Бразильська мрія про йогу

Це історія про труднощі, перепони та кропітку роботу над тілом та своїм «Я»

Черкащанка Марія Тихомирова понад 2 роки вивчала йогу в Україні. Та на одному із фестивалів зустріла вчительку з Бразилії. Після цього у дівчини з’явилась мрія – побувати в Бразилії і вивчити хатха-йогу. 

Уперше Марія Тихомирова познайомилася з йогою, коли відвідала острів Сахалін, в Росії. Там у дівчини живе двоюрідна сестра, вона викладає йогу. Марію наскільки захопила йога, що коли вона повернулася до України, почала відвідувати різні фестивалі. На одному із них дівчина познайомилась із людьми, які живуть йогою та ведуть здоровий спосіб життя. Так вона почала щорічно їздити на «Vedalife». Це міжнародний фестиваль йогів, який відбувається в Україні, Росії, в країнах Європи та Америки. На ньому вона зустріла Рахіні Шакті – вчительку йоги з Бразилії. І з першого заняття дівчина зрозуміла, що готова «йти далі» та навчатись у бразилійки.

Дівчина не припинила практикувати йогу і вже наступного року була однією з волонтерів «Vedalife». Коли Рахіні Шакті приїхала вдруге, її попросили бути особистою перекладачкою та асистенткою. Під час цього фестивалю йогиня Рахіні Шакті запросила дівчину до Бразилії.

«Рахіні Шакті побачила, що за ці роки я виросла у йозі. І на фестивалі сказала: «Приїжджай до мене в Бразилію, я хочу тебе вчити», – каже Марія.

І тут настав час випробування для мрії Марії Тихонової. Потрібні були кошти на квиток. Вона заробляла танцями, але цих грошей було мало.

«Я вирішила робити те, що багато хто боїться, – просити. Багатьом не дозволяють людські якості, це дуже б’є по гордості, его. І я подумала: «Це ж мрія! Яка може бути гордість чи его?», – пригадує Марія.

Дівчина телефонувала всім друзям, родичам, хто міг би трішки допомогти: 10-50 доларів. Вона створила сторінку на сайті, де описують мрію і суму, яка потрібна для її здійснення. Одного дня приїхала її подруга із закордону і сказала: «О, чому ти тут сидиш? Чому ще не у Бразилії? Потрібно тобі квиток, то купити». І я купила.

«Я повірила, що в мене є квиток, і я дійсно лечу в Бразилію тільки тоді, коли була вже в літаку. Так, це все тепер реально, я реально відлітаю до Бразилії», – проговорювала собі Марія.

«Я жила у храмі між джунглів і гір»

Марія жила в маленькому місті Кампус-ду-Журдан, 1600 м над рівнем моря. Це штат Сан-Паулу в Бразилії. «Я жила в храмі між джунглів і гір».

День у Марії починався о 4-ій ранку. Вона збирала квіти, щоб прикрасити храм до молитви. Потім до 10-ї години у них була медитація і хатха-йога. Після всі мали особистий час. Проте Маша йшла до річки і продовжувала практикувати йогу сама, бо часто проводила уроки для інших у храмі і не мала часу на власну практику.

«Коли викладаєш, то не маєш часу практикуватись одночасно. Я слідкувала і допомагала, щоб правильно виконували асани. Тому після навчання і медитації, я швидко їла і бігла до річки, щоб більше часу провести наодинці», – розповідає Марія.

По приїзду в Бразилію Маша дала «обіцянку слухняності». Це означає вивчати філософію релігії, бороти «демонів», що живуть у голові. Для цього потрібен учитель, який зможе провести крізь душевні хащі  – протиріччя, лінь та злі думки.

«Коли ти зустрічаєш учителя, все, що тобі потрібно зробити, – це віддатися. Тому що наш розум може завести в дуже страшні місця. І добре, коли є поводир, – людина, яка бере за руку і тягне. Я попросила її (Рахіні Шакті): «Протягніть мене через ці хащі, я за вами піду!»

Маша розповідає, що вивчати йогу в горах було нелегко. Вона прокидалася щодня дуже рано, працювала без вихідних.

«Найважче було, коли учителька Рахіні Шакті хотіла, щоб я щось зробила, а я хотіла піти на фестиваль чи відпочити. Або взагалі не хотіла робити те, що мені говорили», – каже Марія.

Йога дає не лише духовну і фізичну підготовку, а ще вчить любити і цінувати все довкола. Маша пояснює, що в кожній рослині, камені, дереві є душа. Тому йога вчить людину бути “екофрендлі”.

«В одній зі сходинок йоги – Яма, є таке поняття – Ахімса. Це означає «ні – насильству».  До цього можна бути причетним, наприклад, через вегетаріанство. Я не вживаю м’яса і продуктів тваринного походження. Душа є в будь-чому: травинці, в дереві. Після цього починаєш дбайливо ставитися до всього довкола», – переконана Марія.

На цьому пригоди дівчини не завершуються. Після повернення до України, Марія поставила перед собою нову ціль – полетіти вчитися до Індії.

«У мене є ціль – поїхати в Індію на тримісячне навчання. Я хочу вивчити анатомію, біологію людини, щоб точно знати, як ставити кістки, м’язи, суглоби, щоб глибше поринути в техніку йоги».