Черкащину поділили на 67 громад. Що буде далі

5 ТЕЗ
ПОЯСНЮЄМО НА ПАЛЬЦЯХ

Розказуємо, звідки взялися ці громади і які зміни на них чекають

ВІВТОРОК, 25 лютого 2020
Дооб'єднали. 21 лютого Черкаська обласна адміністрація надіслала до Кабміну пропозиції змінити перспективний план формування територій. Відповідно до нього на Черкащині має бути 67 громад. Що це значить і чого чекати далі, пояснює заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Роман Карманнік.
Реформа децентралізації триває із 2015 року. Найактивніше громади на Черкащині об'єднувалися у 2017 та 2018 роках. Згодом цей процес уповільнився. Були й такі села, що сподівалися: нова влада не завершуватиме розпочате попереднім Урядом. До кінця 2019-го в області було 57 громад. Вони покрили 40 відсотків території області.

Останні три місяці чиновники ОДА разом із місцевим населенням напрацьовували оновлений перспективний план. Він покрив громадами всю територію області. Зміни зачепили навіть давно об'єднані громади. До них приєднали менші села чи інші громади.

На цьому етапі провели сотні зустрічей із жителями, місцевими керівниками, депутатами, бізнесом. В ОДА кажуть, до останнього моменту шукали компромісні варіанти, і в остаточному варіанті плану більшість думок врахували. Проте всім догодити – нереально.

Основний економічний критерій, від якого відштовхувалися, – щоб громади були спроможними. Але й фактор справедливості і думки людей також брали до уваги.
Звідки взялися 67 громад?

1
Це та громада, яка не просто здатна себе утримувати: протрималися цей рік та й добре. Це така громада, яка з кожним роком підвищує якість послуг, які надає. Ресурсу має бути достатньо не тільки на те, щоб відкрити ЦНАП чи центр безпеки, а ще для того, щоб такі об'єкти утримувати.

За словами Романа Карманніка, у нашій області є унікальні випадки, коли вже об'єднані громади між собою домовилися, аби об'єднатися. Вони самі прийшли до того, що треба укрупнюватися, щоб підвищити свою спроможність. Так, до прикладу, зробили Литвинець і Бобриця на Канівщині.


То що таке «спроможна громада»?
2
За словами Романа Карманніка, саме стосовно закриття шкіл було чи не найбільше маніпуляцій. Люди виступали проти об'єднання, бо були переконані, що їхню школу закриють. Однак про ліквідацію мова не йде. Жодна школа в ОТГ не закрилася у 2015-2019 роках.

Можна утримувати і кілька шкіл. Це питання вирішує сама громада. Вона має визначитися, чи хоче витрачати свої гроші на утримання школи. Чи краще її оптимізувати, аби діти отримали якіснішу освіту. Саме про підвищення якості послуг ідеться. Але цього не буде, якщо у школі 20 учнів і 10 учителів, які викладають по кілька предметів.
Укрупнюємося – значить школи закриють?
3
Опорні школи, центри безпеки, поліцейські станції, амбулаторії, ЦНАПи – це все реально зробити в ОТГ. Але ідеальної формули успішності ОТГ немає. У кожної є своя стратегія і бачення розвитку. На Черкащині є громади, які вже видають закордонні паспорти, створюють інноваційні школи, планують будувати індустріальні парки.

Так, площа ОТГ та кількість населення відіграє свою роль. Але ще потрібно враховувати і якість управлінців, тобто людський фактор. Якщо голова громади і команда не буде розуміти, куди рухатися, то ні доріг, ні шкіл не буде.
То як же стати тією успішною громадою, де і школи є, і лікарні?
4
Що буде далі?
5
Далі Кабмін розгляне пропозицію, яку надіслала ОДА, та дасть свою оцінку. Чергові місцеві вибори восени 2020-ого планують провести вже на новій територіальній основі. Тобто до цього часу вся територія України має бути покрита спроможними громадами.

Потім формуватимуть райони, межі яких проходитимуть по межах ОТГ. З цього приводу в ОДА планують організувати широку дискусію. Але вже відомо, що у результаті реформи швидше за все на Черкащині буде чотири райони замість нинішніх двадцяти. Це Уманський, Звенигородський, Черкаський і Золотоніський. Їхніми центрами відповідно стають Умань, Звенигородка, Черкаси і Золотоноша.