Черкаська різанина бензопилою. Як під виглядом «омолодження» знищують дерева

Звідки на вулицях міста сотні скалічених дерев?

Стрижка під нуль. Із приходом весни комунальники беруться за пили. Під їхніми руками дерева «лисіють» і перетворюються на обрубки. У владних кабінетах це називають омолодженням та продовженням віку зелених насаджень. Чи так це насправді, з’ясовувало Громадське.

Час від часу у мережі можна побачити ось такі публікації. Черкащани скаржаться на те, що дерева калічать, а не омолоджують.

Черкащанка Альона Цимбал навіть зареєструвала петицію. В ній вона вимагає припинити масове варварське знищення зелених насаджень у місті. Її петиція набрала необхідні 250 голосів для подальшого розгляду депутатами.

«Документ, що регулює обрізку дерев, – це Наказ «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України». Він передбачає винятково такі види обрізання як формальне, санітарне та омолоджувальне. Жодна стаття Наказу не передбачає обрізування всіх гілок, при якому залишається лише стовбур, як це відбувається в Черкасах при кожному акті «омолодження», – йдеться у тексті петиції.

Авторка звернення також вказує, що подібне поводження із деревами призводить до «катастрофічного підвищення температури довкілля влітку й відсутності затінення на вулицях». Голі стовбури дерев не можуть поглинати викиди вуглекислого газу та пилу, як це робить листя. А обрізані до стовбура дерева гинуть протягом 5-10 років.

Через це вона просить міськраду:

  1. Взяти під контроль обрізання дерев у Черкасах.
  2. Заборонити виконувати такі роботи підрядникам, що мають безпосередню вигоду від кількості спиляного (фірми, що торгують деревиною тощо).
  3. Запровадити програму відновлення знищених насаджень та активного озеленення міста.

Обрізка дерев коштує щороку більше двох мільйонів гривень

«На території міста обрізку дерев проводять відповідно до Правил утримання зелених насаджень. Там, де ріжуть дерева на прибудинковій території чи на території, прилеглій до підприємств, ми за це не відповідаємо. Місто проводить роботи ідеально. До прикладу, бульвар Шевченка місто обрізало три роки тому. То там нічого не сохне. Інша справа у випадках, де працюють електрики. Вони «крамсають» дерева і кидають гілля. Ось на днях вони проводили обрізку по Благовісній з боку Чигиринської, то там жах», – каже начальник відділу екології департаменту житлово-комунального комплексу Володимир Гусаченко.

За інформацією департаменту житлово-комунального комплексу міськради, торік на обрізку дерев витратили майже 2,3 мільйона гривень. Сюди входить омолоджувальна обрізка, видалення самостійних дерев та чагарників, обрізка дерев на перехрестях та вздовж повітряних ліній.

Натомість у місті посадили більше тисячі дерев листяних порід на загальну суму майже мільйон гривень.

Цьогоріч на надання послуг із обрізки зелених насаджень передбачено вже майже 2,5 мільйона. У Черкасах заплановано висадити 1100 дерев.

У 2018-му аварійні дерева, на знесення яких є дозвіл, мають маркувати спеціальними позначками. Таку пропозицію на засіданні виконавчого комітету озвучила Діана Тяско.

«Дуже часто від жителів надходить інформація про те, що біля того чи іншого будинку нібито незаконно зрізають дерева,  Утім, не в усіх випадках ця інформація підтверджується. Потрібно, щоб люди були проінформовані й ми могли контролювати це. За кордоном кожне дерево має паспорт», – зазначила членкиня виконкому.

За словами Володимира Гусаченка, дерева, які зноситимуть, позначатимуть спеціальними пластиковими бірками, щоб ніхто інший не міг їх повторити. Він наголошує: у того, хто зрізає аварійне дерево, має бути спеціальний ордер на видалення.

«Складається враження, що в Черкасах дерева ріжуть усі, хто захоче»

Поки у міськраді хваляться бездоганною роботою, ми запитали в експерта, що буде з деревами у парку Перемоги, про які ми згадували на початку матеріалу. За його словами, така обрізка таки зашкодить деревам.

«Дерева швидше за все відростуть. Це краще, ніж коли їх зрізають до стовбура, але загалом – занадто глибока обрізка. Після такої операції через кілька років там точно будуть гриби і тріщини. Загалом це суттєво зменшить загальну тривалість життя дерев», – каже завідувач кафедри екології та агробіології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Олександр Спрягайло.

Наслідки невмілого обрізання дерев (фото Олександра Спрягайла)

Він наголошує: під час роботи з деревами люди часто забувають, що це живі організми, які мають свої біоритми, вік, стан.

«Уявіть, що вас розбудили посеред ночі і вимагають розв’язати складну математичну задачу або ситуацію, якби вас із грипом і температурою 40 виганяють пробігти крос. Кожен вид по-різному реагує на обрізку: одні (яблуня звичайна, тополя чорна, туя західна) швидко відновлюються молодим приростом, інші ж – (сосна звичайна, катальпа чудова, ялиця біла) взагалі не терплять цієї операції і можуть загинути. Крім того, має значення час обрізки: обрізані навесні берези чи клени дуже слабнуть, стікаючи соком, тоді як майже всі плодові (груша, абрикос, персик) добре себе почувають і активно галузяться. Під час таких операцій обов’язково зважають на вік: молоді рослини зазвичай краще і легше відновлюються після обрізки, ніж старі, – пояснює еколог.

У будь-якому разі потрібно знати мету обрізки. Вона буває формувальною (надання певної форми молодим деревам і кущам), санітарною (видалення сухих, ушкоджених чи хворих частин) та омолоджувальною (повернення рослині привабливого стану та стимуляція росту молодих пагонів). Омолодженням часто називають зрізання стовбура дорослої рослини «на пеньок», хоча насправді цей тип обрізки треба проводити поетапно, у 2-3, іноді до 5 років, поступово вирізаючи старі гілки та формуючи новий приріст.

На цьому фото дерева обрізані неправильно: асиметрично й непропорційно (фото Олександра Спрягайла)

«Шкода, але складається враження, що в Черкасах дерева ріжуть усі, хто захоче, часто без дотримання будь-яких правил щодо термінів, типу й глибини обрізки. На вулицях можна побачити сотні скалічених дерев, спотворених невмілою рукою. Вони або однобокі (зрізається частина крони під електродротами, а інша залишається), або у жахливому санітарному стані (зі слідами багаторічних хаотичних обрізок). Нерідко трапляються дерева зі слідами глибокої обрізки, коли залишається лише високий пеньок, з якого у кращому випадку «вистрілюють» кущі пагонів, а в гіршому – рослина засихає у перший же рік. Тих, хто спочатку вижили, з часом вражають грибкові захворювання і найчастіше вони гинуть», – каже Олександр Спрягайло.

Що робити, якщо ви бачите людей із пилами?

Якщо ви вболіваєте за здоров’я дерев і бачите на вулиці людей із пилами, варто підійти до працівників і перевірити, чи є в них документи, що дозволяють робити обрізку.

«Не зайвим (за наявності дозволів чи без них) буде зателефонувати до міського відділу ЖКК та обласної екологічної інспекції і зробити запит про санкціонованість таких робіт. Завжди добре зробити фотофіксацію місця проведення робіт та техніки, яка задіяна при цьому. Громадський контроль за будь-якими роботами якщо і не гарантує абсолютної правильності обрізки, то може суттєво зменшити ризик неправомірних дій», – додає Олександр Спрягайло.