«Подарунок» до 8 березня: черкаські депутати не підтримали рівність прав жінок і чоловіків

Бо захищали «сімейні цінності»

5 березня на сесії обласної ради депутати від ВО «Свобода» виступили проти затвердження програми про рівність прав чоловіків і жінок. Її не ухвалили, бо націоналісти вважають, що це «пропаганда нетрадиційних антиродинних цінностей». Експерти ж кажуть: повернення жінки на кухню – це ще один із напрямків гібридної війни, яку веде проти нас Росія. Сьогодні гендерна рівність – це насамперед показник вияву демократії та розвитку суспільства. 

Завдяки фракції «Свободи» в Черкаській облраді не пройшла гендерна програма. Із таким переможним заголовком вийшла публікація на офіційному порталі партії. Політична сила тішиться, що саме завдяки «чіткому» роз’ясненню свободівок більшість депутатів не підтримали гендерну програму про рівність прав чоловіків і жінок, бо «ці збочення несуть серйозну загрозу традиційній українській родині».

Що ж мала дати Програма?

Програма мала сприяти рівності прав та можливостей жінок і чоловіків. Зокрема, розширити доступ жінок і чоловіків до товарів і послуг, збільшити частку жінок серед народних депутатів України, депутатів обласних і місцевих рад, зменшити розрив в оплаті праці жінок і чоловіків, створити комплексну систему реагування на випадки дискримінації за ознакою статі і запобігти їй.

Програма враховувала міжнародні інструменти ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, рекомендації міжнародних моніторингових інституцій у сфері прав людини, а також положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зрештою вона мала бути підґрунтям для реалізації Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)

Що кажуть українці?

І чоловіки, і жінки в Україні прагнуть бачити зміни в традиційних ролях чоловіків та жінок.

77% українців стверджують, що рівність між чоловіками та жінками важлива для них. 71% респондентів вважають, що чоловіки та жінки мають бути рівною мірою залучені до сімейного життя, і лише 40% погоджуються, що поточна ситуація є такою.

Дві третини українців бачать, що наразі в політичному житті країни домінують чоловіки, але лише 36% вважають, що так має бути.

Чоловіки, так само, як і жінки, занепокоєні питанням сексуальних домагань на робочому місці. 13% респондентів, що відповідає 4,5 мільйона дорослих українців, зазначили, що вони знають когось, хто став жертвою сексуальних домагань.

Чверть населення (8,7 мільйона українців) знає особисто когось, хто став жертвою домашнього насильства (частина людей може знати одну й ту саму жертву, тому не йдеться про 8,7 мільйона жертв).

Це результати першого національного опитування щодо рівності чоловіків та жінок. Його виконав Національний демократичний інститутом (НДІ) в Україні на замовлення Офісу Віце-прем’єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)

Які ж аргументи були у «свободівок»?

«Нас хочуть переконати, що існує якась нерівність в правах чоловіків і жінок. Але поглянемо навколо. У нас є і чоловіки, і жінки керівниками департаментів, у нас в минулому скликанні головою облради була жінка. І чоловіки, і жінки керують обласними комунальними підприємствами, працюють в апараті ради. Чоловіки і жінки є головами комісій, депутатами. То виходить, що є таки однакові права?», – сказала на сесії «свободівка» Оксана Ковбоша.

Підтримала виступ Оксани Ковбоши її колега Ірина Борисенко.

«Це хочуть нав’язати нам. Ці збочення несуть серйозну загрозу традиційній українській родині. Я хочу нагадати, що Черкаська обласна рада нещодавно виступила на підтримку традиційних сімейних цінностей. Так само і багато інших місцевих рад на Черкащині. Як ваша колега, і як жінка та мати, я прошу вас бути послідовними у своїх рішеннях і не підтримувати цієї програми», – наголосила свободівка.

Про які саме збочення йшла мова, депутатка не уточнила.

У таких виступах, кажуть експертки, немає логіки. Ба більше, ми повертаємося у середньовіччя.

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)

Гендерна рівність не суперечить сімейним цінностям. Це маніпуляція

Документи «на захист сімейних цінностей» свідчить про нерозуміння та маніпуляцію довкола теми гендерної рівності. Про це заявила Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Попри досягнутий прогрес у питаннях рівності чоловіків та жінок, ми спостерігаємо і певний скепсис у деяких високопосадовців у регіонах, які, як вогню, бояться слова «гендер». З упевненістю заявляю: гендерна рівність не суперечить традиційним сімейним цінностям, навпаки – укріплює їх та є індикатором зрілості суспільства, показником демократії у житті країни», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, активна участь жінок у суспільному, професійному та політичному житті сприяє зміцненню інституту сім’ї та й держави загалом. «Мій особистий приклад тому доказ – я мама двох діток, дружина, і це не заважає мені бути активною ще й на посаді Віце-прем’єрки», – додала вона.

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)

 «Вони захищають руський мір»

Координаторка Громадської ради з гендерних питань при міжфракційному депутатському об’єднанні Рівні можливості у ВРУ Лариса Кобелянська:

Якщо говорити про виступ черкаських депутаток, які доклали зусиль до того, щоб заблокувати прийняття обласної програми забезпечення рівності жінок і чоловіків, прикриваючись захистом сімейних цінностей, то я скажу, що такі процеси відбуваються по всій Україні. Їх можна вважати одним із фронтів гібридної війни.

Цю тему обрали не випадково. Тому що ніщо так не зворушує людину, як апеляції до її сімейних цінностей. Вони зрозумілі кожній людині, бо кожен – це чиясь дитина, мама, тато, бабуся. Це нам усім близьке. Як правило, люди таке приймають навіть, коли не згодні, тому що нібито незручно виступати у протиборство із тим, що стосується такого «святого» для людини.

Вони посилаються на те, що це ніби то збігається з національними інтересами. Тоді дуже важко апелювати проти, але насправді про які цінності ми говоримо? Якщо це цінності взаємоповаги, якщо сім’я будується на принципі добровільності, взаємовідповідальності, то суперечити цьому не може жодна теорія гендерних відносин, бо саме на цьому вона ґрунтується. А саме: на партнерських відносинах, на доступності кожного із членів сім’ї прийняти рішення.

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)

Але коли мається на увазі якась ефемерна неіснуюча ідеалізована родина «тато-мама-я», то тоді виникає питання: а що нам робити із тими реальними сім’ями, які є в Україні? Де тато, наприклад, вбитий на фронті, де мама і бабуся виховують одного, двох чи трьох дітей, бо кожне третє подружжя у розлученні. Що говорити про сім’ї, які всиновлюють дітей, про жінок, які самі вирішують народити  дитину без чоловіка. Транслювати на все суспільство гомофобські ідеологеми – це просто середньовіччя.

Таці цінності вони побачили через руськомірську брошурку, яку їм закидають як агітку. Для мене, наприклад, це дуже загрозливо, що націоналістичні рухи в Україні починають говорити голосом російської пропаганди, їхніми аргументами з їхньою настирністю і всепроникністю.

Вони захищають «руський мір», тому що поширюють його сімейні цінності. Вони закріпачують жінку домашнім господарством, зобов’язанням народжувати дітей, незважаючи на те, чи можеш ти їм дати освіту та інші можливості для розвитку, а тільки через те, що біологічно це можеш. Це ідеологія руського міра. А раніше це була фашистська ідеологія. Там жінка була знаряддям, інкубатором для народження нових дітей.

Вони кажуть, що все добре із правами жінок. Але насправді це не так. ООН щороку виводить індекс гендерного розриву. У 2018 році Україна посідала 65-те місце зі 149 країн. Але за рівнем представництва жінок у владі ми займаємо 121 позицію. Хіба це не сором?!

Ілюстраторка Женя Олійник для онлайн-видання «Повага» створила серію малюнків, які пояснюють, як «працює» сексизм (гендерна дискримінація)