гривень.

Представник компанії розповів, що їхнє обладнання є багатофункціональним: дозволяє визначати автомобільні номери вдень та вночі, фіксувати і розпізнавати обличчя людей. До того ж, реагує на звуки: вистрілу, вибуху, розбитого скла. Це стає у нагоді як правоохоронним органам, так і комунальним структурам.

Ще одна фірма, яка розробляла систему для Києва, Одеси, Дніпра, Львова, Хмельницького та Кропивницького, оцінювала свої послуги для нашого міста у близько 3-3,5 мільйона гривень.

Фото poltava.to

Як іншим містам дається безпека?

Історія «Безпечного міста» у сусідній Полтаві почалася ще у 2016 році. У 2018-му система запрацювала.

«У місті зараз постійно працює 316 камер. Вони дають можливість відслідковувати і автомобілі по номерних знаках, і розпізнавати обличчя людей. Правоохоронці вийшли до нас з ініціативою, що треба виділити гроші на додаткові камери, щоб закрити «темні плями». Вони дуже задоволені, бо злочини розкривають. Із останніх резонансних подій – стріляли в охоронця, чоловік втік із колонії», – розповідає заступник міського голови Полтави з питань ЖКГ Олексій Чепурко.

Систему використовують як правоохоронці, так і комунальники. Завдяки камерам комунальні служби контролюють освітлення вулиць та світлофорні об’єкти, курсування громадського транспорту та прибирання вулиць. Систему також використовує відділ оперативного реагування «1580» (у нас це «1505»).

«Для запровадження цієї системи у нас не було політичної волі. Торік у серпні депутати міської ради висловили недовіру міському голові і зняли його з посади. Після цього процес зрушив із мертвої точки. Це суто наш досвід, і ми нікого не закликаємо так робити. Зараз у нас є розуміння, що це ефективно і це потрібно. Я більш ніж переконаний, що депутати підтримають придбання нових камер, бо це впливає на рівень розкриття злочинів», – додає Олексій Чепурко.

«Безпечне місто» у Полтаві (фото poltava.to)

Післямова від редакції

Про криміногенну ситуацію у Черкасах місцеві чиновники і депутати знають. Причому, дехто відчув це на собі. Як от Іван Сухарьков чи Ярослав Нищик, яким підпалювали автомобілі. Або ж покійний депутат Михайло Бінусов, якого два роки тому вбили, а злочин досі не розкрили. На те, щоб реалізувати проект «Безпечне місто», бракує лише політичної волі керівників міста. Адже знайти кілька десятків мільйонів у кількасотмільйонному бюджеті неважко. Але ж камерами не купиш недалекоглядний електорат й селфі на їхньому фоні не зробиш. Інша справа – плитку покласти й літак пофарбувати.