Боротьба із ботами чи небажання працювати: у Черкасах депутати змінили порядок розгляду петицій

Тепер містянам потрібно буде зібрати не 250, а 500 підписів

12 грудня Черкаська міська рада внесла зміни до Порядку розгляду електронних петицій. Тепер, щоб достукатися до владців, містянам потрібно буде зібрати протягом місяця не 250, а 500 підписів. Такі зміни ініціював секретар міськради Олександр Радуцький.

Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до Черкаської міської ради, що здійснюється через офіційний веб-сайт. Петиція повинна стосуватися питань місцевого значення, що належать до компетенції територіальної громади та органів місцевого самоврядування Черкас.

Якщо звернення набрало необхідну кількість голосів, її розглядає профільна комісія і виносить відповідний проект рішення на сесію ради. Відповідно до законодавства, вимоги до кількості підписів визначаються статутом територіальної громади. Від самого початку черкасцям було достатньо зібрати 250 голосів, проте цей поріг місцеві обранці підняли удвічі.

Як ідеться у пояснювальній записці до проекту рішення, зміни вносять з метою запровадження механізму авторизації осіб, що підтримують електронні петиції, унеможливлення їх багаторазової підтримки однією особою з допомогою соціальних мереж, електронних скриньок.

Підняття бар’єру ніяк не пов’язано з ботами, впевнений активіст Артур Чемерис.

«Боти –  це головна проблема інструменту петицій, але вона просто усуваєтся за допомогою BankID. Але це жодним чином не пов’язано із підняттям бар’єру для розгляду. Тут ми знову бачимо маніпуляції від ініціаторів цього проекту. У зручних для себе питаннях Олександр Радуцький неодноразово апелював до позитивних результатів голосування за ту чи ту петицію. Звичайно, проектів рішень, ініційованих саме петиціями, стає все більше і міська рада, що працює в не дуже продуктивному режимі, не встигає їх усі розглядати. Але це все ж питання ефективності роботи депутатів, що є однією з компетенцій саме секретаря міської ради. Як бачимо, чиновники збільшують кількість голосів, в той же час залишаючи без змін термін їхнього збору, що зайвий раз підтверджує свідоме чи несвідоме бажання ускладнити участь громадськості у формуванні депутатської «повістки дня», – каже він.

Був проти підвищення порогу для голосування і сам ініціатор створення механізму електронних звернень депутат міськради Микола Фомич.

«Черкаська міська рада цього скликання не так багато напродукувала рішень, які позитивно сприймаються громадянським суспільством і рішення про електронні петиції було одним з таких. Воно будувало діалог між владою і громадою. Сьогодні цей діалог зруйновано. Вимагаю накладання вето», – написав депутат на своїй сторінці у Facebook.

Зрештою, місцеві обранці підтримали пропозицію використовувати технологію BankID в процесі підтримки електронних петицій, аби ідентифікувати особу за рахунок її банківських даних, проте новий бар’єр у 500 голосів залишили. До слова, таку кількість голосів мають збирати у містах, де жителів більше, ніж півмільйона.

Нижня межа щодо кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції (ЗУ «Про звернення громадян»):

1) до 1 тисячі жителів – не менше ніж 50 підписів;

2) від 1 тисячі до 5 тисяч жителів – не менше ніж 75 підписів;

3) від 5 тисяч до 50 тисяч жителів – не менше ніж 100 підписів;

4) від 100 тисяч до 500 тисяч жителів – не менше ніж 250 підписів;

5) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів – не менше ніж 500 підписів;

6) понад 1 мільйон жителів – не менше ніж 1000 підписів.

Які звернення реєструють черкасці?

Зареєструвати петицію на сайті Черкаської міськради стало можливим торік у вересні. Зараз на сайті оприлюднено 251 звернення, з них на розгляді – 28, на 205 міська рада вже відповіла, ще 18 поки збирають підписи.

Найбільше містян хвилює житлово-комунальна сфера. Тут є і петиції стосовно нанесення дорожньої розмітки, встановлення світлофору чи посилення освітлення вулиць. Також черкасці звертаються із проханням провести комплексну перевірку якості утеплення садочків та шкіл, замінити каналізаційні люки та прибрати рекламні конструкції перед зупинками.

Сьогодні там з’явилося і звернення щодо повернення до попереднього порогу – 250 голосів. Петицію зареєстрував Юрій Тютюнник.

«Просимо залишити без змін мінімальний поріг для проходження петиції в кількості 250 голосів щонайменше на два роки, оскільки система електронних петицій наразі має дуже слабку популярність», – йдеться у тексті звернення.

Утім, навіть якщо звернення і набере необхідну кількість підписів, це ще не значить, що його проголосують владці. До прикладу, на засіданні 12 грудня депутати не підтримали петицію щодо включення до складу виконкому журналістки Анни Васильєвої, активіста Володимира Друмашка та підприємця Юрія Котолупа. Відповідні петиції набрали достатню кількість підписів, проте рада за ці кандидатури не проголосувала.